Рівні розвитку форм мев
Міжнародна
економічна взаємодія
Міжнародна
економічна інтеграція
Рисунок 1.5 – Рівні розвитку форм МЕВ
Міжнародні економічні контакти – найпростіші економічні зв’язки, які мають епізодичний характер і регулюються переважно разовими угодами.
2. Міжнародна економічна взаємодія – стійкі економічні зв’язки між суб’єктами різних країн, що ґрунтуються на довгострокових міжнародних угодах.
3. Міжнародне економічне співробітництво – стійкі довгострокові економічні зв’язки в торговельній, виробничій та науково-технічній сферах, закріплені в довгострокових угодах.
4. Міжнародна економічна інтеграція – це вищий рівень розвитку МЕВ, що ґрунтується на взаємопереплетінні економік різних країн, проведенні взаємної узгодженої економічної політики з елементами національного регулювання.
Розвиток міжнародних економічних відносин здійснюється за певними принципами, дія яких має загальний та специфічний характер впливу на МЕВ. Виділяють такі загальні принципи розвитку МЕВ:
еволюційність або розвиток МЕВ на основі об’єктивних економічних законів;
системність або розвиток МЕВ як системи із взаємо-пов’язаними елементами (рис. 1.6), коли зміни в одному елементі ведуть до обов’язкових змін в іншому та всієї системи в цілому;
Рисунок 1.6 – Елементи системи міжнародних економічних відносин
3) еквівалентність обміну означає, що участь у МЕВ здійснюється на основі взаємного узгодження інтересів кожного учасника, які мають не обов’язково грошовий вираз.
На національному, міжнаціональному та наднаціональному рівнях виробляються, узгоджуються і реалізуються специфічні принципи МЕВ, які задекларовані у «Хартії економічних прав та обов’язків держав», прийнятої ООН у 1974 р. Такими специфічними принципами МЕВ є: суверенітет; територіальна цілісність і політична незалежність держав; ненапад та невтручання; взаємна та справедлива вигода; мирне співіснування; рівноправ’я та самовизначення народів; мирне врегулювання суперечностей; добросовісне виконання міжнародних зобов’язань; поважання прав і основних свобод людини; сприяння міжнародної соціальної справедливості; міжнародне співробітництво з метою розвитку; вільний доступ до моря і від нього для не морських країн та ін.
Сучасним МЕВ у цілому притаманні такі особливості:
активна участь і міжнародна взаємодія суб’єктів МЕВ;
взаємозв’язок форм МЕВ, які реалізуються в умовах становлення та розвитку світової валютної системи;
різний рівень глибини: від простого міжгалузевого поділу праці до транснаціоналізації, від одиничних економічних контактів між країнами до їх економічної інтеграції;
вихід за межі національних економік не лише результатів і факторів виробництва, а й самого виробничого процесу;
поглиблення процесів інтернаціоналізації різних форм та рівнів, що дозволяє говорити про формування певних тенденцій розвитку глобальної економіки.
У сучасних МЕВ можна виділити цілу низку протиріч (між формами МЕВ, суб’єктами МЕВ і т. ін.). В цілому сукупність цих протиріч в загальному вигляді зводиться до несумісності між незалежністю національної економічної політики держав та політичними, економічними, соціальними та інфраструктурними передумовами розвитку глобалізму.
Рекомендована література для вивчення теми: [1, с. 12-34], [3, c. 22-28; 36-44], [4, c. 57-91; 267-270], [5], [6], [7], [8, c. 4-13], [9, c. 11-19; 22-28; 343-353], [10], [11, c. 9-68], [14], [15], [16], [17, с. 15-23], [19, с. 15-34], [20, с. 4-26], [21], [22], [23], [24], [25, с. 15-31], [26. c. 18-36], [27, с. 19-22], [28, с. 6-14], [30, с. 4-18], [31-49].