5. Видатки бюджету на економічну діяльність держави: склад, призначення і роль.

Бюджетні видатки мають спрямовуватися насамперед на стабілізацію економіки, створення необхідного ринкового середовища, підтримання пріоритетних і базових галузей економіки (зокрема енергетичної, вугільної, нафтогазової галузей, сільського господарства, житлово-комунального господарства, транспортного комплексу, оборонної промисловості), розвиток наукомістких інноваційних технологій, модернізацію інфраструктури тощо. Основні напрями розвитку економіки визначаються Кабінетом Міністрів України, установами Національної академії наук України, науково-дослідними установами.

Видатки бюджету на економічну діяльність охоплюють державні капітальні вкладення, бюджетні кредити підприємствам, державні субсидії й дотації, операційні витрати (на виробничу інфраструктуру, геологорозвідувальні роботи, роботи щодо землевпорядкування тощо). Вони спрямовуються в галузі економічного комплексу.

Фінансування капіталовкладень може здійснюватись за двома напрямами: а) у відомчому розрізі; б) у розрізі інвестиційних проектів. Загальна сума виділених бюд­жетом капіталовкладень направляється міністерствам і відомствам, які, в свою чергу, розподіляють цю суму між підприємствами та організаціями. Цей підхід є основним в Україні, хоча має недолік — розпорошення коштів. Фінансування інвестиційних проектів, навпаки, дозволяє концентрувати ресурси на реалізації основних завдань. Обсяг капіталовкладень, що фінансуються з бюджету, визначається двома чинниками: можливостями бюджету; наявністю необхідних та ефективних проектів. Капіталовкладення віднос.до видатків розвитку. За умов не виконання бюджету такі видатки фін-ся за залишковим принципом.

Операційні витрати,які являють собою видатки бюджету на утримання виробничої інфраструктури, включають: фінансування геолого-розвідувальних робіт; фінансування лісового і водного господарства; землевпорядкувальні роботи; заходи по боротьбі зі шкідниками рослин, хворобами тварин та епідеміями; утримання насіннєвих станцій і племінних господарств. Бюджетні кредити надаються підприємствам державного сектора на тимчасові потреби в разі фінансових ускладнень. Вони можуть бути безпроцентні або з невисокою процентною ставкою. Державна дотація являє собою виділення з бюджету коштів на покриття збитків суб’єктів господарювання в тому випадку, коли збитковість визначається певною фінансовою політикою держави в сфері ціноутворення (як правило, обмеження рівня цін). Може надаватись у сумі, що повністю відшкодовує збитки чи покриває їх частково, що визначається станом бюджету. Обсяг дотації встановлюється як різниця між витратами і доходами підприємств. Виділення коштів може проводитись на підставі планових чи фактичних розрахунків. На відміну від кредитів ці кошти не повертаються.

6. Видатки бюджету на соціальний захист населення, їх склад та призначення

Видатки бюджету на соціальний захист населення – це видатки, спрямовані на адресну підтримку малозабезпечених громадян, встановлення певного рівня забезпечення прожиткового мінімуму для різних груп населення, соціальний захист осіб, що опинилися в екстремальних умовах (біженці, безпритульні). Особливістю соц..захисту є його адресна спрямованість, тобто надається окремим громадянам на певні потреби відповідно до їх фактичног матеріального становища. Обсяг коштів, які спрямовуються на соц..захист залежить від фін.можливостей д-ви та рівня ВВП в країні.

Видатки бюджетів на соціальний захист та соціальне забезпечення включають:

1. виплату пенсій і допомоги (кошти, що передаються до Пенсійного фонду на виплату пенсій військовослужбовцям та їх сім’ям);

2. пільги ветеранам війни та праці;

3. допомогу сім’ям з дітьми (допомога на дітей до 16 р.; допомога непрацездатним матерям; допомога на дітей одиноким матерям; тимчасові допомоги на неповнолітніх дітей, на яких не сплачуються аліменти тощо);

4. інші види соціальної допомоги (цільова грошова виплата на проживання громадян з мінімальними доходами; виплата компенсацій реабілітованим; грошова допомога біженцям; додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житло-комунальних послуг, інші);

5. видатки на дитячі заклади-інтернати;

6. видатки на притулки для неповнолітніх;

7. видатки на програми соціального захисту неповнолітніх;

8. видатки на будинки-інтернати для престарілих і інвалідів;

9. кошти бюджету, що передаються до фонду України соціального захисту інвалідів;

10. видатки на молодіжні програми і заходи центрів соціального обслуговування молоді.

Одним з видів державної соціальної допомоги є надання громадянам щомісячної адресної безготівкової грошової субсидії для відшкодування витрат на плату за користування житлом або його утримання та комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Житлова субсидія є безповоротною та її отримання не пов’язане і не тягне за собою зміни форми власності житла.