- •Тема 1 Сутність і роль політики та політології у житті суспільства .
- •Тема 2 Історія світової політичної думки
- •Тема 3 Історія української політичної думки . . . . . . . . . . . . . .
- •3.1Джерела політичних ідей в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 4. Політична ідеологія. Сучасні ідейно-політичні течії . . . . .
- •Тема 5 Політична влада . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 6 Вибори в органи політичної влади . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 7 Політичні режими . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 8 Політична система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 9 Держава як базовий інститут політичної системи . . . . . .
- •Тема 10 Політичні партії та партійні системи . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 11 Громадські об'єднання і рухи . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 12 Політична культура . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 13 Особистість і політика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 1 Сутність і роль політики та політології у житті суспільства
- •Становлення політології як науки і навчальної дисципліни.
- •1.4 Методи політологічного дослідження.
- •Основні методи дослідження, які використовує політологія
- •Питання й завдання:
- •Рекомендована література
- •Тема 2 Історія світової політичної думки
- •2.1 Політична думка Стародавнього Сходу
- •2.2 Політичні вчення античності
- •2.3 Основні риси політичної думки епохи Середньовіччя
- •2.4 Політична думка епохи Відродження
- •2.5 Політичні ідеї Нового часу
- •2.6 Політичні теорії х1х – початку хх ст.
- •2.7. Розвиток зарубіжної політології у хх ст.
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 3 Історія української політичної думки
- •3.2. Розвиток ідей державності в казацько-гетьманський період
- •3.4. Соціально-політична думка про національне відродження й державність України початку XX в.
- •3.5 Зародження і утвердження сучасної політичної думки й політичної науки в Україні
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 4. Політична ідеологія. Сучасні ідейно-політичні течії
- •4.1 Поняття, структура й функції політичної ідеології
- •4.2 Лібералізм і неолібералізм
- •4.3 Консерватизм і неоконсерватизм
- •4.4 Соціалізм і сучасна соціал-демократія
- •4.5. Націоналізм і його форми
- •4.6. Фашизм і неофашизм
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 5 Політична влада
- •5.1. Сутність влади: основні теоретичні підходи
- •5.2 Структура політичної влади.
- •Джерела:
- •5.3. Види влади. Специфіка політичної влади
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 6 Вибори в органи політичної влади
- •6.1 Соціальні функції й види виборів
- •6.3. Типи виборчих систем
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Терміни і поняття
- •Тести до модуля № 1 Політологія як система знань про політику
- •Тема 7 Політичні режими
- •7.2 Демократичний режим
- •7.3 Тоталітарний режим
- •7.4 Авторитарний режим
- •7.5 Політичний режим сучасної України
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 8 Політична система
- •8.4 Політична система України
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 9 Держава як базовий інститут політичної системи
- •9.1 Особливості держави як політичної організації
- •9.3 Форми державного устрою
- •9.4. Правова держава: сутність й основні принципи.
- •9. 5 Економічна та соціальна політика держави
- •Питання й завдання
- •Тема 10 Політичні партії та партійні системи
- •10.2 Цілі й функції політичних партій
- •10.3 Типи політичних партій
- •10.4 Сутність і різновиди партійних систем
- •10.5. Зародження й розвиток багатопартійної системи в Україні
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 11 Громадські об'єднання і рухи
- •11.1. Поняття, структура та функції громадських об'єднань і рухів
- •11.2 Типологія громадських об'єднань
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 12 Політична культура
- •12.1. Поняття політичної культури і її структурні елементи
- •12.2 Типологія політичної культури
- •12.3 Формування політичної культури.
- •12.4 Політична культура сучасної України
- •Питання й завдання
- •Модуль № 3 Особистість, політика, суспільство.
- •Тема 13 Особистість і політика
- •13.1 Людина як суб'єкт і об'єкт політики
- •13.2 Політична участь
- •13.3 Політична соціалізація
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 14 Громадянське суспільство
- •14.1 Історичні уявлення про громадянське суспільство
- •14.2 Поняття й сутність громадянського суспільства
- •14.3 Структура й функції громадянського суспільства
- •14.4 Особливості формування громадянського суспільства в Україні
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 15 Політичне лідерство
- •15.1. Природа й сутність лідерства
- •15.2. Типологія політичного лідерства
- •15.З. Функції політичних лідерів
- •15.4. Сучасні тенденції у розвитку політичного лідерства
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 16 Політичні еліти
- •16.1 Походження політичної еліти і її роль у суспільстві
- •16.2. Політична еліта: структура й системи відбору
- •16.3 Сучасні теорії еліт
- •16.4 Політична еліта України
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 17 Політика і етнонаціональні відносини
- •17.1 Сутність етносу та нації
- •17.2 Роль і місце етнонаціональних відносин у політичному житті
- •17.3 Поняття та зміст етнонаціональної політики
- •17.4 Особливості етнонаціональних відносин та етнонаціональної політики в сучасній Україні
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема18 Світовий політичний процес
- •18.1 Зовнішня політика держави: функції, цілі й засоби
- •18.2. Міжнародні відносини: поняття, суб'єкти, форми й принципи
- •18.3 Сучасні тенденції розвитку міжнародних відносин
- •18.4 Україна в сучасному геополітичному просторі
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Терміни і поняття
2.3 Основні риси політичної думки епохи Середньовіччя
Епоха Середньовіччя припадає на V – XV ст. В цей час політичне знання приймає яскраво виражену релігійно-етичну форму. У середньовічному світогляді панує уявлення про визначальну роль Бога в природі, суспільному й особистому житті. Влада осмислюється як здійснення божого промислу. Покора державній владі – одна з вимог християнської моралі. В основі цієї вимоги лежить завіт Ісуса Христа: “Віддайте кесареві Кесареве, а Богові боже”.
Найбільш розвинену концепцію середньовічного відношення до політики сформулював один із самих великих й авторитетних мислителів християнства – єпископ Августин Аврелій (354–430 р.) у своєму знаменитому трактаті “Про град Божий".
Держава розглядається Августином як частина універсального порядку, творцем і правителем якого є Бог. Тому всі государі повинні служити своєю владою як Богові, так і людині. Адже держава – це велика кількість людей, об'єднаних суспільними зв'язками. Держава, що ставить свою метою задоволення тільки земних благ, позбавлена правди, є панування сили. З тих пір як держава містить у собі диявольську волю, вона стає суспільним тираном. Тільки держава Божа має щиру правду, і в ній здійснюється загальне прагнення до єдності й вічного миру.
Форми правління розрізняються Августином залежно від тих обов'язків, які покладаються на верховну владу. Головними серед них він вважає моральні й релігійні обов'язки, зокрема, повагу до Бога й повагу до людини. Якщо в державі зберігаються справедливість і повага до релігії, то всі форми правління, так само як авторитет і повноваження влади, стають гідними того, щоб їм підкорятися.
Основна риса соціально-політичних поглядів Августина – обґрунтування та виправдання нерівності у суспільстві. Багатство одних і бідність інших він пояснював зіпсованістю природи людини внаслідок гріхопадіння перших людей. Становище людини в суспільстві, за Августином, запрограмоване на небесах. Звідси – висновок про неправомірність революційних виступів народу проти устрою "гармонійної нерівності".
Інший видатний мислитель – Фома Аквінський (1225–1274 р.) – жив в період пізнього середньовіччя і був найбільш впливовим богословом у Західній Європі тієї доби. У 1323 році він був зачислений до лику святих римсько-католицької церкви, а його вчення було визнано згодом офіційною ідеологією католицизму.
Згідно поглядам Ф. Аквінського, державна влада походить від Бога й тому повинна бути підлегла духовній. Це положення було пов'язано із прагненням середньовічних теологів обґрунтувати верховенство духовної (церковної) влади над світською. Незважаючи на божественну природу державної влади, її надбання й використання, вважав Фома Аквінський, залежить від людей. Отже, сутність влади божественна, але форми її реалізації визначаються самими людьми. Збурювання народу проти влади монарха визнавалося смертним гріхом, оскільки було рівносильне виступу проти Бога. Однак сама світська влада повинна додержуватися християнських заповідей і не гнітити свій народ. У противному випадку Фома Аквінський визнавав правомірним повалення тирана.
Християнство намагалося удержати політику в підлеглому положенні як світський придаток релігії, нав'язувало теоретичне розуміння держави й влади як елементів божественної діяльності й підконтрольності.