- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки
- •1 Загальна характеристика метода, що застосовується
- •2 Завдання для виконання роботи
- •3. Вимоги до звіту
- •4. Контрольні питання
- •1. Обробка даних з застосуванням регресійних моделей
- •2. Застосування засобів Mathcad для обробки експериментальних даних
- •3. Завдання для виконання роботи
- •4. Вимоги до звіту
- •5. Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3
- •1. Загальна характеристика методу, що застосовується
- •2. Застосування теоретичного методу для дослідження енергетичного агрегату
- •3. Рішення задачі чисельним методом
- •4. Завдання для виконання роботи
- •5. Вимоги до звіту
- •6. Контрольні питання
- •1. Загальна характеристика теплообмінника
- •2. Математична модель
- •3. Метод рішення
- •4. Завдання для самостійного розрахунку
- •5. Вимоги до звіту
- •6. Контрольні питання
- •1. Загальна характеристика емпіричного і аналітичного методів дослідження
- •2. Застосування емпіричного і аналітичного методів для дослідження теплового процесу
- •3. Завдання для самостійного розрахунку
- •4. Вимоги до звіту
- •5. Контрольні питання
3. Рішення задачі чисельним методом
Для рішення системи рівнянь (2.1)–(2.5) застосовуємо метод кінцевих різниць. Введемо по товщині обмурівки рівномірно розташовані вузлові точки:
,
де
,
– крок по координаті x,
N
– загальне число вузлів по координаті
x.
По висоті ділянки обмурівки вводимо рівномірно розташовані вузлові точки:
,
де
,
– крок по координаті z,
M
– загальне число вузлів по координаті
z.
Аналогічно, введемо фіксовані вузлові точки за часом:
де
;
– крок по часу.
Загалом вони утворюють просторово-часову вузлову сітку.
Далі
перейдемо від безперервної функції
t(x,z,)
до
сіткової
і апроксимуємо вихідну диференціальну
задачу за допомогою явної різницевої
схеми:
Для внутрішніх вузлів 1-го шару:
. (3.1)
Для внутрішніх вузлів 2-го шару:
. (3.2)
Для вузла 1 (зовнішня поверхня):
, (3.3)
. (3.4)
Для вузла N (внутрішня поверхня):
, (3.5)
, (3.6)
. (3.7)
Звідси отримуємо розрахункові формули для находження температур в вузлах сітки:
, (3.8)
, (3.9)
, (3.10)
, (3.11)
де
,
‑ сіткові критерії Фур’є,
‑ сітковий критерій Біо.
Через те, що явна схема є умовно-стійкою, то для виключення можливості отримання нестійкого рішення повинна виконуватися умова
. (3.12)
Ця умова обмежує крок розрахунку за часом для обраного значення кроку x.
Розрахунок за формулами (3.8) ‑ (3.11) виконується для k = 1,2,…, M до закінчення процесу нагріву.
Акумуляція тепла на 1 м2 кожного шару обмурівки розраховується за формулами
, (3.13)
, (3.14)
де
‑ середні температури шарів 1 і 2.
4. Завдання для виконання роботи
За допомогою розглянутої вище математичної моделі дослідити теплову роботу двошарової обмурівки котла за наступних вихідних даних.
Висота ділянки, що розраховується H = 4 м.
Теплофізичні властивості матеріалу 1-го шару:
1 = 0,6 Вт/(мК), 1 = 1100 кг/м3, с1 =1120 Дж/(кгК).
Теплофізичні властивості матеріалу 2-го шару:
2 = 0,9 Вт/(мК), 2 = 1900 кг/м3, с2 =1050 Дж/(кгК).
Коефіцієнт випромінювання від газу до обмурівки Сg = 3 Вт/(м2К4).
Ступінь чорноти обмурівки = 0,85.
Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією = 12 Вт/(м2К).
Температура навколишнього середовища tc = 20oC.
Початкова температура обмурівки t0 = 20oC.
Інші вихідні дані для варіантів наведені в табл. 4.1.
Для заданих значень вихідних даних необхідно виконати розрахунок процесу розігріву обмурівки протягом 48 годин. По результатами розрахунку побудувати залежність зміни температур в характерних точках обмурівки (на поверхнях і на границі шарів) від часу процесу для різних рівнів за висотою ділянки, що розраховується.
У зв'язку з необхідністю виконання великого об'єму обчислень рекомендується скласти алгоритм розрахунку і реалізувати його в середовищі Mathcad або Delphi.
Додаткові завдання.
1. За допомогою моделі дослідити вплив зміни товщини теплоізоляційного і вогнетривкого шарів на величину акумуляції тепла обмурівкою.
2. За допомогою моделі дослідити можливість заміни легковажного теплоізоляційного матеріалу на тепловолокнисті плити.
Таблиця 4.1 – Варіанти вихідних даних
№ |
S1, м |
S2, м |
tg1, С |
tg2, С |
1 |
0,115 |
0,230 |
1400 |
1000 |
2 |
0,115 |
0,230 |
1350 |
975 |
3 |
0,125 |
0,230 |
1300 |
950 |
4 |
0,125 |
0,250 |
1375 |
960 |
5 |
0,125 |
0,250 |
1340 |
920 |
6 |
0,175 |
0,350 |
1400 |
1000 |
7 |
0,175 |
0,350 |
1350 |
975 |
8 |
0,175 |
0,350 |
1300 |
950 |
9 |
0,185 |
0,375 |
1375 |
960 |
10 |
0,185 |
0,375 |
1340 |
920 |
