
- •Вступ
- •1. Теоретичний матеріал
- •1.1. Основна ідея ітераційних методів знаходження власних значень і векторів
- •1.3. Приведення матриці до майже трикутного вигляду
- •1.4. Розклад матриці на добуток ортогональної та трикутної
- •1.8. Методи розв’язання часткової проблеми власних значень
- •1.8.1. Загальна характеристика чисельних методів розв’язання часткової проблеми власних значень
- •1.8.2. Степеневий метод
- •1.8.4. Метод зворотних ітерацій
- •1.8.5. Зворотні ітерації зі зсувом
- •2. Постановка завдання
- •3. Контрольні запитання
- •Список літератури
Таким чином, за дванадцять ітерацій з точністю 0,01 знайдено
мінімальне за модулем власне значення 3 |
|
12 |
|
|
|
1,002 і відповідний |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x 12 |
|
|
0,707 |
|
|||||
3 |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
йому нормований власний вектор x |
|
|
|
12 |
|
|
|
|
|
|
4,603 10 4 . |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
0,707 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.8.5. Зворотні ітерації зі зсувом
Ме то д зво р о тни х іт е р а ц ій зі зс уво м , запропонований у
1944 р. Х. Віландтом, використовується у випадках, коли відомо наближення до власного значення і потрібно з великою точністю обчислити це власне значення та відповідний власний вектор. У цьому випадку пряме розв’язання однорідної системи лінійних рівнянь
A E x 0
неможливе, оскільки підстановка значення λ, хоч трохи відмінного від власного, робить систему однозначно розв’язною, причому з тривіальним розв’язком.
Нехай для власного значення j матриці простої структури А відоме його наближення s таке, що
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
j s |
|
i |
s |
|
, для всіх i j . |
(25) |
|||||||||
Утворимо, починаючи з вектора |
x 0 |
такого, що |
|
|
|
x 0 |
|
|
|
1, послідовність |
||||||
|
|
|
|
|||||||||||||
нормованих векторів x k за формулами |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
A sE y k x k 1 ; |
(26) |
||||||||||||||
|
x k |
|
y k |
|
, k 1,2,3.... |
(27) |
||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
y |
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розглянемо поведінку цієї послідовності, для чого запишемо розклад векторів y k і x k 1 за базисом з власних векторів x1, x2 , , xn з деякими коефіцієнтами ci k і bi k 1 , відповідно:
43

y |
k c k x c k x c k x ; |
|
||||
|
1 1 |
2 |
2 |
|
n n |
(28) |
|
|
|
|
|
|
|
x k 1 b k 1 x b k 1 x b k 1 x . |
||||||
|
1 |
1 |
2 |
2 |
n |
n |
Підставимо (28) в (26) і враховуємо, що власні вектори за означенням
Axi i xi , i 1, n ,
в результаті отримаємо:
1 s c1k x1 2 s c2k x2 n s cnk xn
b1k 1 x1 b2k 1 x2 bnk 1 xn.
Узв’язку з єдиністю розкладу вектора за базисом з власних векторів з останній рівності випливає
|
|
s c k |
b k 1 |
|
|
|
|
|
|
|||
i |
, i 1, n. |
|
||||||||||
|
|
i |
i |
|
|
|
|
|
|
|
||
Отже, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
c k |
|
bi k 1 |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
, |
i 1, n. |
(29) |
|||||||
|
|
|
||||||||||
|
|
i |
|
i s |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
З аналізу коефіцієнтів (29) розкладу вектора y k |
за базисом з влас- |
них векторів бачимо, що внаслідок малості модуля знаменника j s по-
рівняно з іншими знаменниками i s (див. нерівність (25)) можна розра-
ховувати на переважне зростання коефіцієнтів c jk саме при власному векторі x j зі збільшенням кількості ітерацій k. Тому чим більшою є нері-
вність у (29), тим більше домінуватиме складова власного вектора x j у
виразі для y k (див. (28)), а отже, і вектора x k , отримуваного з y k но-
рмуванням (27). Крім того, швидке домінування c jk серед решти коефіці-
єнтів ci k при будь-якому ненульовому початковому векторі x 0 відбува-
ється ще й завдяки чисельникам дробів (29).
Метод зворотних ітерацій зі зсувом дозволяє не тільки знайти власний вектор x j , а й уточнити відповідне власне значення j s . Це виті-
кає з формул (26) і (27), які визначають метод зворотних ітерацій для найменшого за модулем власного значення матриці A sE . Якщо величина
44
зсуву s суттєво ближче до j , ніж до будь-якого іншого власного значен-
ня i |
матриці А, то згідно властивості власних пар матриць А і |
A sE , |
|||||||||||||||||||||||||||||
значення, |
що уточнюють j , |
можна отримати при |
k 1, 2, за форму- |
||||||||||||||||||||||||||||
лою |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k |
|
|
1 |
|
m |
xi k 1 |
|
|
|
|
|
k |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
j |
s |
|
|
|
|
|
, для всіх |
yi |
0 , |
(30) |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
m |
y k |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
де x k 1 і |
|
|
|
|
k |
|
|
|
|
|
|
x k 1 і |
y k , відповідно, i |
|
; m – |
||||||||||||||||
y |
– координати векторів |
1, n |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
i |
|
|
|
|
|
i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
кількість ненульових компонентів вектора |
y k . |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
Таким чином, за га ль ни й |
а л го р и т м |
м ето ду |
зво р о тни х і т е - |
||||||||||||||||||||||||
р а ц ій зі зс уво м , наступний: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
Для |
заданої матриці |
А, |
початкового |
вектора |
x 0 , такого, що |
||||||||||||||||||||||
|
x 0 |
|
|
|
2 |
1 , величини зсуву s і точності ε покласти k 1 і виконати: |
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. Розв’язати систему лінійних рівнянь |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A sE y k |
x k 1 . |
|
|
|
|
|
||||||||||
2. |
Обчислити наближений власний вектор |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x k |
|
|
y |
k |
. |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y k |
2 |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. |
Визначити наближене власне значення, |
враховуючи всі m нену- |
|||||||||||||||||||||||||||||
льових компонентів вектора |
y k , m n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k |
|
|
1 |
|
m |
xi k 1 |
|
|
|
|
|
k |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
j |
s |
|
|
|
|
|
|
|
, для всіх |
yi |
0 . |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
m |
|
y k |
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
4. |
Якщо |
для |
векторів |
x k |
|
і |
|
x k 1 |
виконується |
умова |
|||||||||||||||||||||
|
x k x k 1 |
|
|
|
, то збіжність досягнута; |
в протилежному випадку пок- |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ласти k k 1 і перейти до кроку 1.
Порівняно зі звичайним степеневим методом процес зворотних ітерацій зі зсувом має велику швидкість. Крім того, на відміну від степенево-
45
го методу метод зворотної ітерації не має обмежень збіжності при наявності близьких власних значень.
Ще більшу швидкість збіжності можна отримати введенням зм ін ни х зсу ві в , які визначені послідовністю чисел s0 , s1, s2 , , збіжною до шуканого власного значення. Як такі числа доцільно використовувати наближення kj до власного значення j , отримувані за формулою (30).
|
|
|
|
|
|
Отже, за га ль ни й а л го р и тм ме то д у з во р о т ни х |
іт ер а ц ій |
з і |
|||||||||
зм і нни ми зсу в а ми , наступний: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
Для |
заданої матриці А, початкового |
вектора x 0 |
, такого, |
що |
|||||||
|
x |
0 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
0 |
|
і точності ε покласти |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
, приблизного значення власного числа j |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k 1 і виконати: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
1. Розв’язати систему лінійних рівнянь |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
k 1 |
E y |
k |
x |
k 1 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A j |
|
|
|
|
|
|
2. Обчислити наближений власний вектор
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x k |
|
|
y |
k |
. |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y k |
2 |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. |
Визначити наближене власне значення, враховуючи всі m нену- |
|||||||||||||||||||||
льових компонентів вектора |
|
y k , m n |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
k |
k 1 |
|
1 |
m |
xi k 1 |
|
|
|
k |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
j |
j |
|
|
|
|
|
|
|
|
, для всіх |
yi |
|
0 . |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
m |
y k |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i 1 |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i |
|
|
|
|
|
|
|
|||
4. |
Якщо |
для |
векторів |
|
x k |
|
і |
x k 1 |
|
виконується умова |
||||||||||||
|
x k x k 1 |
|
|
|
|
, то збіжність досягнута; |
в протилежному випадку пок- |
|||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ласти k k 1 і перейти до кроку 1.
Швидкість збіжності такого процесу – ква др а ти ч на , тоді як у випадку постійних зсувів – лише л ін ій на , хоча з малими, як звичайно, знаменниками геометричної прогресії. Практика обчислень доводить, що часто достатньо зробити дві-три ітерації, щоб отримати власну пару з заданою точністю. Однак при використанні постійних зсувів на кожному кроці розв’язується система лінійних рівнянь з однією і тією ж матрицею коефі-
46