2.5 Пожежна безпека

У цьому пункті визначаються ймовірні причини пожеж в лабораторії, джерела загорання, вогненебезпечні речовини, що використовуються при проведенні досліджень. Наводяться пожежонебезпечні властивості твердих, рідких та газоподібних речовин (температури спалаху, запалення, самозапалення, тління, нижні та верхні концентраційні і температурні межі розповсюдження полум’я, швидкість розповсюдження полум’я, швидкість вигоряння, теоретична температура горіння, теплота згорання, надлишковий тиск вибуху та ін.).

На підставі властивостей та кількості пожежонебезпечних речовин і матеріалів, що обертаються на об’єкті, обґрунтовується категорія вибухопожежонебезпечності приміщення лабораторії, клас вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зон за ПБЕ. Аналізується ступінь вогнестійкості будинку, де розташована лабораторія, щодо відповідності вимогам пожежної безпеки. Визначаються класи вірогідних пожеж, які можуть виникнути на об’єкті (додатки М, Н, П).

Робиться вибір засобів гасіння пожеж, наводяться типи та кількість вогнегасників та інших засобів (додатки Р, С, Т). Вирішується питання застосування пожежної сигналізації, обирається її тип. Якщо це потрібно, проектується автоматична система пожежогасіння – водяна (спринклерна чи дренчерна), парова, вуглекислотна, хладонова, порошкова, пінна.

Наводяться вимоги до евакуаційних шляхів та виходів з лабораторії, зрівнюються з існуючими.

2.6 Засоби індивідуального захисту (зіз)

В останньому пункті описуються ЗІЗ що використовуються в лабораторії: спецодяг, спецвзуття, засоби захисту від підвищеної температури, шуму, вібрації, пилу, токсичних речовин, електрозахисні засоби тощо. Наводяться типи та марки ЗІЗ, принцип їх дії. Якщо проведення досліджень в лабораторії не потребує використовування засобів індивідуального захисту, цей пункт не приводиться.

3 Розрахункова частина

У цій частині слід виконати розрахунок (розрахунки) стосовно охорони праці у лабораторії чи на іншому об’єкті. За необхідністю, розрахунки повинні супроводжуватися схемами. У кінці розрахункової частині надається висновок.

Розрахунки можна не виносити в окрему частину, а розташувати у відповідному пункті пояснювальної частини. Наприклад, розрахунок освітлення – у «Виробничій санітарії», заземлення – в «Електробезпеці», блискавкозахисту – у «Пожежній безпеці».

Теми розрахунків, що рекомендуються.

1. Визначення розмірів небезпечної зони технологічного агрегату чи лабораторної установки [1, 2].

2. Розрахунок площі небезпечної зони [1, 2].

3. Розрахунок природного освітлення. За заданими площами вікон і підлоги знаходяться коефіцієнти природної освітленості та порівнюються з нормативними. Або за нормативним коефіцієнтом природної освітленості знаходиться необхідна площа віконних прорізів [3].

4. Розрахунок штучного освітлення методом коефіцієнта використання. За заданою кількістю світильників знаходиться світловий потік лампи та підбирається її тип. Або за типом лампи знаходиться необхідна кількість світильників [4, 5].

5. Розрахунок штучного освітлення точковим методом. За заданим типом лампи розробляється схема розміщення світильників та знаходиться освітленість у різних точках приміщення [4].

6. Розрахунок потрібного повітрообміну для видалення шкідливих речовин [5, 6].

7. Розрахунок потрібного повітрообміну для видалення теплонадлишків [7, 8].

8. Розрахунок загальної системи вентиляції. Може включати аеродинамічний розрахунок тракту та підбір вентиляторів [7, 8].

9. Розрахунок місцевої системи вентиляції [7, 8].

10. Розрахунок витяжного зонту з визначенням його розмірів та необхідних витрат повітря [7, 9].

11. Визначення імовірності аварії у лабораторії або на іншому об’єкті. [11].

12. Розрахунок теплоізоляції технологічного агрегату. Вибирається матеріал та конструкція (одношарова, двошарова, багатошарова) теплоізоляції, розраховується потрібна товщина кожного шару [6, 12, 13].

13. Розрахунок інтенсивності теплового випромінювання. Робиться розрахунок інтенсивності випромінювання на різних відстанях від джерела, порівнюється з нормативним значенням, дається висновок. Або знаходиться інтенсивність випромінювання на робочому місці, порівнюється з нормативним значенням, розробляються захисні заходи та засоби [12, 13].

14. Розрахунок теплозахисних екранів. Для екранів відбиття вибирається матеріал з великим коефіцієнтом відбиття та знаходиться кількість екранів. Для екранів поглинання знаходяться витрати проточної води [9, 12, 13].

15. Розробка системи кондиціювання повітря. Вибирається тип системи кондиціювання. Робиться розрахунок необхідного повітрообміну, витрат енергії та потужності кондиціонеру, підбирається кондиціонер за каталогом [8, 14, 15].

16. Розрахунок рівня шуму на різних відстанях від джерела. По результатам розрахунку будується крива залежності рівня звукового тиску від відстані. Знаходиться припустима відстань від джерела шуму [5, 6, 16, 17, 18].

17. Розрахунок звукоізоляційного кожуха [16, 17, 18, 21].

18. Розрахунок рівня віброшвидкості. Знаходяться рівні віброшвидкості на різних відстанях від джерела вібрації або в різних точках приміщення з декількома джерелами вібрації. Будується крива залежності рівня віброшвидкості від відстані або карта віброшвидкості приміщення. Робиться висновок [6, 19].

19. Розрахунок віброізоляції. Знаходиться необхідна кількість амортизаторів – пружинних, ресорних чи гумових [6, 19].

20. Захист від інфразвуку. Знаходяться розміри прямокутного огородження, які не шкідливі відносно дії інфразвуку [6, 16].

21. Розрахунок сили струму, що проходить через тіло людини. Знаходиться сила струму, що проходить через тіло робітника у випадку дотику до струмоведучих частин чи пошкодженого корпусу електроустановки. Робиться висновок [22, 26].

22. Аналіз небезпеки електричної мережі. Знаходиться напруга дотику і сила струму, що проходить через тіло людини, для різних режимів роботи електричної мережі та різних умов дотику [22, 23, 26].

23. Розрахунок електричної ізоляції. Вибирається матеріал електроізоляції за даних умов та робиться розрахунок необхідної товщини ізоляції [22, 26].

24. Розрахунок захисного заземлення. Знаходиться необхідна кількість штучних заземлювачів, яка забезпечує безпеку за даних умов [22, 25, 26].

25. Розрахунок природного захисного заземлення. Робиться перевірочний розрахунок природних заземлювачів – залізобетонного фундаменту, трубопроводів, металевої оболонки кабелів тощо [22, 26].

26. Розрахунок захисного занулення. Робиться перевірка системи занулення на відключаючу здатність. Розраховується заземлення нейтралі джерела струму та повторного заземлення нульового захисного провідника [22, 26].

27. Розрахунок захисного відключення. Робиться розрахунок пристрою захисного відключення (ПЗВ). ПЗВ поділяються на типи, що реагують на потенціал корпусу; струм замикання на землю; напругу нульової послідовності; струм нульової послідовності; напругу фази щодо землі; оперативний струм [22, 26, 27].

28. Визначення надлишкового тиску вибуху [5, 29, 30].

29. Визначення максимальної маси речовини чи суміші, для якої приміщення не буде вважатися вибухонебезпечним [5, 29, 30].

30. Розрахунок температури спалоху парів вогненебезпечних рідин [29, 30, 31].

31. Розрахунок концентраційних меж розповсюдження полум’я парів вогненебезпечних рідин чи горючих газів [29, 30, 31].

32. Розрахунок нижньої концентраційної межі розповсюдження полум’я для промислового пилу [28, 29, 30, 31, 32].

33. Розрахунок температурних меж розповсюдження полум’я парів вогненебезпечних рідин чи горючих газів [29, 30, 31].

34. Визначення умов хімічного чи теплового самозаймання. Знаходяться температура та час самозаймання речовини за даних умов, або висота шару порошкоподібної речовини, за якої час самозаймання буде складати певну величину [29, 30, 31, 32].

35. Розрахунок адіабатичної температури горіння [12, 31].

36. Визначення категорії вибухопожежонебезпечності приміщення [24, 31].

37. Визначення класу та розмірів вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зон [23, 24, 31].

38. Розрахунок межі вогнестійкості суцільних конструкцій. Знаходиться межа вогнестійкості заданих бетонних, залізобетонних, цегляних, кам’яних будівельних конструкцій – стін, плит, перегородок за ознакою прогріву [31, 33].

39. Розробка блискавкозахисту. Для заданої будівлі підбирається категорія блискавкозахисту, тип зони захисту, тип блискавковідводу, розраховуються розміри зони захисту, висота блискавковідводу [25, 28, 31].

40. Знаходження розрахункового та необхідного часу евакуації [11, 24, 31].

41. Розробка системи водяного чи пінного пожежогасіння. Підбирається дренчерна, спринклерна або інша система пожежогасіння. Знаходяться необхідні витрати води (піни), її тиск, об’єм резервуару [24, 28,31].

42. Розробка системи вуглекислотного пожежогасіння. Знаходяться необхідні витрати вуглекислоти, її необхідний запас, кількість насадок та їх діаметр [24, 28, 31].

43. Розробка системи хладонового пожежогасіння. Підбирається тип хладону. Знаходяться необхідні витрати хладону, його необхідний запас, кількість насадок та їх діаметр [24, 28, 31].

44. Розрахунок екрану для захисту від електромагнітних випромінювань [6, 25].

45. Знаходження еквівалентної дози іонізуючого випромінювання. Якщо на робітників лабораторії діють джерела іонізуючого випромінювання з заданими потужностями експозиційних або поглинутих доз, розраховується річна еквівалентна доза та зрівнюється з припустимою [6, 34, 35].

46. Розрахунок екрану для захисту від іонізуючого випромінювання – рентгенівського, гамма, бета, або нейтронного [6, 34, 35].

47. Розрахунок геометричних параметрів, які забезпечують захист від іонізуючого випромінювання [6, 34].

48. Розрахунок кріплень стінок траншей та котлованів [41].

49. Розрахунок небезпечної зони при роботі крану [42].

50. Розрахунок прожекторного освітлення [41].