Міністерство освіти і науки україни

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

СОЦІОЛОГІЯ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

для студентів усіх спеціальностей

денної форми навчання

Харків – 2010

ЗМІСТ

Передмова	3
Тематичний план курсу	6
Зміст програми курсу	7
План семінарських занять	12
Правила написання і критерії оцінювання есе	33
Правила написання і критерії оцінювання реферату	34
Робота (відповідь) студента у ході обговорення програмних питань дисципліни на семінарських заняттях і критерії оцінювання	36
Тематика командних проектів	37
Командний проект і критерії його оцінювання	38
Правила написання тез, статті та критерії оцінювання	40
Тестові завдання і критерії оцінювання	42
Домашня робота і критерії оцінювання	43
Програмні питання до екзамену	45
Екзамен та критерії оцінювання	47
Рекомендована література	48
Посилання	52

Передмова

Сучасна освіта орієнтована на вивчення вітчизняного та світового соціально-гуманірного знання. Значна роль у цьому належить соціології, яка дає уяву про різноманіття поглядів на суспільство, суспільне життя та людину. Соціологія вивчає самий складний об’єкт – суспільство в цілому та закони його розвитку.

Неможливо жити у суспільстві і не знати закони його розвитку та функціонування. Історичний досвід показує, що кризисні ситуації у суспільстві не завжди є наслідком об’єктивних та неминучих процесів, їх причина часто ховається у неправильному виборі шляху розвитку, коли соціальна політика і соціальна практика не спирається на суспільствознавство в цілому та соціологію зокрема. Вивчення соціології допомагає пізнати самого себе та своє місце у світі та суспільстві, навчитися вибудовувати стосунки з людьми.

Мета курсу: сформувати у студентів соціологічне мислення, тобто розуміння проблем, які стоять перед суспільством, причини їх виникнення та шляхи вирішення, вміння критично відноситися до щоденного судження, стереотипів мислення та соціальних забобонів масової свідомості.

Основні задачі курсу:

• з'ясувати зміст соціології як науки: її об’єкт, предмет, місце і роль у системі соціально-гуманітарних знань; визначати специфіку соціологічного підходу; ознайомити з методологію та методами соціологічного дослідження;

• розглянути особистість як продукт соціальних відносин; проаналізувати особливості соціалізації людини; з'ясувати причини та види девіантної поведінки; ознайомити з основними елементами соціального контролю;

• проаналізувати соціально-професійні, соціально-демографічні, соціально-територіальні, національно-етнічні і соціально-класові групи як компоненти соціальної структури суспільства і визначати тенденції їх розвитку в Україні; особливості соціальної стратифікації; зміст та види соціальної мобільності;

• ознайомити з етносом та гендером як факторами соціальної диференціації; специфікою передумов і причин розвитку етнічних та гендерних спільнот;

• розглянути поняття, характеристики, види та функції культури; пояснити роль базисних елементів культури та визначити особливості культурних рис та цінностей українського народу;

• з'ясувати сутність, структуру, функції і види соціальних інститутів, поняття та етапи процесу інституціоналізації,

• розглянути особливості розвитку освіти як соціального інституту, його функції, цілі та проблеми; показати необхідність, перспективні напрямки, результати та наслідки освітянських перетворень в Україні;

• проаналізувати сім’ю як малу соціальну групу і соціальний інститут; тенденції розвитку шлюбу та сім’ї в сучасному світі та Україні; ознайомити з типологією сімейних структур, функціями та життєвим циклом сім’ї, типами сімейної поведінки;

• проаналізувати основні теорії суспільства та його розвитку; описати та охарактеризувати відмінності між суспільствами різних типів, особливості еволюційного, революційного і циклічного шляхів розвитку суспільства; ознайомити з причинами, що породжують соціальні зміни.

У результаті вивчення курсу студенти повинні вміти: аналізувати соціальну структуру суспільства, соціологічну інформацію щодо поведінки особистостей, розвитку соціальних інститутів; давати характеристику основних соціальних груп у сучасному суспільстві, розкривати особливості їх мобільності; а також мати навички: аналізу соціальних проблем функціонування й розвитку суспільства; вивчення ставлення різних груп та категорій населення до соціальних перетворень у суспільстві.

Курс соціології складається з двох модулів. До першого модуля "Базові форми соціального" увійшли теми, що розкривають об’єкт та предмет соціології, проблеми особистості, соціальної структури та соціальної стратифікації. Другий модуль "Інституціональні основи суспільства" включає теми, які розкривають особливості соціальних інститутів, специфіку керування ними, дають уявлення про суспільство в цілому та зміни, які у ньому відбуваються.

Знання студентів оцінуються за допомогою їх групової та індивідуальної роботи (відповіді на контрольні запитання, виконання командних завдань та проектів).

Контроль знань студентів з соціології проходить за допомогою:

1. перевірки підготовки наукової статті, тез, виступу на студентської конференції або дискусійному клубі;

2. перевірки написання та презентації есе;

3. перевірки написання та презентації рефератів;

4. тестового контролю або контрольної роботи по кожному модулю;

5. перевірки виконання роботи в аудиторії: тестові завдання та усна робота, індивідуальна та командна робота;

6. перевірки виконання домашньої роботи.

7. диференційований залік (відповідно до навчального плану).

Підсумкова оцінка:

• “А” ставиться, якщо студент взяв участь у всіх вище названих видах діяльності (1-6) і мав добрі оцінки (“5”, іноді “4”);

• “В” ставиться, якщо студент взяв участь у видах діяльності (2-6) і мав добрі оцінки (“5”, іноді “4”);

• ”С” ставиться, якщо студент взяв участь у видах діяльності, починаючи з пункту 3 по пункт 6 і мав позитивні оцінки ( здебільшого “4”, або “5”, іноді “3”);

• ”D” ставиться, якщо студент прийняв участь у видах діяльності починаючи з пункту 3 (без презентації) по пункт 6 і мав задовільні оцінки (“3” або “4”);

• ”Е” ставиться, якщо студент прийняв участь у видах діяльності починаючи з пункту 3 по пункт 6 і мав задовільні оцінки (“3”, іноді виправлені “2”).

Якщо студент не отримує оцінку за результатами поточного (модульного) контролю, йому необхідно виконати домашні роботи (як допуск до заліку) та скласти сам залік. Залік складають також ті студенти, які мають бажання підвисити свій підсумковий бал. В обох випадках підсумкова оцінка складається з:

• 50% – оцінка, здобута на заліку

• 50% – оцінка, здобута впродовж роботи на семінарах.

Наприклад, студент мав «0» балів за роботу на семінарах і отримав «5» на заліку, його підсумковий бал – 0+5 = 2,5, тобто «Е».

2