Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курс лекций МЭ укр. 2015.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

7.3. Економічні інститути, що регулюють міжнародну торгову політику

Аналізуючи процеси, що протікають у світовій торгівлі, варто підкреслити, що лібералізація є її основною тенденцією, проте існує ряд протиріч, основне з яких – нарощування протекціоністських тенденцій на рівні економічних угруповань, торгово-економічних блоків країн, що протистоять один іншому.

Регулювання міжнародної торгівлі здійснюється на певних рівнях (табл. 7.3):

Таблиця 7.3 – Рівні регулювання міжнародної торгівлі

Рівні

Характеристика

Фірмовий

  • це угода між фірмами про розподіл ринку сировини, матеріалів, збуту товарів, сфер впливу, цінової політики

Національний

  • коли зовнішня торгівля кожної країни здійснюється у відповідності з національно-правовим забезпеченням регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Міжнаціональний

  • проявляється в укладанні відповідних угод між державами, групами держав

Наднаціональний

  • здійснює стратегію світового співтовариства чи заходів з регулювання міжнародної торгівлі шляхом створення спеціальних міжнародних інституціональних структур та угод (СОТ, ЮНКТАД, МТЦ, ЮНСІТРАЛ, МТП та ін.

Розрізняють такі види державного регулювання міжнародної торгівлі: одностороннє; двостороннє; багатостороннє.

Одностороннє регулювання полягає у застосуванні методів впливу урядами країн в односторонньому порядку без погодження або консультацій з торговими партнерами. Такі заходи вживають здебільшого під час загострення політичних відносин.

Двостороннє регулювання передбачає, що заходи торгової політики попередньо узгоджуються країнами – торговими партнерами. Кожна зі сторін попереджує свого торгового партнера про вживання будь-яких заходів, які, як правило, не вносять суттєвих змін у торгові відносини, а лише сприяють їм.

Багатостороннє регулювання передбачає узгодження і регулювання торгової політики на основі багатосторонніх угод, основною з яких є Генеральна угода про тарифи та торгівлю (ГАТТ). Договір про створення ГАТТ був підписаний 23 країнами в 1947 р. і набрав чинності в 1948 р.

ГАТТ – багатостороння міжнародна угода, що містить принципи, правові норми, правила ведення і державного регулювання взаємної торгівлі країн-учасниць. Статті Генеральної угоди закріплювали базові принципи торговельних відносин між державами (табл. 7.4).

Угода про заснування Світової організації торгівлі була підписана 15 квітня 1994 р. в Марракеші (Марокко) 120-ма країнами-учасницями багатосторонніх торгових переговорів у межах ГАТТ. 31 грудня 1995 р. ГАТТ припинила своє існування, модифікувавшись у Світову організацію торгівлі (СОТ).

СОТ – законодавча і інституціональна основа міжнародної торговельної системи, механізм багатостороннього узгодження і врегулювання політики країн-членів в сфері торгівлі товарами та послугами, врегулювання торговельних спірних питань і розробки стандартної зовнішньоторговельної документації. Угода про створення СОТ містить 29 правових документів і 25 міністерських декларацій, які визначають права і обов'язки країн в рамках багатосторонньої торговельної системи.

Принципова різниця між СОТ і ГАТТ полягає в наступному:

1) ГАТТ була просто зведенням правил, багатосторонньою угодою, яка мала невеликий секретаріат. СОТ є постійною міжнародною організацією, що діє на основі угоди, ратифікованої країнами-членами, і має свою організаційну структуру.

2) ГАТТ як угода складалась зі сторін, які брали в ній участь. СОТ складається з країн-членів.

Таблиця 7.4 – Базові принципи торговельних відносин між державами

Принцип

Зміст

Принцип торгівлі без дискримінації

Реалізується шляхом застосування: - режиму найбільшого сприяння, при якому країна забезпечує однаково сприятливі умови торгівлі для всіх учасників; - національного режиму, при якому імпортовані товари не можуть піддаватися дискримінації на внутрішньому ринку країни

Принцип вільної торгівлі

Реалізується шляхом проведення раундів багатосторонніх торговельних переговорів з метою ліквідації існуючих торговельних бар’єрів і створення умов для більш вільної торгівлі

Передбачуваність розвитку міжнародної торгівлі

Досягається двома шляхами: зв’язуванням тарифів по тарифних позиціях та забезпеченням прозорості національної торговельної політики. Система захисту національного виробництва має будуватися тільки на митних тарифах, а не на будь-яких інших комерційних чи адміністративних заходах. Використання кількісних обмежень (контингентування імпорту) є можливим лише у випадку гострого дефіциту платіжного балансу і для країн, що розвиваються

Принцип справедливої конкуренції

Реалізується через створення умов для справедливої конкуренції: однакові фіскальні правила та інші регламентації для товарів національного виробництва та імпортованих товарів; заборона демпінгу і дозвіл застосування антидемпінгових заходів; можливість нейтралізації експортних премій або субсидій за допомогою компенсаційних зборів; гармонізація методів розрахунку митної вартості товарів; недискримінація постачальників залежно від країни походження під час здійснення державних закупівель, тощо

Принцип сприяння розвитку та економічним реформам

Реалізується через надання можливості користування перевагами режиму найбільшого сприяння, системою розв’язання суперечок, що стимулює національний експорт та прискорює розуміння необхідності проведення економічних реформ. ГАТТ провадить двосторонні консультації (як перший крок до врегулювання суперечки), а за неможливості вирішення питання — створює спеціальні групи

Визнання регіональних торговельних угод

Існування регіональних торговельних угруповань (зона вільної торгівлі, митний союз) допускається як виняток за умови дотримання певних вимог, оскільки регіональна інтеграція повинна доповнювати багатосторонню торговельну систему, а не руйнувати її

Створення пільгових умов для країн, що розвиваються

Необхідність забезпечення того, щоб країни, що розвиваються, мали сприятливіші умови виходу на світові ринки, а розвинуті країни утримувались від заходів, що можуть ускладнювати експорт з названих країн

Особливі норми регулювання для текстилю та одягу

ГАТТ передбачає винятки стосовно текстилю та одягу, які забезпечують індустріально розвинутим країнам можливість встановлення квот на ці види товарів на основі угоди «Мультифібр» (МФА), загальні нормативні правила ГАТТ щодо текстилю й одягу набрали чинності з 2004 р.

3) ГАТТ вважалась тимчасовою угодою, що діяла б до моменту створення СОТ. СОТ – постійно діюча організація.

4) ГАТТ була присвячена практично тільки торгівлі товарами. На СОТ покладені функції регулювання торгівлі не тільки товарами, але й послугами, включаючи такі специфічні, як права на інтелектуальну власність. СОТ крім принципів ГАТТ містить у собі Угоду про торгівлю послугами (ГАТС) і Угода по торговельних аспектах інтелектуальної власності (ТАІВ).

5) Система врегулювання спірних торговельних питань, що діяла в рамках ГАТТ дозволяла окремим країнам блокувати прийняття рішень. Система врегулювання торговельних спорів, що діє у СОТ, дозволяє приймати багато рішень, що не можуть бути блоковані окремими країнами, на автоматичній основі.

Головне завдання СОТ – лібералізація світової торгівлі шляхом її врегулювання переважно тарифними методами про послідовному скороченні рівня імпортного мита, а також ліквідація різних нетарифних бар’єрів, кількісних обмежень та інших перепон у міжнародному обміні товарами і послугами.

На відміну від більшості міжнародних організацій, до системи СОТ приєднуються, а не вступають. Це зумовлено тим, що кожна країна приєднується власне до системи угод (бере на себе зобов’язання їх виконувати), а організація, зі свого боку, перевіряє здатність держави їх виконувати. Переговори про вступ тривають у середньому від 4 до 6 років. При цьому головною умовою набуття членства у СОТ є відповідність національного законодавства базовим стандартам і нормам, які містяться в угодах системи СОТ.

Діяльність ГАТТ/СОТ здійснюється шляхом проведення багатобічних тарифних переговорів, що поєднуються в раунди. З початку роботи ГАТТ відбулося вісім торговельних раундів, результати яких привели до скорочення середнього мита (з 25-30% до 3-4%). Якщо в першому раунді переговорів брали участь лише 23 країни, то учасниками восьмого (Уругвайського) раунду були вже 123 країни (табл. 7.5).

Таблиця 7.5 – Торговельні раунди ГАТТ/СОТ

Рік проведення

Місце проведення

Кількість

країн

Предмет переговорів

Результати

1947

Женева, Швейцарія

23

Тарифи: переговори на основі запитів та пропозицій послідовно позиція за позицією

Поступки щодо 45000 тарифних позицій

1949

Аннесі, Франція

29

Тарифи: переговори на основі запитів та пропозицій послідовно позиція за позицією

5000 тарифних поступок, 9 приєднань

Продовження табл. 7.5

Рік проведення

Місце проведення

Кількість

країн

Предмет переговорів

Результати

1951-1952

Торкі, Англія

32

Тарифи: переговори на основі запитів та пропозицій послідовно позиція за позицією

8700 тарифних поступок, 4 приєднання

1956

Женева, Швейцарія

33

Тарифи: переговори на основі запитів та пропозицій послідовно позиція за позицією

Помірне зниження

1960-1961

Женева, Швейцарія (раунд Діллона)

39

Тарифи: переговори на основі запитів та пропозицій послідовно позиція за позицією, викликані частково необхідністю збалансування поступки після створення ЄЕС

Обмін 4400 пос-тупками; відхилення пропозиції ЄЕС щодо 20% лінійного зниження тарифів на промислові товари

1964-1967

Женева, Швейцарія (раунд Кеннеді)

74

Тарифи: формульний підхід (лінійне зниження) та переговори позиція за позицією. Нетарифні заходи: анти демпінг, митна оцінка

Середній рівень тарифів зменшився на 35%; зв’язано 33000 тарифних ліній; угоди про митну оцінку та антидемпінг

1973-1979

Женева, Швейцарія (Токійський раунд)

99

Тарифи: формульний підхід з виключеннями. Нетарифні заходи: антидемпінг, митна оцінка, субсидії та компенсаційні заходи, державні закупівлі, ліцензування імпорту, стандарти на продукцію, захисні заходи, спеціальний та диференційований режим для країн, що розвиваються

Середній рівень тарифів зменшився на третину – до 6% на промисловий імпорт країн ОЕСР, узгод-жено добровільні кодекси поведінки щодо всіх нетарифних питань, крім захисних заходів

1986-1994

Пунта-дель-Есте, Уругвай Марракеш, Марокко (Уругвайсь-кий раунд)

117

Тарифи: формульний підхід та переговори позиція за позицією. Нетарифні заходи: всі питання раунду та послуги, інтелектуальна власність. Правила походження, пов’язані з торгівлею, інвестицій-ні заходи, врегулювання спорів, огляд торгової політики

Середній рівень тарифів зменшився на третину; врегульовано питання торгівлі текстилем та одягом, с/г продукцією; ство-рено СОТ; нові угоди про послуги та ТРІПС

2001- триває

Женева (Доський раунд розвитку)

150

Послуги, доступ до ринку, сільське господарство, торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, врегулювання суперечок, ін.

Переговори тривають

Таким чином, в наш час СОТ є глобальною торговою системою, що регулює торгівлю товарами, послугами та інтелектуальною власністю. Це регулювання містить в собі реалізацію узгоджених принципів поведінки країн в міжнародній торгівлі та комплекс заходів, що проводяться під егідою СОТ з участю більшості країн світу.

Рекомендована література для вивчення теми: [1, с. 166-198], [3], [4, c. 92-142], [5, c. 263-280], [6], [7], [8, c. 14-60], [9, c. 774-788], [10], [12, c. 6-52], [13, c. 43-87], [14], [19, c. 51-119], [20, с. 34-104], [26, с. 134-149], [27, с. 61-74], [28, с. 50-56], [30, c. 25-69], [31-49].