Лабораторна робота 4 регістри, що зрушують

1. МЕТА

Ознайомлення з роботою регістрів, що зрушують, на прикладі регістрів з зрушенням вправо за допомогою інструментальних засобів цифрової частини пакету EWB: генератор слів (ГС), логічний аналізатор (ЛА), логічний перетворювач (ЛП), вольтметр.

2. ЗАВДАННЯ ПО ЛАБОРАТОРНІЙ РОБОТІ

2.1. Паралельний запис коду до регістру.

2.1.1. Зібрати схему паралельного регістру в пакеті EWB 5.12, яка вказана на рис.1:

Рисунок 1

2.1.2. Встановити перший регістр до нульового стану, для чого подати на вхід R1'нуль.

2.1.3. За допомогою ГС записати до регістру код 1101.

2.2. Послідовний запис коду у регістр по інформаційним входам.

2.2.1. Зібрати схему послідовного регістру, яка вказана на рис.2:

Рисунок 2

2.2.2. За допомогою ГС записали до першого регістру код 1001.

2.3. Послідовний запис коду з одного регістру до іншого.

2.3.1. Зібрати схему чотирьохрозрядного регістру і створити “макрос”:

Для створення складного елементу ("макроса"), необхідно виділити ті елементи, які він буде включати (див. рис. 13.1). Далі вибрати меню "Circuit  Subcircuit" (або натиснути Ctrl+B). З'явиться наступне діалогове вікно, де потрібно:

2.3.2. Зібрати схему двох послідовно з’єднаних регістрів

Рисунок 3

2.3.3. За допомогою ГС за записали з першого до другого регістру код 1111.

2.4. Дослідження роботи регістру у режимі "кільця"

2.4.1. Зібрати схему двох послідовно з’єднаних регістрів

Рисунок 3

2.4.2. Дослідити роботу цього регістру.

Контрольні запитання

1. Способи запису у регістр, що зрушує.

2. Як здійснити рівнобіжний запис у регістр, що зрушує, по асинхронних входах?

3. Як здійснити послідовний запис у регістр, що зрушує, по інформаційних входах тригера старшого розряду?

4. Як здійснити в регістр, що зрушує, зрушення коду на задане число розрядів?

5. Як здійснити послідовний запис коду з одного регістра, що зрушує, в інший?

6. Призначення інверторів 1-6 у досліджуваних регістрах.

7. Як здійснити за допомогою регістрів, що зрушують, перетворення послідовного коду в рівнобіжний і навпаки?

8. Які типи тригерів можуть бути використані для побудови регістрів, що зрушують?

9. Призначення регістрів, що зрушують.

10. Типи регістрів.

11. Способи організації зчитування інформації з виходів регістра.

12. Як організувати прийом інформації до регістр від різних джерел?

13. Намалювати тимчасові діаграми роботи регістра в заданому викладачем режимі.

14. Яка швидкодія дослідженого регістра в заданому викладачем режимі роботи?

15. Як побудувати регістр, що зрушує, на RS-тригерах?

16. Приведіть приклади побудови регістрів, що зрушують, при однофазному зв'язку між тригерами регістра.

17. Приведіть приклади двотактних регістрів, що зрушують.

18. Як побудувати реверсивний регістр, що зрушує?

19. Приведіть приклади побудови здвигателя.

20. Умовне графічне зображення заданого викладачем регістра.

Лабораторна робота 5 лічільники

1. МЕТА

Ознайомлення з роботою лічильників за допомогою інструментальних засобів цифрової частини пакету EWB: генератор слів (ГС), логічний аналізатор (ЛА), логічний перетворювач (ЛП), вольтметр.

2. ЗАВДАННЯ ПО ЛАБОРАТОРНІЙ РОБОТІ

2.1. Встановлення лічильника у нуль та в одиницю:

2.1.1. Зібрати схему в пакеті EWB 5.12, яка наведена на рис.1:

Рисунок 1

2.1.2. Зібрали Т-тригер "tp" на базі JK-тригера, який має наступну внутрішню структуру:

Рисунок 2

Для створення складного елементу ("макроса"), необхідно виділити ті елементи, які він буде включати. Далі вибрати меню "Circuit  Subcircuit" (або натиснути Ctrl+B). З'явиться наступне діалогове вікно, де потрібно:

2.1.3. Встановили лічильник у 0 за допомогою ГС, для чого на входи Rподали 1, а на S– 0.

2.1.3. Встановили лічильник у 1 за допомогою ГС для чого на входи Rподали 0, а на S– 1.

2.2. Запис початкового коду до лічильника.

2.2.1. Зібрали схему в пакеті EWB 5.12, яка наведена на рис.3:

Рисунок 3

2.2.2. Встановити лічильник у нуль.

2.2.3. На входи S за допомогою ГС подати код 1011.

2.2.4. За допомогою ЛА витягнути код (тобто отримати часову діаграму)

2.3. Режим складання.

2.3.1. Зібрати схему в пакеті EWB 5.12, яка наведена на рис.4

2.3.2. Запустити схему та отримати часову діаграму.

Рисунок 4

2.4. Режим віднімання.

2.4.1. Зібрали схему в пакеті EWB 5.12, яка наведена на рис.5:

Рисунок 5

2.4.2. Запустити схему та отримати часову діаграму.

Контрольні запитання

1. Призначення елементів И-ИЛИ-НЕ в схемі досліджуваного лічильника.

2. Чому в асинхронних лічильниках не можна змінювати напрямок рахунка (складання, віднімання) у процесі рахунку? У яких лічильниках це можливо?

3. Як задається рахунковий режим у досліджуваного лічильника?

4. Що таке коефіцієнт перерахування лічильника?

5. Як змінюється значення коду на прямих і інверсних виходах лічильника (при різних режимах роботи) з подачею кожного нового імпульсу на рахунковий вхід лічильника?

6. Чому не можна вольтметр підключати безпосередньо до виходів і входів тригерів досліджуваного лічильника? Як уникнути цього недоліку?

7. Як встановити досліджуваний лічильник у 0?

8. Як встановити досліджуваний лічильник у 1?

9. Способи запису початкового коду в досліджуваний лічильник.

10. Чим визначається навантажувальна здатність досліджуваного лічильника?

11. Яким навантаженням є досліджуваний лічильник по входу установки в 0?

12. Чим визначається швидкодія досліджуваного лічильника?

13. Схемні способи збільшення швидкодії лічильників.

14. На яких тригерах будуються лічильники?

15. Класифікація лічильників.

16. Намалюйте умовне графічне зображення заданого викладачем лічильника.

17. Намалюйте тимчасові діаграми заданого викладачем лічильника.

18. Принципи побудови лічильників з коефіцієнтом перерахування не рівним ступені 2?

19. Намалюйте схему лічильника з коефіцієнтом перерахування заданим викладачем.

20. Принципи побудови кільцевих лічильників.

21. Методика виявлення і локалізації несправностей лічильника.