Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Mikroprotsesorni-pristroyi (1)

.pdf
Скачиваний:
59
Добавлен:
02.02.2015
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Ю.С. Грищук

МІКРОПРОЦЕСОРНІ ПРИСТРОЇ

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК по дисципліні «Мікропроцесорні пристрої» для студентів електромеханічних спеціальностей

Затверджено редакційно-видавничою радою університету протокол № 2 від 17.06.2005 р.

Харків НТУ «ХПІ» 2007

ББК 32.973.26-04 Г85

УДК 004.315(075)

Рецензенти: А.Д. Черенков, доктор техн.наук, професор ХНТУСГ; О.Б. Богаєвський, канд. техн. наук, доцент ХНАДУ; М.І. Шпика, канд. техн. наук, зав. проектноконструкторським і науково-дослідним відділом проектування електроприводів і систем управління ДП заводу “ Електротяжмаш”

Гриф надано Міністерством освіти і науки україни,

лист № 1.4/18– Г–1305 від 25.07.2007 р.

Г85 Грищук Ю.С. Мікропроцесорні пристрої: Навчальний посібник. –

Харків: НТУ “ ХПІ”, 2007.– 280 с.

ISBN 978-966-593-696-1

Викладено навчально-теоретичний матеріал, що описує основні терміни і поняття, арифметичні, логічні, фізичні основи і архітектуру мікропроцесорів і однокриcталевих мікроконтролерів, інтерфейси, запам’ятовуючі і спеціалізовані периферійні пристрої. Посібник містить лабораторний практикум, особливості і приклади практичного застосування мікроконтролерів, контрольні запитання і завдання.

Призначено для студентів спеціальностей 7092206 – “ Електричні машини і апарати”, 7092205 – “ Електропобутова техніка” і може бути корисною для студентів технічних вузів, аспірантів та інженерно-технічних працівників.

Іл. 72. Табл. 40. Бібліогр. 35 назв.

ББК 32.973.26-04

ISBN 978-966-593-696-1

© Ю.С. Грищук, 2007

2

ЗМІСТ

 

Передмова ..............................................................................................................

5

Умовні скорочення і позначення.........................................................................

9

Вступ.....................................................................................................................

16

Основні терміни і визначення............................................................................

18

1. Арифметичні, логічні і фізичні основи.........................................................

27

1.1. Системи числення ..............................................................................

27

1.2. Переклад чисел з однієї системи числення в іншу.........................

32

1.3. Арифметичні дії з двійковими числами...........................................

35

1.4. Одиниці інформації...........................................................................

39

1.5. Логічні основи і алгебра логіки........................................................

40

1.6. Способи представлення складних функцій.....................................

47

1.7. Мінімізація складних виразів............................................................

48

1.8. Фізичні основи реалізації логічних функцій...................................

48

1.9. Логічні схеми з напівпровідниковими елементами.......................

50

Контрольні питання і завдання...............................................................

52

2. Архітектура мікропроцесорів.........................................................................

55

2.1. Типова структура мікропроцесора...................................................

55

2.2. Мікропроцесорний комплект серії КР580.......................................

70

Контрольні питання і завдання................................................................

78

3. Запам'ятовуючі пристрої мікропроцесорних систем.....................................................

81

3.1. Класифікація запам'ятовуючих пристроїв.......................................

81

3.2. Оперативні запам'ятовуючі пристрої...............................................

84

3.3. Постійні запам'ятовуючі пристрої....................................................

87

3.4. Зовнішні запам'ятовуючі пристрої...................................................

91

Контрольні питання і завдання................................................................

95

4. Інтерфейс мікропроцесорних систем............................................................

97

4.1. Визначення і функції інтерфейсу.....................................................

97

4.2. Пристрої вводу-виводу інформації ................................................

101

3

4.3. Інтерфейс каналу мікроЕОМ ..........................................................

107

4.4. Спеціалізовані периферійні пристрої ...........................................

109

Контрольні питання і завдання..............................................................

114

5. Однокристальні мікроконтролери...............................................................

115

5.1. Мікроконтролери сімейства МК51 ................................................

115

5.2. Однокристальний мікроконтролер КМ1816ВЕ51 ........................

119

5.3. Мікроконтролери фірми Аtmel......................................................

160

5.4. Мікроконтролери фірми Microchip ................................................

167

5.5. Мікроконтролери фірми Motorola..................................................

184

Контрольні питання і завдання..............................................................

200

6. Лабораторний практикум і стенд МК51 .....................................................

203

6.1. Лабораторна робота № 1. Дослідження лабораторного стенду

 

мікроконтролера МК51...................................................................

203

6.2. Лабораторна робота № 2. Програмування і ввод програм з

 

клавіатури стенду МК51................................................................

212

6.3. Лабораторна робота № 3. Складання і відладка програм............

218

6.4. Лабораторна робота № 4. Дослідження аналого-цифрового

 

перетворювача................................................................................

233

7. Застосування мікроконтролерів..................................................................

240

7.1. Застосування мікроконтролерів в електромеханічних системах240

7.2. Застосування мікроконтролерів в електроапаратобудуванні......

242

7.3. Застосування МК51 при випробуваннях електричних

 

апаратів захисту...............................................................................

245

7.4. Структурна схема АСУТПВ з паралельними АЦП.....................

252

Контрольні питання і завдання..............................................................

261

Список літератури.............................................................................................

263

Додаток 1.Таблиця Д 1 – Система команд мікропроцесора КР580 .............

266

Додаток 2. Приклади виконання завдань.......................................................

271

Додаток 3. Система команд РІС16Х17ХХ......................................................

272

Додаток 1.Таблиця Д 4 – Команди Асемблера МК51 ...................................

274

4

ПЕРЕДМОВА

Найважливішою умовою подальшого соціально-економічного розвитку країни є стабільне зростання енергетики, що забезпечує роботу промисловості, транспорту і інших галузей народного господарства.

Конкретні завдання науково-технічного прогресу в паливноенергетичному, електротехнічному, машинобудівному і транспортному комплексах висувають в даний час на перше місце проблему забезпечення необхідної надійності, живучості і безаварійності складних технічних об'єктів і їх систем управління. До таких об'єктів відносяться сучасні потужні електроенергетичні системи і їх елементи (наприклад, електричні станції, дальні лінії електропередачі, електричні розподільні системи крупних промислових підприємств, автономні електроенергетичні, перетворювальні, електротехнічні і електромеханічні установки і системи управління ними), що включають пристрої релейного захисту і протиаварійної автоматики, контактні розподільні пристрої. Комутація, захист, управління, регулювання і інші функції в цих об'єктах, як правило, виконуються різними електричними апаратами (ЕА).

Останніми роками у зв'язку з появою мікропроцесорів (МП) намітилася тенденція до широкого використання їх в електропобутовій техніці (ЕПТ) і електроапаратобудуванні, до безпосереднього впровадження в пристрої управління ЕА, техніку релейного захисту, системи протиаварійної автоматики, в автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУТП) виробництва, випробування і дослідження ЕПТ і ЕА. Це викликано появою

5

нових підвищених і різноманітних вимог до систем автоматизації управління об'єктами. У зв'язку з цим традиційні ЕА і системи управління і регулювання, виконані на аналогових елементах, опинилися не в змозі конкурувати з цифровими пристроями, в яких використовуються мікропроцесори.

Відмінними рисами пристроїв і систем, виконаних на базі МП, є: можливість значного розширення функцій шляхом додавання нових алгоритмів і програм в систему програмного забезпечення, високий рівень уніфікації елементів, можливість перепрограмування, для реалізації тих або інших функцій без зміни комплексу технічних і апаратних засобів і автоматизації процесів діагностики і настройки апаратури. Сучасні МП мають малі габаритні розміри, і можуть розміщатися поруч з керованими об’єктами, володіють високою надійністю і розвиненими логічними можливостями, характеризуються низькими енергоспоживанням і вартістю. У багатьох застосуваннях сучасні МП можуть складатися тільки одну ВІС з одним рівнем напруги +5 В. Крім того, їх застосування в системах управління забезпечує високу швидкодію, гнучкість і ефективність.

Застосування мікропроцесорів вимагає від розробників корінного перегляду традиційних методів при проектуванні систем управління ЕПТ, ЕА і електронними апаратами, заміни у багатьох випадках проектування схем і систем управління розробкою програм настройки мікропроцесорної апаратури на виконання певних функцій. Рішення цих задач вимагає підготовки кваліфікованих фахівців, здатних проектувати, розробляти, експлуатувати і обслуговувати таку складну МП техніку, як ЕА і ЕПТ з мікропроцесорним управлінням.

Для підготовки таких фахівців виникає необхідність у виданні додаткової навчальної літератури, що містить одночасно основи мікропроцесорної техніки і нову інформацію про розвиток мікропроцесорних засобів. Зокрема, потрібна інформація про однокристальні мікроконтролери (МК), які часто в публікаціях називають мікроЕОМ, і їх застосування в ЕПТ, електроапаратобудуванні і інших галузях. Доцільним і корисним, на думку автора, є включення інформації

6

про лабораторний практикум, що виконується на реальних лабораторних стендах, створених на базі МК, що дозволяє досліджувати їх будову, принцип дії і різні режими роботи найбільш широко вживаних МК.

Мета посібника – сприяти поглибленню знань студентів, що навчаються за спеціальностями 092206 “ Електричні машини і аппарати'', 092205 “ Електропобутова техніка” і іншими технічними спеціальностями в області мікропроцесорних систем, і отриманню ними практичних навичок у роботі з реальними мікропроцесорними пристроями і однокристальними МК. Посібник складений за матеріалами лекцій, лабораторних і практичних занять, курсового проектування по дисциплінах, що пов'язані з мікропроцесорною технікою і її використанням в ЕПТ і ЕА, які включені в навчальний процес НТУ «ХПІ» і що проводяться автором з 1984 р. по теперішній час.

Зміст посібника визначений, перш за все, прагненням викласти ті аспекти МП пристроїв і їх застосування в ЕПТ, електроапаратобудуванні і в інших напрямках, які недостатньо відображені в літературі, що є на даний час. Зокрема, в посібнику описаний один з дев'яти лабораторних стендів, розроблених на основі однокристальних мікроконтролерів сімейства MCS51 (МК51) на кафедрі “ Електричні апарати” НТУ «ХПІ» за ініціативою і при особистій участі автора посібника. Стенд дозволяє досліджувати 24 режими роботи МК. Тут же подано лабораторний практикум до вивчення МК, складений автором і апробований у навчальному процесі. У лабораторному практикумі передбачається дослідження лабораторного стенда і ознайомлення із структурою однокристальних МК та їх системою команд, дослідження режимів їх роботи, складання і виконання програм, програмування МК і вводу програм з клавіатури лабораторного стенда, складання і вводу програм на мові Асемблер з використанням ПЕОМ, відладка програм крос-засобами, дослідження роботи аналого-цифрових перетворювачів.

У посібнику викладені відомості про сучасні МК провідних зарубіжних виробників: сімейства MCS151 і MCS251 фірми Intel, серії АТ89 і АТ90 фірми

Atmel, сімейств PIC16/17 і PIC16X7XX фірми Microchip, сімейств HC05, HC08,

7

HC11 фірми Motorola, сімейство цифрових сигнальних процесорів (ЦСП) TMS320Cxxx (платформи С2000, С5000 і С6000 продуктивністю від 20 MIPS до 8800 MIPS) фірми TEXAS INSTRUMENT. Розглянуті їх архітектура, структурні схеми, особливості різних модифікацій сімейств, вказані їх основні технічні характеристики, а також області їх практичного застосування. Приведені приклади застосування різних МК в системах управління транспорту, ЕА, комплектними розподільними пристроями (КРП), гнучкими системами релейного захисту (ГСРЗ), технологічними процесами випробувань і досліджень електричних апаратів, в управлінні електромеханічними системами і електроприводами і т.ін.

Автор вважає своїм приємним обов’язком подякувати ст.н.с. В.М. Лещенко, асс. А.В. Дудник кафедри «Автоматики і управління в

технічних системах» за консультації і допомогу в розробці і наладці мікроконтролерних лабораторних стендів, студентам і співробітникам кафедри “ Електричні апарати” за надану допомогу при створенні лабораторних стендів і лабораторії МПС, зав. лабораторією кафедри інформаційних систем і технологій в міському господарстві Харківської Національної академії міського господарства С.Ю. Грищуку за надану істотну допомогу в підготовці рукопису і оригінал-макету посібника.

Автор виражає глибоку подяку рецензентам:

Черенкову О.Д., доктору техн. наук, професору кафедри теоретичної електротехніки Харківського Національного технічного університету сільського господарства, ім. Петра Василенка;

Богаєвському О.Б., канд. техн. наук, доценту кафедри автомобільної електроніки Харківського Національного автодорожнього університету;

Шпика М.І., канд. техн. наук, зав. проектно-конструкторським і науководослідним відділом проектування електроприводів і систем управління ГП заводу “ Електротяжмаш”.

Ряд цінних порад і зауважень, які були зроблені ними при рецензуванні рукопису, в суттєвій мірі сприяли поліпшенню даного посібника.

8

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ І ПОЗНАЧЕННЯ

1.Українська нотація (у дужках приведена англійська нотація)

А– акумулятор (див. АСС)

АВ

–

автоматичний вимикач

АЛП

–

арифметично – логічний пристрій

АСУТПВ

–

автоматизована система управління технологічним

 

 

процесом випробувань (досліджень)

ВІС

–

велика інтегральна схема

ШЗ

–

швидкодіючий запобіжник

ВК

–

вибір корпусу (див. СЕ )

ЗПД

–

зовнішня пам'ять даних

ЗПП

–

зовнішня пам'ять програм

ВХПР

– вхід приймача УАПП (см.RXD)

ВИХПЕР

– вихід передавача УАПП (див. TXD)

ЗП

–

сигнал запису, що управляє (див. WR)

ІС

–

інтегральна схема

ЗПР

–

запит переривання( див. INT)

КОП

–

код операції (поле в тілі команди)

КРП

–

комплектно – розподільний пристрій

МК

–

мікроконтролери однокристальні

МК51

– мікроконтролери серії 1816: КМ1816ВЕ51

МП

–

мікропроцесор

МПРЗ

–

мікропроцесорний релейний захист

МПС

–

мікропроцесорна система

ОЗП

– оперативний запам'ятовуючий пристрій (див. RAM)

ВРПП

–

сигнал відключення резидентної пам'яті програм, (див. ЕА)

ПП

–

пам'ять програм

ПРОГ

–

сигнал, що управляє програмуванням резидентної

9

 

 

пам'яті програм (см.PROG)

РА

– регістр адреси (див. RAR)

PBB

– ВІС розширювача вводу/виводу

ДЗПП

–

сигнал дозволу зовнішньої пам'яті програм (див. PSEN)

РК

–

регістр команд (див. IR)

РМП

–

регістр маски переривань (див. IE)

РЗП

–

регістр загального призначення

РП

–

регістр пріоритетів (див. IP)

РПД

–

резидентна пам'ять даних

РПП

–

резидентна пам'ять програм

РРТЛ

–

регістр режиму таймера/лічильника (див. TМОD)

РСФ

– регістри спеціальних функцій (PSW, TMOD, TCON, SCON

 

 

PCON, IE, IP)

РУД

– регістр покажчика даних (див. DPTR)

РУП

– регістр управління потужністю (див. PCON)

РУПП

– регістр управління послідовного порту (див. SCON)

РПС

–

регістр покажчика стека (див. SP)

РУСТ

–

регістр управління/стану таймера (див. ТСON)

САЗП

–

сигнал строба адреси зовнішньої пам'яті (див. ALE)

НВІС

–

надвелика інтегральна схема

СКД

–

керуючий сигнал скидання (див. RST)

ЛК

–

лічильник команд (див. РС)

ССП

–

слово стану програми (див. PSW)

Т/Л

–

таймер/лічильник подій (див. TCNT)

УАПП

–

універсальний асинхронний приймач-передавач

 

 

(послідовний порт МК51)

ЧТ

–

керуючий сигнал читання (див. RD)

ША, ШД

–

шина адреси, шина даних

КРОК

–

керуючий сигнал покрокового (покомандного) режиму,

 

 

роботи (див. SS)

10