Лист султана мухаммеда IV — запорозьким козакам

Я, султан, син Мухаммеда, брат сонця і місяця, онук і намісник божий, володар царств — македонського, вавілонського, єрусалимського, Великого і Малого Єгипту, цар над царями, володар над володарями, винятковий лицар, ніким не переможний воїн, невідступний хранитель гробу Ісуса Христа, попечитель самого Бога, надія і втіха мусульман, великий захисник християн, - наказую вам, запорозькі козаки, здатися мені добровільно і без будь-якого опору і мене вашими нападами не примушувати непокоїтися.

Султан турецький Мухаммед IV

У відповідь запорожці, не перебираючи висловів, відповіли султанові теж листом, в якому заперечували будь-яку його доблесть і нещадно глузували над пихатістю «непереможного лицаря». У багатьох любителів південноруської старовини і досі зберігаються копії цих, можливо, і несправжніх, але цілком суголосних духу тієї епохи листів.

Запорозькі козаки — турецькому султану

Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш, і самого люципера секретар! Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати. Твого війська ми не боїмося, землею і водою будемо битися з тобою. Вавілонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, олександрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам'янецький кат, подолянський злодіюка, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень, свиняча морда, кобиляча с…а, різницька собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт. Отак тобі козаки відказали, плюгавче!

Невгоден єси матері вірних християн!

Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць на небі, год у книзі, а день у нас, як і у вас, поцілуй за те ось куди нас!..

Кошовий отаман Іван Сірко зо всім Кошем запорозьким

"Лист..." не можна вважати справжнім історичним документом, найімовірніше, це – пародія, створена у козацькому писарському середовищі. Насправді таких листів козаки не писали – у своєму листуванні вони були дипломатами й висловлювалися делікатно навіть у хвилини гніву.

У найдавніших варіантах пам'ятки вона називається "Листуванням чигиринських козаків з турецьким султаном". Але цей "чигиринський" лист не мав такої яскравості й дотепності, як "запорізький", який поширився пізніше. Втім, деякі дослідники вважають, що обидва варіанти походили від якогось первісного джерела (можливо, відомого з 1620 року пародійного "Листа польського короля до турецького султана"), при цьому його народний дух ліпше передано в "запорізькому" варіанті.