Методичні рекомендації

А. Виклад теоретичного матеріалу можливий після вивчення теми „Смерть і трупні явища”. Слід детально зупинитися на таких важливих теоретичних питаннях, як: класифікація смерті в судовій медицині; термінальний стан і його судово-медичне значення, діагностика клінічної та біологічної смерті, ймовірні та абсолютні ознаки смерті, правові, морально-етичні та медичні аспекти трансплантації органів і тканин, створення їх “банків” тощо.

Б. Тестові завдання ґрунтуються на знаннях, отриманих після вивчення наступних тем: „Механічна асфіксія”, „Абсолютні і ймовірні ознаки смерті”, „Експертиза живих осіб” тощо.

В. Вирішення практичного завдання можливе після ознайомлення з Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України, № 6 від 17.01.95.

Рекомендована література

1. Білецький Є.М., Білецька Г.А. Судова медицина та судова психіатрія.2004.

2. Волков В. Судебная медицина. Учебник. – М.: Юнити , 2000.

3. Лісовий А.І. Судова медицина. - К.: Юрінком Інтер, 1999.

4. Попов В. Судебная медицина. – СПб.: Знание, 2000.

5. Попов В. Судебная медицина. Практикум. – СПб.: Питер, 2001.

6. Судебная медицина. Под ред. В.Н. Крюкова.- М.: Медицина, 1990.

7. Судебно-медицинская экспертиза: Справочник для юристов. - М.: Юрид. лит., 1985.

8. Судебно-медицинское исследование трупа. Под ред. А.П. Громова и А.В.Капустина. - М, Медицина 1991.

9. Судова медицина: Підручник. За ред. І.О.Концевич, Б.В.Михайличенка. - К.: МП ” Леся”, 1997.

10. Левенець І.В. Судова психіатрія: Навчальний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2005. – с. 328.

11. Марчук А.І . Судова медицина // Навчальний посібник. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1997. – 334 с.

12. Марчук А.І. Судова медицина // Навчальний посібник. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1997. – 200 с.

13. Матвеев В. Ф. Учебное пособие по психиатрии. – М.: Медицина, 1975. – 100 с.

14. Менделевия В. Д. Психиатрическая пропедевтика // Практическое руководство для врачей и студентов. – М.: Медицина, 1997. – 440 с.

15. Метелица Ю. Л. Судебно-психиатрическая экспертиза потерпевших. – М.: Медицина, 1990. – С. 212-234.

16. Молчанов В.И. Огнестрельные повреждения и их судебно-медицинская экспертиза. – М.: Медицина, 1990. – С. 32-58.

17. Морозов Г. В. Судебная психиатрия. – М.: Юридическая литература, 1986. – 290 с.

18. Морозов Г. В., Боголепов Н. Н. Морфинизм. – М.: Медицина, 1984. – 70 с.

ВАРІАНТ 2

А. Теоретичне питання

Судово-медичне дослідження трупа

Орієнтований план

1. Підстави, порядок призначення і задачі судово-медичного дослідження трупа.

2. Відмінність судово-медичного дослідження трупа від патологоанатомічного.

3. Методика судово-медичного дослідження трупа.

4. Зовнішнє і внутрішнє дослідження трупа, сучасні можливості і судово-медичне значення.

5.Документація судово-медичного дослідження трупа. Принципи побудови судово-медичного діагнозу та експертних висновків.

Б. Тестові завдання

1. Види травматизму:

1. військовий;

2. тампонада;

3. невиробничий;

4. психічний.

2. До колото-ріжучих знарядь належать:

1. кухонний ніж;

2. фінський ніж;

3. кортик;

4. небезпечна бритва.

3. Спектральний метод дослідження:

1. волосся;

2. виділень організму людини;

3. речових доказів;

4. слідів крові.

4. Від чого залежить час появи та динаміка розвитку трупних плям:

1. від причин та характеру смерті;

2. від переміщення трупа;

3. від температури зовнішнього середовища;

4. від часу проведення експертизи (з моменту настання смерті).

5. Ознаки, що свідчать перебування трупа у воді:

1. відсутність трупних плям;

2. зміни епідермісу на кистях і стопах;

3. мокрий одяг.

6. Людина, яка замерзає, приймає позу:

1. “боксера”;

2. “стрільця”;

3. “калачика”;

4. “дуги”.

7. Еритема – це:

1. опіки другого ступеня;

2. поверхневе запалення шкіри;

3. опіки четвертого ступеня;

4. обвуглювання шкіри.

8. Спектральний метод дослідження:

1. волосся;

1. виділень організму людини;

2. речових доказів;

3. слідів крові.

9. Речові докази це:

   1. предмети, які були знаряддям злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об’єктом злочинних дій;

   2. плями і сліди крові;

   3. предмети на яких зберегли на собі сліди злочину.

10. Чи тотожні поняття «живонародженість» і «життєздатність»:

1. синоніми;

2. ні;

3. так.

В. Практичні завдання