- •1.Тмфв як наукова дисципліна та її місце в системі наукових знань.
- •2.Тмфв як навчальна дисципліна, її зв’язок з іншими дисциплінами.
- •3.Розділи тмфв.
- •5. Основи методики розвитку гнучкості 6. Основи методики вдосконалення спритності
- •1. Особливості навчання у фізичному вихованні 2. Рухові уміння і навички 3. Механізми формування рухових дій
- •4.Визначення поняття «Фізична культура». Діяльнісні, результативні та матеріально-ціннісні аспекти фізичної культури.
- •5.Характеристика поняття «фізичне виховання», його роль і значення у сучасному суспільстві.
- •6.Характеристика поняття «фізичний розвиток». Фактори, що обумовлюють параметри фізичного розвитку людини.
- •7.Визначення поняття «здоров’я» та «здоровий спосіб життя». Чинники, що впливають на здоров’я людини.
- •8.Характеристика понять «фізична підготовка», «фізична підготовленість» та « фізична працездатність».
- •9.Методи дослідження в тмфв.
- •10.Спорт в системі соціальних явищ, визначення понять «масовий спорт» та «спорт вищих досягнень».
- •11.Визначення поняття «система фізичного виховання».
- •12. Характеристика ідеологічних основ системи фізичного виховання.
- •13. Характеристика науково-методичних основ системи фізичного виховання.
- •14.Характеристика програмно-нормативних основ системи фізичного виховання.
- •15. Характеристика організаційних основ у системі фізичного виховання.
- •17.Характеристика загальних принципів фізичної культури
- •18.Характеристика загальнометодичних принципів.
- •19.Характеристика специфічних принципів фізичного виховання
- •20.Характеристика фізичної вправи як основного засобу фізичного виховання.
- •23.Кінематичні характеристики техніки фізичних вправ.
- •24.Динамічні характеристики техніки фізичних вправ.
- •25.Ритмічні характеристики техніки фізичних вправ.
- •26. Характеристика оздоровчих сил природи як засобу фізичного виховання.
- •27. Характеристика гігієнічних чинників як засобу фізичного виховання.
- •28.Характеристика методів наочності у фізичному вихованні.
- •29.Характеристика методів слова у фізичному вихованні.
- •30. Характеристика Методів суворо регламентованих вправ.
- •31.Характеристика методів безперервної вправи
- •32. Характеристика методів інтервальної вправи.
- •34.Характеристика ігрового методу.
- •35.Особливості використання змагального методу.
- •36.Характеристика методів організації діяльності учнів у фізичному вихованні.
- •37.Характеристика компонентів методів практичної вправи (навантаження та відпочинок).
- •38.Характеристика рухових дій як предмет навчання. Рухове вміння, рухова навичка.
- •39.Етапи навчання рухових дій та їх навичок.
- •40.Визначіть поняття «сила», як рухова якість людини. Різновиди силових якостей. Назвіть режими роботи м’язів.
- •41.Які фактори зумовлюють силові можливості людини, як змінюються природні темпи розвитку силових якостей.
- •42.Методика розвитку максимальної сили.
- •43.Методика розвитку швидкісної сили.
- •44.Методика розвитку вибухової сили.
- •45.Визначіть поняття «бистрість», як рухова якість людини. Які існують різновиди бистрості.
- •47.Методика розвитку рухових реакцій.
- •48.Визначіть поняття «загальна витривалість», «швидкісна витривалість», «силова витривалість».
- •49.Назвіть фактори, що зумовлюють прояв витривалості. Як змінюються природні темпи розвитку витривалості.
- •50.Методика розвитку загальної витривалості.
- •51.Методика розвитку швидкісної витривалості.
- •52.Методика розвитку силової витривалості.
- •53. Гнучкість і методика її розвитку.
- •54.Визначіть поняття « спритність», як рухова якість людини. Методи розвитку спритності.
- •55.Функції планування і обліку навчального процесу у фізичному вихованні.
- •56.Сутність системного планування фізичного виховання.
- •57.Значення педагогічного контролю у фізичному вихованні.
- •58.Форми педагогічного контролю у фізичному вихованні.
36.Характеристика методів організації діяльності учнів у фізичному вихованні.
Для організації учнів на практиці користуються: 1) елементарними способами управління; 2) різними способами виконання учнями вправ; 3) методами організації їхньої діяльності. Елементарні способи управління – це шикування і перешикування для спільних дій, показу і виконання вправ; перехід від одного місця занять до іншого; розпорядження для виконання окремих завдань щодо обслуговування занять; індивідуальні завдання під час засвоєння вправ і виховання фізичних якостей. Серед способів виконання вправ розрізняють одночасний, почерговий, поточний, поперемінний і позмінний. Одночасне виконання вправи, коли учні одночасно виконують одне або різні завдання, може бути пов’язане із завданнями в парах, трійках (одні виконують, а інші підтримують, страхують, спостерігають, оцінюють, дають вказівки). Почерговий спосіб полягає в тому, що кожен учень починає виконувати вправу тільки після закінчення роботи попереднім, і застосовується переважно на першому етапі навчання. За поточного способу кожен учень залучається до роботи перед закінченням виконання вправ попередніми (перекиди на акробатичній дошці, опорний стрибок). Цей спосіб використовується в тих випадках, коли вправа вже засвоєна і забезпечена належна страховка. Досить поширений поперемінний спосіб виконання вправ. Наприклад, під час вивчення метання м’ячика в ціль або передачі м’яча в баскетболі учні стають у дві шеренги обличчям один до одного. Вправа виконується учнями то однієї, то другої шеренги. Цей спосіб виконання вправ дає змогу налагодити взаємонавчання і взаємооцінку учнів. Він може застосовуватися на всіх етапах. Позмінне виконання вправ („хвилями” по 4-6 і більше учнів) використовується залежно від якості обладнання місць занять, наявності приладів, дрібного інвентаря. Наявність елементарних способів управління учнями і способів виконання ними завдань дає змогу найбільш ефективно використовувати методи організації діяльності учнів. У практиці роботи застосовуються фронтальний, груповий та індивідуальний методи організації. Суть фронтального методу полягає в тому, що всі учні класу водночас залучаються до виконання одного завдання. Він доцільний під час ознайомлення учнів із новим матеріалом, розучуванні порівняно простих вправ, що не потребують особливої страховки і допомоги, а також під час вдосконалення добре засвоєних вправ. Максимальне охоплення учнів руховою діяльністю дає змогу досягти високої щільності занять. Він є основним в організації фізичного виховання молодших школярів. Під час поглибленого розучування складних вправ часто використовують груповий метод, що дає змогу краще дозувати навантаження, спостерігати за виконанням завдань учнями, виправляти помилки. Однак варто пам’ятати: застосування цього методу призводить до помітного зниження моторної щільності уроку. Тому якщо на уроці не використовуються багатопропускні прилади, а його зміст вимагає великих перерв між виконанням окремих спроб, такі часові проміжки знижують робочу установку і функціональну готовність до чергових зусиль. Груповий метод дозволяє певною мірою індивідуалізувати процес фізичного виховання за рахунок диференціації методів, засобів та інтенсивності навчальної діяльності відносно рівня підготовленості окремих груп учнів. Суть індивідуального методу організації навчальної праці школярів полягає в тому, що окремі учні, отримавши те чи інше завдання, повинні тут же самостійно його виконувати. Цей метод підходить більше старшокласникам; може використовуватись у всіх частинах уроку і дає змогу застосовувати доступний кожному темп засвоєння вправ, запропонувати найраціональнішу індивідуальну послідовність навчання і потрібні підготовчі вправи.
