Основи технології машинобудування План

1 Поняття: виробництво, технологічний процес, операція, перехід.

2 Будування тех. процесу.

3 Призначення видів обробки : механічної, термічної, відділ очної.

1 Поняття: виробництво, технологічний процес, операція, перехід.

Виробничий процес на машинобудівному підприємстві складається з великої кількості взаємозв’язаних процесів виготовлення окремих деталей і їх збірка в машини.

Технологічний процес механічної обробки представляє собою процес обробки заготовки на верстатах з метою перевтілення її в готову деталь.

2 Будування тех. Процесу.

Головною частиною виробничого процесу -є технологічний процес, який складається з ряду операцій.

Операція виконується на одному робочому місці.

Вона включає:

1. Встановлення заготовки на верстат;

2. Обробку заготовки;

3. Зняття деталі із верстата.

В результаті цілого ряду операцій послідовно змінюється форма і розмір заготовки і формується деталь, яка відповідає кресленню і технічним вказівкам.

Щоб вибрати найбільш оптимальний варіант тех. процесу необхідно врахувати багато факторів:

1. технічні вказівки;

2. організаційну виробки і економіку;

3. наявне обладнання;

4. масштаби виробництва;

5. кваліфікацію робітників.

Тех. процес складається із наступних операцій:

1. заготівельна;

2. механічна обробка в результаті якої відбувається зміна форми і отримання деталі;

3. термічна;

4. шліфувальна.

3 Призначення видів обробки : механічної, термічної, відділ очної.

При виготовленні деталей в одному екземплярі вигідно використовувати заготовки, відрізаними із прокату, поковки або відливки в разові литтєві форми.

Такі заготовки, як правило, обробляють на універсальних металоріжучих верстатах.

При виготовленні великого числа однотипних машин широко застосовують заготовки розміри і форма яких близька до готової деталі.

В цьому випадку окупається застосування дорогої оснастки і спеціального обладнання за рахунок зменшення обсяг обробки великої кількості деталей.

Починати обробку потрібно з тих поверхонь, які потім використовуються як базові поверхні при обробці наступних поверхонь.

Потрібно виконувати мех. обробку деталей в такому порядку, щоб зняття металу в меншій ступені зменшувало жорсткість деталі.

В залежності від точності готової деталі застосовується обробка:

1) обдирна;

2) чорнова;

3) получистова;

4) чистова.

Обдирна застосовується для заготовок, отриманих ковкою для великих відливок, штамповок.

Вона зменшує погрішність форми чорнових заготовок. В результаті цієї обробки з поверхні деталі знімають окалини, пригарки, обезвуглеводжений прошарок металу.

Получистова обробка

застосовується : коли при чорновій обробці не можна зняти весь припуск або коли пред’являють підвищені потреби до точності геометричних форм обробляємої заготовки.

Чистова обробка

Застосовують або, як кінцеву або як проміжну під наступні операції.

Однократну чистову обробку застосовують для заготовок, які отримані високо точними методами.

Вона виконується по чорновій поверхні, але з режимами чистової обробки.

Термічні операції

Застосовуються з метою:

1. підвищити твердість деталі;

2. змінити фізико-механічні властивості деталі або фізико-хімічні властивості.

Термічні операції :

1. отжиг;

2. нормалізація;

3. закалка;

4. от пуск.

Хіміко-термічні операції :

1. цементація;

2. азотування;

3. цианіровка;

4. хромування.

Термічні операції часто призводять до короблення деталі.

Викривлення деталі після термообробки ліквідовують правкою та шліфуванням .

Шліфування застосовують, як метод кінцевої обробки.

В залежності від пред’явленої точності деталі та поверхні шліфування ведуть одну або декілька операцій.

Приклад: при обробці зовнішньо циліндричної поверхні:

1. попередньо шліфують забезпечуючи цим точність 9-го квалітету;

2. чистове шліфування – 7-го квалітету;

3. тонке – 6-го квалітету.

Отделочні операції: суперфінішування, хонінгування, полірування.

Лекція№7