- •1. Поняття та структура моралі.
- •2. Моральна свідомість.
- •3. Моральні норми та принципи.
- •4. Основні соціальні функції моралі.
- •5 Мораль і право мають у собі багато подібного і водночас відмінного, специфічного.
- •8. Основні поняття етики, їх загальна характеристика.
- •Професійна етика юриста – предмет особливості та завдання
- •Моральні якості юриста. Моральний конфлікт
- •Моральна Відповідальність
- •Справедливість як юридична категорія. Справедливість у кримінальному судочинстві.
- •Судова етика як різновид професійної етики юриста. Поняття і структура судової етики
- •Особливості професійної діяльності суддів.
- •Моральні вимоги, що ставляться до судді.
- •Морально – правові засади зу «Про судоустрій і статус суддів»
- •Етичні аспекти взаємовідносин судді з учасниками кримінального провадження.
- •Кодекс суддівської етики є в пдф
- •Міжнародні стандарти суддівської етики
- •7. Бангалорські принципи поведінки суддів.
- •27 Липня 2006 року № 2006/23
- •8. Виснновок консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи ……
- •1. Моральний зміст засад кримінального провадження.
- •2. Морально-етичний зміст рівності перед законом і судом.
- •3. Поняття честі та гідності. Морально-етичний зміст поваги до людської гідності.
- •4. Морально-етичний зміст забезпечення права на свободу та осодисту недоторканість, недоторканість житла чи іншого володіння особи.
- •5. Морально- етичний зміст не втручання в особисте життя та таємниці спілкування.
- •6. Презумпція невинуватості: моральні засади.
- •7. Морально-етичні основи свободи від самовикриття та права не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї.
- •8. Морально-етичні основи змагальності сторін та свободи в поданні ними суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
- •1. Етичні вимоги до діяльності судової влади в Україні. Роль суду в забезпеченні моральних аспектів судового розгляду
- •2. Етика судових дій (пред’явлення для впізнання, огляд місця події тощо)
- •3. Моральний зміст ухвалення та проголошення вироку
- •4. Морально-етичні засади допиту при судовому провадженні у першій інстанції
- •5. Етика кримінально-процесуального доказування – предмет, структура, принципи
- •6. Моральне значення вільної оцінки доказів судом за власним переконання
- •7. Етичні основи використання окремих видів доказів. Недопустимі доказизи та їх моральних аспект
- •8. Етика судових дебатів
- •9. Етика обвинувальної промови прокурора
- •10. Етика промови захисника-адвоката
- •1.Моральні вимоги до особи прокурора. Співвідношення моральних та правових вимог до діяльності прокурора.
- •2. Кодекс прокурорської етики. Присяга прокурора.
- •Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ іі основні вимоги до професійної поведінки працівника прокуратури
- •Розділ iіі основні вимоги до позаслужбової поведінки працівника прокуратури
- •Розділ іv взаємовідносини
- •Розділ V відповідальність за порушення кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури
- •3. Об’єктивність та неупередженість, як одна із основних умов належного виконання прокурором своїх завдань у кримінальному провадженні.
- •4. Моральний аспект «помилки обвинувачення».
- •5. Адвокатська етика: поняття, принципи, завдання. Основні етичні цінності та принципи професійної діяльності адвоката.
- •6. Морально-етичні проблеми участі захисника у кримінальному провадженні.
- •7. Етичні вимоги до взаємовідносин адвоката та обвинуваченого в кримінальному провадженні.
- •8. Морально-етичні зміст дій адвоката, як представника потерпілого в кримінальній справі.
- •Поняття і зміст культури процесуальної діяльності.
- •2. Культура кримінального провадження.
- •3. Культура процесуальних документів
- •4. Судовий етикет
- •5 Етика судового провадження в першій інстанції
2. Моральна свідомість.
Мора́льна свідо́мість — вираження ідеального прийнятого, яке всі повинні наслідувати.
Моральна свідомість є складовою частиною суспільної свідомості та, як така, характеризується всіма притаманними їй ознаками. Вона є людською формою відображення і духовного освоєння дійсності. Вона ґрунтується на суспільних відносинах, соціальному бутті і носить об'єктивний характер. Розвиток соціального буття обумовлює зміни і розвиток моральної свідомості. Як і в цілому суспільна свідомість, моральна свідомість характеризується наявністю відносної самостійності розвитку.
Рівні
Як і суспільна свідомість в цілому, моральна свідомість носить багаторівневий характер, включаючи такі рівні:
буденна моральна свідомість система елементарних норм моральності, що ввібрала в себе сформований протягом віків і тисячоліть елементарні правила людського гуртожитку, соціальне призначення яких полягає у тому, щоб охороняти членів суспільства від різних ексцесів, що загрожують життю, здоров'ю, безпеці і благополуччю людей, таких, як не убий, не кради, не здійснюй насильства, шахрайства, наклепів, турбуйся про батьків, виховання дітей, поважай старших, будь чемним з іншими тощо;
теоретична моральна свідомість, що включає теорії моралі, які обґрунтовують необхідність певної поведінки, розкривають сутність і зміст етичних категорій, формулюють моральні ідеали і цілі.
на одному рівні з буденною моральною свідомістю знаходяться моральна психологія, яка ввібрала в себе прості норми моральності, існуючі в думках, почуттях, ціннісних орієнтаціях, що вкоренилися в народі;
на вищому рівні моральної свідомості знаходиться моральна ідеологія — теоретично обґрунтована, практична моральна свідомість, теоретичні висновки етики, визнані правильними і необхідними, якими, взявши на озброєння, керуються люди.
Елементи[ред. • ред. код]
Важливим елементом моральної свідомості є моральна самосвідомість — специфічна характеристика людини, соціальної групи, що знаходить свій вираз у виділенні ними себе у моральному бутті, своїй моральній самооцінці.
Поряд із спільними з іншими формами суспільної свідомості ознаками моральній свідомості властиві особливості, що обумовлюють її специфіку.
Перша з таких особливостей моральної свідомості полягає у тому, що сутність її складає раніш зазначений взаємозв'язок особистих і суспільних інтересів, що виступає у якості однієї з основних закономірностей розвитку як людини, так і будь-якого з соціальних організмів.
Друга особливість моральної свідомості полягає в тому, що основний зміст її складають уявлення і погляди про те, якою повинна бути поведінка людини.
Третя особливість моральної свідомості полягає у тому, що вона, виражаючи відношення до поведінки, орієнтує особистість на найкращі приклади такої поведінки. Ця ж обставина, у свою чергу, обумовлює четверту особливість моральної свідомості, яка полягає в тому, що вона спрямована в майбутнє, орієнтує на нього.
Четверта особливість моральної свідомості полягає в тому, що вона відображає суспільне життя у категоріях добра і зла, обов'язку і честі, совісті, маючи справу з нормами поведінки, підтриманими громадською думкою.
П'ята особливість моральної свідомості полягає в тому, що вона є формою соціально-опосередкованого відображення явищ дійсності. Внаслідок цього зміст її залежить як від об'єкта відображення, якими є взаємовідносини інтересів людей, так і від тих конкретних соціальних умов, в яких здійснюється відображення.