- •Екзаменаційні питання
- •Поняття і класифікація інформаційних систем.
- •Поняття системи, види систем і їх характеристика.
- •Поняття і особливості економічної інформації, оцінка економічної інформації.
- •Етапи розвитку інформаційних систем, інформатизація суспільства.
- •Інформатизація суспільства. Сфери інформатизації і державна політика інформатизації.
- •Поняття арм, його характеристики і класифікація.
- •Загальна характеристика інтелектуальних інформаційних систем. Поняття штучного інтелекту.
- •Загальна характеристика інформаційно–пошукових систем. Іінтелектуальні кіоски.
- •Загальна характеристика систем підтримки прийняття рішень.
- •Загальна характеристика експертних інформаційних систем.
- •Геоінформаційні системи в економіці
- •Програмні агенти та мультипрограмні системи.
- •Загальна характеристика позамашинної інформаційної бази.
- •Структура економічної інформації, особливості економічної інформації.
- •Поняття економічної інформації, її види, особливості та властивості.
- •Методи класифікації і моделювання економічної інформації
- •Кодування економічної інформації, штрихова та матрична система кодування. Класифікатори економічної інформації.
- •Внутрімашинна інформаційна база. Характеристика і структура.
- •Характеристика інформаційного забезпечення. Поняття інформаційної бази та інформаційного фонду
- •Концепція розробки і використання бд в інформаційному забезпеченні аіс
- •Поняття інформаційної технології, класифікація інформаційних технологій.
- •Поняття інформаційної системи, характеристика компонентів іс.
- •Класифікація задач в автоматизованих інформаційних системах. Інформаційні технології в залежності від режиму роботи на пк.
- •Розробка і впровадження інформаційних систем. Робоча документація
- •Характеристика нейромережевих, гіперетакстових і мультимедійних інформаційних технологій.
Загальна характеристика експертних інформаційних систем.
Експертні системи – програмні продукти, здатні накопичувати знання і моделювати процес експертизи. Поява ЕС ознаменувала перехід від теоретичної сфери штучного інтелекту до прикладної. ЕС забезпечує перегляд аналітичних показників та порівняння їх з заданими нормативами абсолютних значень; формування висновків виходячи з економічної ситуації, вироблення альтернатив. Формує нові знання, розв’язує практичні задачі і пояснює їх хід розв’язку.
ЕС не рекомендується використовувати для рішення наступних задач: математичних, задач розпізнавання, задач у яких не можливо побудувати базу знань.
Ідеологію ЕС втілює формула: ЗНАННЯ + ВИСНОВОК = СИСТЕМА
Основним компонентом ЕС є база знань:
Структуровані знання (статичні знання)
Динамічні знання (змінна інформація поновлюється)
Робочі знання (знання, що застосовуються для розв’язання конкретної задачі).
Форми представлення знань:
Понятійні – набір понять, якими користуються при рішенні певної задачи.
Конструктивні – знання про набори можливих структур об’єктів і взаємодії між їхніми частинами.
Процедурні знання – використовуються в обраній предметній області, методи, алгоритми, програми.
Фактографічні – кількістні і якістні характеристики об’єктів і явищ.
Метазнання – знання про порядок і правила застосування знань.
Можна визначити модель предметної областя як:
Модель предметної області = Понятійні знання + Конструктивні знання.
А базу знань можна визначити як:
База знань = Модель предметної області + Процедурні знання + Метазнання + Фактографічні знання.
Блок логічних висновків другий компонент для його роботи розроблені нечітка логіка, коефіцієнт впевненості, міра довіри тощо.
Дія компоненту висновку формується на застосування правила висновку: ЯКЩО <УМОВА> ТО <ДІЯ>( висновок)
Машинна логіка висновку – механізм міркувань, що оперує знаннями і даними з метою отримання нових даних зі знань, що маються в робочій пам’яті.
Логічний висновок поділяється на
монотонний (тобто факти не переглядаються і вважаються істинними).
немонотонний (застосовується в динамічних системах в реальному масштабі часу).
дедуктивний (прямий, зворотній, змішаний).
нечіткий висновок.
ймовірнісний висновок.
асоціативний тощо
Підсистема (блок) набуття знань. Ця підсистема призначена для додання в БЗ нових правил і модифікацій.
Підсистема пояснень. Програма, яка пояснює свої дії та переконує користувача в правильності своїх висновків (набір довідок, список гіпотез та ін.).
В економічних ЕС включені блок: база даних, блок розрахунків, блок внесення і корегування даних, підсистема довіри.
Клас ЕС сьогодні поєднує кілька тисяч різних програмних комплексів, які можна класифікувати за різними критеріями (за типом існування, за стадіями існування, масштабом і за типом проблемного середовища). ЕС можна поділити на:
Статичні – розробляються в предметних областях, у яких база знань та інтерпретовані дані не змінюються в часі, вони стабільні.
Квазидинамічні – інтерпретують ситуацію, що змінюється з деяким фіксованим інтервалом часу.
Динамічні – працюють у поєднанні з датчиками об’єктів у режимі реального часу з постійною інтерпретацією даних, що надходять.
ЕС працює у двох режимах: режим придбання знань і режим вирішення задач (режим консультації або режим використання ЕС).
ЕС в економіці застосовуються для управління фінансами (управління кредитами, інвестиціями, консультації з податків, відсоткових ставок), прийняття стратегічних рішень (планування і аналіз), виробництво (моніторинг і контролінг якості продукції, планування розміщення), управління людськими ресурсами, маркетинг (моделювання споживчого попиту, організація і ведення телемаркетингових центрів).
ЕС як правило обмежена певною предметною областю, приймає рішення за неповними чи неточними даними, може імітувати діяльність висококваліфікованого спеціаліста. Напрямки по подальшому впровадженню ЕС: інтеграція ЕС з традиційними пакетами і створення гібридних ЕС, створення ЕС реального часу при управлінні швидкоплинними процесами, розробка динамічних ЕС.
