1. Поняття і зміст культури процесуальної діяльності.

Культура кримінального процесу є якісною характеристикою цього виду державної діяльності, що спирається на загальне поняття культури, а також уявлення про юридичну культуру.

Термін "культура" (від латинського cultura - виховання, освіта, розвиток) застосовується широко і тлумачиться неоднозначно, залежно від того, до якої галузі знання або практичної діяльності він відноситься (від культури людського суспільства до культури рослин або мікроорганізмів).

Найбільш загальне поняття "культура" означає сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених і створюваних людством, сукупність всіх видів преобразовательной діяльності по виробництву цих цінностей, що характеризують рівень розвитку суспільства.

Культура є досягненнями суспільства у виробничому, суспільному і духовному житті. В той же час вона характеризує рівень, ступінь розвитку якої-небудь галузі господарської або розумової діяльності.

Прийнято розрізняти матеріальну і духовну культуру. Матеріальна культура включає всю сферу матеріальної діяльності і її результати. Це знаряддя праці, житла, предмети повсякденного ужитку, засоби транспорту, зв'язки, одяг і так далі Духовна культура охоплює сферу свідомості, духовного виробництва. Це наука, пізнання, моральність, релігія, міфологія, виховання, освіта. Сюди відносяться філософія, право, етика, естетика, література, живопис, архітектура і так далі

Іноді культуру розуміють лише у вузькому сенсі, тільки як стан духовного життя даного суспільства.

Культура включає і загальнолюдські, і національні цінності. Вона знаходиться в безперервному розвитку.

Складовою частиною духовної культури є правова культура. Правова культура - це досягнутий суспільством рівень правового регулювання соціальних відносин, правової захищеності особи, забезпечення правопорядку. Вона характеризується ступенем розвитку і юридичної захищеності прав і свобод особи, досконалості нормативного регулювання суспільного життя, рівнем правосвідомості суспільства, станом правопорядку і способами його підтримки. Кінець кінцем правова культура оцінюється по здатності прав забезпечувати соціальну справедливість, по ступеню його внеску в гуманізацію суспільства, його прогрес.

Правова культура знаходиться у зв'язку з іншими елементами культури: з філософією, політикою, релігією і так далі Вона історично мінлива, але в той же час зберігає спадкоємність в частині сприйняття і розвитку накопичених цінностей. Таке, наприклад, римське право, яке і сьогодні вивчають юристи і інститути якого служать людству в сучасних умовах.

Правова культура тісно пов'язана з етичною культурою: чим вище моральність суспільства, тим вище і правова культура.

Правова культура - область духовної культури. Але не можна не бачити її залежності від культури матеріальної і, більш того, певних складових її елементів, що відносяться до матеріальної сфери. Наприклад, стан кадрів правоприменителей, їх професійні і етичні якості, кадровий потенціал юридичної системи характеризують рівень правової культури в даній країні. Матеріальна база судів, слідчих і прокурорських органів (приміщення, транспорт, засоби зв'язку, науково-технічні засоби і ін.) не може не враховуватися при оцінці правової культури.

Правова культура, що є в основному духовною, залежить від культури матеріальної і, у свою чергу, робить на неї певний вплив.

Кримінальний процес як вид державної діяльності, детально регульованої правом, може оцінюватися з позицій рівня правової культури, а вдосконалення законодавства і правозастосовчої діяльності, зрозуміло, повинне сприяти підвищенню правової культури.

У розумінні суті культури кримінального процесу різні автори на перше місце висувають разные її елементи. Так, Л. Д. Кокорев и Д. П. Котов пишуть: "Культура кримінального процесу - це високий ступінь досконалості, досягнутий слідчими, суддями, прокурорами, адвокатами і іншими учасниками кримінального судочинства в їх процесуальній діяльності на основі точного виконання закону і норм нравственности"*. Інші автори використовують терміни "судова культура", "культура правосуддя", "культура судової діяльності", що відноситься повною мірою і до кримінального процесу в цілому. Так, В. В. Леоненко вважає, що судова культура - "сукупність досягнень в області судової діяльності, направлених на оптимально повний і правильний дозвіл завдань, що стоять перед судом. Судову культуру слід розглядати і як ступінь (рівень) досконалості в оволодінні судовою діяльністю, що проводиться в рамках правових і етичних норм" **. А. Л. Лікас визначає культуру правосуддя як єдність "юридичних, економічних, науково-технічних, організаційних, особових і інших засобів і прийомів, що забезпечують якість судової діяльності по здійсненню правосуддя відповідно до сучасного рівня розвитку радянського суспільства" ***. Особливості правової культури судочинства цей автор бачить "в сукупності загальних вимог судово-професійної культури поведінки, культури відчуттів, етичної культури особи, в співвідношенні правових і моральних норм, властивих судовому процесу. У поняття "культура" входять не тільки її результати, підсумок трудових зусиль, але і культура їх отримання - технологічний процес судочинства".

Зміст культури судової діяльності включає: 1) раціональну організацію праці в суді, 2) професійна майстерність працівників суду, 3) судову етику, 4) судовий етикет. Рівень культури роботи в суді визначається, поза сумнівом, і рівнем освіти, ерудицією працівників суду, перш за все суддів, їх здатністю грамотно і література писати, умінням говорити, умінням тримати себе на людях і так далі

  З урахуванням всього раціонального в приведених думках, слід прийти до висновку, що культура кримінального процесу і правосуддя по кримінальних справах в широкому сенсі включає: рівень розвитку і ступінь досконалості прав, яким керуються і яке застосовують суд і правоохоронні органи; строге дотримання законів і етичних норм в кримінальному процесі; якісний склад суддів, слідчих, прокурорів, адвокатів, рівень їх професіоналізму, соціальний статус; матеріально-технічне забезпечення судів, слідчого апарату, прокуратури, адвокатури; впровадження початків наукової організації праці в діяльність суддів, працівників правоохоронних органів.

Культура кримінального процесу покликана сприяти досягненню його завдань, забезпечувати охорону прав і свобод особи, її достоїнства у зв'язку з участю в процесуальній діяльності