- •1 Загальні вказівки
- •2 Пояснювальна частина
- •2.1 Характеристика потенційних небезпечних та шкідливих виробничих факторів
- •2.2 Заходи з поліпшення умов праці
- •2.3 Виробнича санітарія
- •2.4 Електробезпека
- •2.5 Пожежна безпека
- •2.6 Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •3 Розрахункова частина
- •4 Графічна частина
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Гранично допустимі концентрації деяких промислових хімічних
- •Оптимальні і допустимі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •Норми освітлення штучним світлом на робочих поверхнях для виробничих приміщень
- •Технічні дані ламп розжарювання і люмінесцентних ламп
- •Нормовані параметри і гранично допустимі величини вібрації
- •Середні значення питомого електричного опору ґрунту
- •Нижча робоча теплота згорання Qрн і теоретична температура горіння tг деяких газів
- •Категорія приміщень по вибухопожежної та пожежної небезпеки
- •Рекомендації по оснащенню об'єктів первинними засобами пожежогасіння
- •Приклад виконання розділу «Охорона праці та техногенна безпека» магістерської роботи розділ 3 Охорона праці та техногенна безпека
- •3.1 Аналіз потенційно небезпечних та шкідливих чинників, що впливають на працівника лабораторії
- •3.2 Заходи з поліпшення умов праці
- •3.3 Електробезпека
- •Розрахунок захисного заземлення
- •3.4 Пожежна безпека
- •3.5 Засоби індивідуального захисту (зіз)
Розрахунок захисного заземлення
Для забезпечення захисту від ураження електричним струмом при дотику до металевих неструмоведучих частин, які можуть опинитися під напругою в результаті пошкодження ізоляції, в лабораторії пропонується застосувати захисне заземлення. Призначення захисного заземлення – створення між металевими конструкціями або корпусом електричного обладнання і землею електричного з'єднання досить малого опору, щоб у разі замикання на землю при дотику людини через його тіло пройшов струм малої величини, безпечний для організму [34].
Заземлення корпусу випарного апарату забезпечено підведенням заземлювальної жили до живильних розеток. Опір заземлення – 4 Ом згідно ПБЕ для електроустановок з напругою до 1000В.
Зробимо розрахунок захисного заземлення для лабораторії, в якій розташована підстанція 2,5 кВ (рис. 3.1).
Вибираємо виносний заземлювальний пристрій, який застосовується при малих струмах замикання на землю, зокрема в установках до 1000 В.
Заземлювач
передбачається виконати з вертикальних
труб l
=
2 м із зовнішнім діаметром d
= 0,03 м, верхні кінці яких з'єднуються між
собою за допомогою горизонтального
електрода – сталевої смуги перетином
4×40 мм, покладеної в землю на глибині t
= 0,7 м. Питомий електричний опір ґрунту
= 100 Ом·м. Коефіцієнт сезонності для
вертикального заземлювача дорівнює
.
Нормативний опір заземлювача – 4 Ом.
Визначимо розрахунковий питомий опір грунту для вертикального заземлювача:
Ом·м
(3.1)
Опір розтіканню струму одиночного вертикального заземлювача, заглибленого в землю на 0,7 м:
Ом
(3.2)
Орієнтовна кількість вертикальних заземлювачів складе:
шт.
(3.3)
Рис. 3.1. Схема виносного заземлення: 1 – електроустановка; 2 – внутрішній контур заземлення; 3 – сполучна смуга; 4 – заземлювач; 5 – скоба кріплення.
Знаходимо відношення відстані між заземлювачами до їх довжини:
(3.4)
Коефіцієнт
використання вертикальних заземлювачів
,
горизонтальних заземлювачів –
.
Опір розтіканню струму групи вертикальних заземлювачів:
Ом
(3.5)
Довжина горизонтальної сполучної смуги:
м
(3.6)
Коефіцієнт
сезонності для горизонтального
заземлювача при довжині смуги 8 м –
.
Розрахунковий питомий опір ґрунту для горизонтального заземлювача:
Ом·м
(3.7)
Опір горизонтальної смуги, поглибленої в землю на 0,7 м становить:
Ом
(3.8)
Опір заземлювачів в цілому:
Ом
(3.9)
Отриманий опір заземлювачів дорівнює номінальному (4 Ом), що відповідає вимогам ПБЕ.
Розташовуємо 5 заземлювачів в ряд на відстані 2 м один від одного.
3.4 Пожежна безпека
Будівлю, в якій знаходиться лабораторія, по вибуховій і пожежній небезпеці можна віднести до приміщення категорії Д, оскільки в лабораторії є горючі (книги, документи, меблі) і важкоспалимі речі (різне лабораторне устаткування), які при взаємодії з вогнем можуть горіти без вибуху. За конструктивними характеристиками будівлю можна віднести до будівель з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону або залізобетону, де для перекриттів допускається використання дерев'яних конструкцій, захищених штукатуркою або важко горючими листовими, а також плитковими матеріалами. Отже, ступінь вогнестійкості будівлі можна визначити як третю (III).
Причинами виникнення пожежі в лабораторії можуть бути:
- несправності електропроводки, розеток і вимикачів, які можуть призвести до короткого замикання або пробою ізоляції;
- використання пошкоджених (несправних) електроприладів;
- використання в приміщенні електронагрівальних приладів з відкритими нагрівальними елементами;
- виникнення пожежі внаслідок попадання блискавки в будинок;
- загоряння будівлі внаслідок зовнішніх впливів;
- неакуратне поводження з вогнем та недотримання заходів пожежної безпеки.
Для гасіння пожеж в лабораторії використовується вуглекислотний вогнегасник ОУ-5 та ручний пожежний інструмент – гаки, ломи, сокири, відра, лопати, ножиці для різання металу. Інструмент розміщується на видному і доступному місці на стендах та щитах.
Для швидкого виявлення та повідомлення про місце виникнення пожежі в лабораторії є автоматична пожежна сигналізація АДС (автоматичний димовий сповіщувач) і автоматична система пожежогасіння. Для зв'язку використовують телефон, радіотелефон, радіо чи інші засоби першої зв'язку, що знаходяться у вищому навчальному закладі.
Необхідними заходами для запобігання пожежі є своєчасний ремонт електроприладів, якісне виправлення поломок, не використання несправних електроприладів, протипожежний інструктаж, на якому працівники ознайомлюються з правилами протипожежної безпеки та використання первинних засобів пожежогасіння.
Особливу увагу необхідно приділяти евакуації людей з приміщень. Евакуація проводиться по заздалегідь спланованих шляхах. Схеми евакуації розташовані в доступних для погляду людини місцях.
