Завдання 1.

Визначити і обґрунтувати ступінь тяжкості тілесних ушкоджень.

Гр-ці С., 34 років, п'яний співмешканець відкусив частину язика. В той же день вона була доставлена до лікарні з кровоточивою раною культі язика. Загальний стан задовільний, пульс 80 уд. за 1 хв., задовільного наповнення і напруження. Артеріальний тиск 120/80 мм рт. ст. Рана зашита. Через 10 днів виписана додому. При обстеженні потерпілої на 25 день після травми відмічено, що кінець культі язика має дугоподібну форму з м'яким рожево-синюшним рубцем. Мова значно змінена, окремі слова зовсім незрозумілі, хвора віддає перевагу перепису.

Завдання 2

Визначити ступінь тяжкості тілесного ушкодження та особливості проведення експертизи.

Гр-ці Д. плеснули в обличчя сірчаною кислотою. Вона доставлена до хірургічного відділення лікарні. За даними історії хвороби «загальний стан є задовільним. На лівій половині обличчя, з розповсюдженням на бокову поверхню шиї наявна опікова поверхня розмірами 21×6 см. Місцями тканини некротизовані, особливо в нижніх відділах. Шкіра навколо червоного кольору. Через 28 днів виписана в задовільному стані». При судово-медичному обстеженні встановлено наступне. На лівій половині обличчя з розповсюдженням на ліву його бокову поверхню на площі 15×4 см є рубці. Вони рожевого кольору, щільні на дотик, спаяні з навколишніми тканинами. Обличчя асиметричне, лівий кут рота опущений, голова де-що нахилена до лівої бокової поверхні шиї.

Методичні рекомендації

А. Дати відповідь на теоретичне питання можливо шляхом вивчення теми „Судово-медичне дослідження трупа”. Для цього необхідно з’ясувати підстави, порядок призначення і задачі судово-медичного дослідження трупа, відмінність судово-медичного дослідження трупа від патологоанатомічного, методика судово-медичного дослідження трупа.

Б. Тестові завдання відповідають таким темам, як: „Травматизм”, „Тілесні ушкодження”, „Смерть від високої і низької температури”.

В. Вирішення практичного завдання можливе після ознайомлення з Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України, № 6 від 17.01.95.

Рекомендована література

1. Учебник для студентов-юристов //Судебная психиатрия. – М.: Юрист, 1978. – 230 с.

2. Ушаков Г. К. Пограничные нервно-психические расстройства. – М., 1987. – С. 55-78.

3. Фолк Малколм. Основы судебной психиатрии. – Оксфорд, 1994. – 137 с.

4. Хижнякова В.И. Определение давности смерти // Экспресс-методы. –М.: Юрид.лит., 1991. – 70 с.

5. Чудновский B. C., Чистяков Н. Ф. Основы психиатрии. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. – 240 с.

6. Шалаев Н.Г. Судебно-медицинская экспертиза подозреваемых в половых преступлениях // Автореф. докт. дис. – Горький: Просвита, 1966. – С. 57-79.

7. Швайкова М.Д. Токсилогическая химия.—М.: Медицина, 1975. – 105 с.

8. Шванцара Й. Диагностика психического развития. – Прага: 1978. – 120 с.

9. Шостакович Б. В., Ревенок А. Д. Психиатрическая експертиза в гражданском процессе. – К.: Здоров’я, 1992. – С. 78-134.

10. Шерешевский А.М., Журавель В.А. Значение критериев нормы и патологии для развития внебольничной психиатрии в России. – М.: Медицина, 1994. – 69 с.

11. Шишков С. Понятия «вменяемость» и «невменяемость» в следственной, судебной и экспертной практике // Законность. – 2001. – № 2. – С. 25–29.

12. Шумаков В.М., Свириновский Я.Е. О комплексном подходе к разграничению понятий нормы и патологии применительно к некоторым задачам судебной психиатрии . – 1990. – 100 с.

13. Экспертизы в судебной практике. – К.: Изд-во при Киевском университете, 1987. – С. 33-62.

14. Юридическая психология и психиатрия // под ред. проф. Томилина. – М.: Медицина, 2000. – 250 с.

15. Яковлев Я. Л. Подготовка и направление следователем материалов на криминалистическую экспертизу. – Душанбе: Юрист, 1989. – 90 с.

ВАРІАНТ 3

А. Теоретичне питання

Поняття механічної асфіксії : стадії, ознаки.

Орієнтовний план

1. Поняття терміну „асфіксія”, основні явища при асфіксії.

2. Класифікація механічної асфіксії.

3. Медико-судова експертиза асфіксійної смерті.

Б. Тестові завдання

1. Кінцевий етап життя:

1. агонія;

2. смерть;

3. відсутність дихальних шумів;

4. відсутність рефлексів.

2. Етапи вмирання:

1. агонія;

2. термінальна пауза;

3. скорочення серця при рентгеноскопії грудної клітини.

3. Неприродна смерть:

1. недоношеність;

2. раптова;

3. насильницька;

4. клінічна.

4. Абсолютні ознаки смерті:

1. відсутність рефлексів;

2. втрата свідомості;

3. трупні плями;

4. гниття.

5. Трупні плями – це

1. посмертний натік крові в судинах, які розміщені в частинах тіла;

2. процеси, які починаються розвиватися в організмі людини після її смерті;

3. проявлення на тілі людини посмертних ознак.

6. Через який час, після настання смерті, з’являються трупні плями:

1. 1-2 год.;

2. 6-12 год.;

3. 24 год.;

4. 36 год.

7. Скільки стадій проходять трупні плями у своєму розвитку:

1. 1-у;

2. 4-и;

3. 2-і;

4. 3-и.

8. Через який час виникають трупні плями, за умови перебування трупа у преміщенні із значною вологістю:

1. декілька діб;

2. не з’являються зовсім;

3. через тиждень;

4. 2 –3 тижні.

9. В якій частині акту дослідження трупа експерт зазначає: причину смерті, швидкість її та час настання:

1. вступ;

2. висновок;

3. описова частина.

10. Від чого залежить час появи та динаміка розвитку трупних плям:

1. від причин та характеру смерті;

2. від переміщення трупа;

3. від температури зовнішнього середовища;

4. від часу проведення експертизи (з моменту настання смерті).

В. Практичні завдання

Завдання 1.

Визначити і обґрунтувати ступінь тяжкості тілесних ушкоджень.

Гр-ка С., 25 років, вагітність 20 тижнів, збита автомобілем. При прийомі в лікарню невдовзі після травми відмічено: стан середньої тяжкості, пульс 90 уд. за хв. задовільного наповнення і напруженим, Артеріальний тиск 105/70 мм рт. ст. Навантаження на таз в прямому і поперечному напрямках різко болюче. Рентгенографічно виявлений перелом верхньої гілки лонної кістки і розходження лонного зчленування на 1,5 см. У зв'язку з неможливістю збереження вагітності проведено її штучне переривання. При контрольному обстеженні залишкових явищ травми тазу не відмічено.

Завдання 2.

Визначити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень та спосіб їх нанесення.

Гр-н М., 37 років, пізно ввечері в лісі піддався нападу трьох невідомих, котрі зняли з нього пальто, піджак, чоботи, а потім прив'язали до дерева. Температура повітря була –13° С. Потерпілого знайшли вранці наступного дня випадкові мешканці, котрі доставили його в лікарню. За даними історії хвороби: «...свідомість відсутня, температура тіла +27° С, тони серця приглушені, пульс 50 уд. за хв. слабого напруження і наповнення, артеріальний тиск 100/50 мм рт. ст. Шкірні покрови бліді, холодні. Хворий зігрітий, йому введені коффеїн, камфора, ефедрін, надано гаряче питво. Через кілька годин повернулася свідомість. Шкіра на ступнях обох ніг синюшна, вкрита пухирями, заповненими кров'янистою рідиною. Больова, термічна і глибока м'язова чутливість в ділянці стоп відсутня. На 10-й день з'явилась демаркаційна лінія на рівні дистальних голівок плюснових кісток. Проведена ампутація обох стоп в межах здорових тканин».