5. Вимоги до звіту

Звіт про роботу повинен містити:

1. Назву і мету роботи.

2. Основні відомості про компактні регенеративні теплообмінники.

3. Короткий опис задачі і метода рішення.

4. Вихідні дані для свого варіанта завдання.

5. Дані одного варіанта розрахунку.

6. Графічні залежності і числові характеристики, передбачені завданням.

7. Аналіз отриманих результатів.

8. Висновки.

6. Контрольні питання

1. Що являє собою компактний регенеративний теплообмінник і як він працює ?

2. Чому в компактних регенеративних теплообмінниках в якості насадки застосовують керамічні кульки ?

4. Що таке гарячий і холодний періоди роботи регенеративного теплообмінника ?

5. В чому полягає відмінність теплової роботи компактного регенеративного теплообмінника від регенератора з масивною насадкою ?

6. Який вид теплообміну між теплоносієм і насадкою є основним в компактному теплообміннику і чому ?

7. Чому в математичній моделі використовується об'ємний коефіцієнт тепловіддачі і яким чином він визначається ?

8. Який вигляд має диференційне рівняння теплообміну для шару, через який проходить теплоносій ?

9. Який метод застосовувався в роботі для рішення поставленої задачі ?

10. Чому для отримання усталеного розподілу температур в насадці потрібно виконати розрахунок великої кількості гарячих і холодних періодів ?

Лабораторна робота №5

Порівняльний аналіз емпіричного і аналітичного методів дослідження теплового процесу

Мета роботи: виконати співставлення теоретичного в аналітичного методів дослідження для конкретного теплового процесу

1. Загальна характеристика емпіричного і аналітичного методів дослідження

Для дослідження різних технологічних процесів застосовують два основних підходи: емпіричний і аналітичний. Перший з них основується на проведенні практичних досліджень на об’єкті, що вивчається, і може включати спостереження, фіксацію показників встановлених приладів контролю, а також проведення активного експерименту. Отримані результати намагаються узагальнити у вигляді емпіричних залежностей, які відображають залежності характеристик процесу, що цікавлять, від різних факторів. Такі залежності можуть використовуватися для отримання прогнозу і часто включаються в систему автоматичного управління (АСУ), що встановлюється на промисловому об’єкті. Недоліком такого підходу є вузький діапазон роботоспроможності емпіричних залежностей, обмежений об'ємом отриманих експериментальних даних. При необхідності обліку впливу будь-якого фактора поза межами цього діапазону доводиться проводити додаткові дослідження, що є трудомістко в умовах виробництва.

З метою подолання цього недоліку застосовують аналітичний метод дослідження, який основується на складанні відповідних математичних моделей. Однією з основних проблем складання таких моделей для складних технологічних процесів є вибір фізичних процесів і явищ, що визначають хід процесу, що вивчається, і відкидання другорядних процесів і факторів. Це потребує розгляду комплексу різних взаємопов’язаних явищ і проведення порівняльного аналізу значимості кожного з них. Для підтвердження правильності зробленого вибору результати моделювання порівнюються з даними досліджень і при необхідності вносяться зміни в структуру математичної моделі. Таким чином, аналітичний і емпіричний методи взаємно доповнюють один одного.