- •1. Поняття та структура моралі.
- •2. Моральна свідомість.
- •3. Моральні норми та принципи.
- •4. Основні соціальні функції моралі.
- •5 Мораль і право мають у собі багато подібного і водночас відмінного, специфічного.
- •8. Основні поняття етики, їх загальна характеристика.
- •Професійна етика юриста – предмет особливості та завдання
- •Моральні якості юриста. Моральний конфлікт
- •Моральна Відповідальність
- •Справедливість як юридична категорія. Справедливість у кримінальному судочинстві.
- •Судова етика як різновид професійної етики юриста. Поняття і структура судової етики
- •Особливості професійної діяльності суддів.
- •Моральні вимоги, що ставляться до судді.
- •Морально – правові засади зу «Про судоустрій і статус суддів»
- •Етичні аспекти взаємовідносин судді з учасниками кримінального провадження.
- •Кодекс суддівської етики є в пдф
- •Міжнародні стандарти суддівської етики
- •7. Бангалорські принципи поведінки суддів.
- •27 Липня 2006 року № 2006/23
- •8. Виснновок консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи ……
- •1. Моральний зміст засад кримінального провадження.
- •2. Морально-етичний зміст рівності перед законом і судом.
- •3. Поняття честі та гідності. Морально-етичний зміст поваги до людської гідності.
- •4. Морально-етичний зміст забезпечення права на свободу та осодисту недоторканість, недоторканість житла чи іншого володіння особи.
- •5. Морально- етичний зміст не втручання в особисте життя та таємниці спілкування.
- •6. Презумпція невинуватості: моральні засади.
- •7. Морально-етичні основи свободи від самовикриття та права не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї.
- •8. Морально-етичні основи змагальності сторін та свободи в поданні ними суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
- •1. Етичні вимоги до діяльності судової влади в Україні. Роль суду в забезпеченні моральних аспектів судового розгляду
- •2. Етика судових дій (пред’явлення для впізнання, огляд місця події тощо)
- •3. Моральний зміст ухвалення та проголошення вироку
- •4. Морально-етичні засади допиту при судовому провадженні у першій інстанції
- •5. Етика кримінально-процесуального доказування – предмет, структура, принципи
- •6. Моральне значення вільної оцінки доказів судом за власним переконання
- •7. Етичні основи використання окремих видів доказів. Недопустимі доказизи та їх моральних аспект
- •8. Етика судових дебатів
- •9. Етика обвинувальної промови прокурора
- •10. Етика промови захисника-адвоката
- •1.Моральні вимоги до особи прокурора. Співвідношення моральних та правових вимог до діяльності прокурора.
- •2. Кодекс прокурорської етики. Присяга прокурора.
- •Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ іі основні вимоги до професійної поведінки працівника прокуратури
- •Розділ iіі основні вимоги до позаслужбової поведінки працівника прокуратури
- •Розділ іv взаємовідносини
- •Розділ V відповідальність за порушення кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури
- •3. Об’єктивність та неупередженість, як одна із основних умов належного виконання прокурором своїх завдань у кримінальному провадженні.
- •4. Моральний аспект «помилки обвинувачення».
- •5. Адвокатська етика: поняття, принципи, завдання. Основні етичні цінності та принципи професійної діяльності адвоката.
- •6. Морально-етичні проблеми участі захисника у кримінальному провадженні.
- •7. Етичні вимоги до взаємовідносин адвоката та обвинуваченого в кримінальному провадженні.
- •8. Морально-етичні зміст дій адвоката, як представника потерпілого в кримінальній справі.
- •Поняття і зміст культури процесуальної діяльності.
- •2. Культура кримінального провадження.
- •3. Культура процесуальних документів
- •4. Судовий етикет
- •5 Етика судового провадження в першій інстанції
1.Моральні вимоги до особи прокурора. Співвідношення моральних та правових вимог до діяльності прокурора.
Конституції України окреслює завдання прокуратури як єдиної системи. На прокуратуру покладаються:
- підтримання державного обвинувачення в суді;
- представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
- нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
- нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян;
- нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
Організація і порядок діяльності органів прокуратури визначаються Законом України "Про прокуратуру".
Прокуратура, як це засвідчують її повноваження, є одним із найважливіших правоохоронних органів держави. Поступово змінюється і уявлення в масовій свідомості українців про прокуратуру та її соціальні функції. Вона перестає сприйматися як орган державного тиску на громадян мірою того, як починає виконувати своє соціальне призначення засобу захисту прав і свобод людини.
Як і судді, держава надає прокурору широкі владні повноваження. Зрозуміло, що до осіб, які обіймають посади прокурорів, ставляться високі моральні критерії.
Діяльність прокурорів в країнах Європейського Союзу ґрунтується на інструкціях з питань етики та поведінки прокурорів, що були прийняті Конференцією Генеральних прокурорів у травні 2005 р. у Будапешті (Угорщина). Згідно з цими інструкціями прокурор повинен:
o здійснювати свої обов'язки відповідно до національного і міжнародного законодавства;
o справедливо, неупереджено та оперативно виконувати свої функції;
o поважати, захищати та підтримувати людську гідність та людські права;
o брати до уваги те, що він діє від імені та в інтересах суспільства;
o намагатися знаходити справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та інтересами та правами індивідуума.
Як зазначає О. Толочко, директор Інституту підготовки кадрів Національної Академії прокуратури України, очевидним є те, "що турбота про престиж професії, в першу чергу, завдання самих прокурорів, покликаних здійснювати наглядову та іншу діяльність безсторонньо і в точній відповідності з законом, не допускаючи аморальних і протиправних проступків, які спотворюють уявлення про характер прокурорської діяльності".
Як європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів, так і підготовлений в Україні проект Кодексу професійної етики та поведінки прокурора спрямовані на запобігання неетичної поведінки та усунення сумнівів в належній прокурорській діяльності. В Україні Кодекс розглядається як засіб оздоровлення морального клімату в системі прокуратури взагалі та в окремих колективах прокуратур, зокрема. Автори Кодексу вважали, що його положення повинні бути обов'язковими для кожного прокурорсько-слідчого працівника та мають сприяти сумлінному, якісному й ефективному виконанню покладених на нього професійних обов'язків, зміцненню репутації, підвищенню авторитету, а також зростанню громадської довіри до органів прокуратури. У відповідності до цього завданнями Кодексу є:
- забезпечення ефективного здійснення прокурорами своїх професійних обов'язків на підставі законності, норм моралі та високої культури (курсив наш. - Авт.):
- запобігання корупції в органах прокуратури;
- створення умов для розвитку у працівників органів прокуратури загальнолюдських морально-етичних цінностей та формування почуття відданості справі утвердження законності (курсив наш. - Авт.).
Стаття третя Кодексу містить основні етичні принципи професійної діяльності прокурора. Зазначено, що професійна поведінка прокурора ґрунтується на загальновизнаних морально-етичних принципах:
o верховенства права;
o гуманізму;
o справедливості;
o рівності всіх громадян перед законом;
o демократизму;
o законності;
o незалежності;
o об'єктивності;
o неупередженості;
o чесності.
Безперечно, ця стаття потребує серйозного редагування експерта-ми-етиками, адже не все зазначене можна віднести до власне морально-етичних принципів і загальних принципів.
Зміст четвертої статті Кодексу окреслює моральні вимоги до прокурора, виконуючого свої професійні обов'язки. Він зобов'язаний:
- ставитись до людини як до вищої цінності;
- поважати і захищати права, свободи і гідність громадян відповідно до вітчизняних та міжнародних правових норм та загальнолюдських принципів моралі;
- глибоко розуміти соціальну значимість своєї ролі, міру відповідальності перед суспільством і державою за забезпечення правової захищеності громадян;
- розумно і гуманно використовувати надані права у відповідності з принципами справедливості;
- постійно вдосконалювати професійну майстерність, знання права, підвищувати загальну культуру, творчо опановувати необхідний на службі вітчизняний та зарубіжний досвід.
