2.Становлення і розвиток науки.
В історичному плані наука характеризується циклічністю розвитку (табл.1.4).
Починаючи з донаукового періоду до формування інформаційного суспільства ХХІ ст. вона, то перебувала на рівні піднесення, то відзначалася спадом. Однак на будь-якому етапі розвитку людської цивілізації наука інтегрувала у собі увесь спектр теоретичних, методологічних, емпіричних знань про навколишній світ.
В кінцевому підсумку це знайшло відображення у величезному багажі знань, яким сьогодні володіє наукове співтовариство. Адже тільки за останні роки революційні процеси в різних галузях знань перевернули бачення суспільства у загальносвітовому масштабі.
Таблиця 1.4
Етапи становлення і розвитку науки
Період |
Представники науки |
Наукові досягнення |
1 |
2 |
3 |
Античні часи |
Аристотель, Архімед, Евклід, Епікур, Геродот, Демокрит, Піфагор, Платон, Птоломей, Сократ |
Дослідження закономірностей сус-пільства і мислення; розроблення теорії геометрії, механіки й астрономії; вироблення натурфі-лософської концепції атомізму |
Середні віки |
Р.Бекон, А.Великий, В. Оккам, Д.Скотт (Європа); Біруні, Кінді, Рушд, Сіна, Фарабі, Шахрастані (Азія) |
Вивчення основ філософії, що базувалися на дослідженнях учених періоду античності; розвиток наукових ідей у галузі математики, фізики, астрономії, медицини |
Епоха Відродження |
Дж.Бруно, Ф.Бекон, Л. да Вінчі,Дж.Дальтон, Р.Декарт, Г.Лейбніц, К.Лінней, М.Ко-пернік, Д.Мільтон, Т.Мор, І.Ньютон, Ф.Рабле |
Утвердження матеріалістичних уялень про світ; виникнення кла-сичної механіки, аналітичної гео-метрії, хмічної атомістики, спричи-нених диференціацією науки |
Промислова революція |
А.Ампер, Дж.Ватт, А.Вольт, Г.Деві, Дж.Джоуль, Ч. Дар-він, Ж.Ламарк, Ю.Майєр, Дж.Максвелл, М.Фарадей, О.Френгель, Т.Шванн, М.Шлейден, Т.Юнг |
Розроблення хвильової теорії світла; відкриття електромагнітної індукції; формування еволюційного вчення; виведення закону збере-ження і перетворення енергії |
Радянський період |
В.І.Вернадський, О.О.Богомо-лець, Д.К.Заболотний, В.Л.Комаров, І.В.Курчатов, С.П.Корольов, І.П. Павлов, Є.О.Патон, В.І. Липський, Б.Д.Греков |
Розвиток проблем квантової опти-ки; розшифрування структури скла-дних хімічних речовин; вивчення фізики напівпровідників; дослі-дження галактичного простору |
Сучасний етап української незалежності |
О.І. Амоша, О.Ф.Возіанов, Н.М.Гула, Г.В.Єгельська, Г.Ю.Івакін, В.В.Коваленко, Ю.А.Левенць, С.М. Ніколає-нко, Ф.Д.Овчаренко, Б.Є.Па-тон, В.А.Смолій |
Наукові інтереси охоплюють різні галузі знань гірничої геофізики, біоорганічної хімії, агроекології, геронтології, екоботаніки та напів-провідникової електроніки |
Досліджуючи генезис науки, можна виокремити наступні рівні її розвитку. Зокрема, переднауковий рівень характеризується стихійністю формування методів практичної діяльності, які зважаючи на відсутність писемності, звичаїв, традицій не передавалися з покоління до покоління.
Емпіричний рівень виник у період обміну досвідом людської діяльності, коли знання, уміння та навички накопичувалися, передавалися, узагальнювалися.
Насамкінець теоретичний рівень полягає у поясненні явищ і процесів суспільного життя за допомогою логічно вибудуваного ланцюга структурних елементів науки – наукових ідей, гіпотез, доказів, теорії.
Сьогодні у геополітичному масштабі наука активізується в напрямках космо-, біо-, соціо-, ноосферного розвитку. Цьому сприяє нова історична фаза розвитку людської цивілізації, де головними об’єктами вивчення виступають знання. Відповідно проблеми, які турбують наукове співтовариство, зводяться до соціального освоєння Космосу, вивчення функцій вищих структур живої матерії, створення глобального інформаційного простору тощо.