Структурні елементи науки
Елементи |
Характеристика |
1 |
2 |
Наукова ідея |
Форма відображення у мисленні нового розуміння об’єктивної реальності |
Гіпотеза |
Наукове припущення, висунене для пояснення явищ, процесів або причин, що зумовлюють певний наслідок |
Доказ |
Процедура, за допомогою якої встановлюється істинність будь-якого твердження |
Теза |
Системний виклад основних положень, думок, спостережень; у ній відсутні деталі, пояснення, ілюстрації тощо |
|
|
Продовження табл.1.2 |
|
1 |
2 |
Аргумент |
Підстава, доказ, які наводяться для обґрунтування або підтвердження чогось |
Демонстрація |
Форма зв’язку між аргументами та тезою (макети, таблиці, схеми тощо) |
Закон |
Внутрішній істотний стійкий взаємозв’язок явищ у природі та суспільстві, що зумовлює їх закономірний розвиток |
Парадокс |
Декілька протилежних тверджень одного судження, кожне з яких є переконливим доказом |
Судження |
Форма мислення, яка шляхом порівняння дає підставу стверджувати про наявність в об’єктах дослідження тих чи інших властивостей або якостей |
Умовивід |
Розумова операція, у процесі якої з певної кількості заданих суджень виводиться інше судження, яке пов’язане з вихідним |
Теорія |
Найвища форма узагальнення і систематизації знань, що дає цілісне уявлення про закономірності й істотні зв’язки дійсності |
Наукова концепція |
Система поглядів на ті чи інші явища або процеси; спосіб їх трактування і розуміння; ідея певної теорії |
Принципи |
Вихідні положення або правила, що виникли в результаті об’єктивно осмисленого досвіду |
Так, на першопочатковому етапі проведення наукових досліджень виникає наукова ідея як форма відображення у мисленні нового розуміння об’єктивної реальності. За допомогою гіпотез пояснюються будь-які явища, процеси або причини, що зумовлюють певний наслідок. Докази в науці дають змогу встановлювати істинність будь-якого твердження. Найвищою формою узагальнення та систематизації знань, що дає цілісне уявлення про закономірності й істотні зв’язки дійсності, є теорія.
Існують різні види наук, які під впливом процесів диференціації та інтеграції мають тенденцію до появи нових або суміжних між ними (рис.1.5, табл.1.3).
У літературних джерелах вони поділяються на: природничі (фізика, біологія, географія, астрономія й ін.), предметом яких є різні види матерії та форми їх руху, взаємозв’язки і закономірності; суспільні (економічні, філологічні, історичні й ін.), предметом яких є дослідження соціально-економічних, політичних, ідеологічних закономірностей розвитку суспільних відносин; науки про мислення (філософія, логіка, психологія та ін.).
Рис.1.5. Види наук
Таблиця 1.3
Групи наук
Групи |
Характеристика |
Гуманітарні науки |
Архітектура, дизайн і прикладне мистецтво; образотворчі мистецтва; виконавські види мистецтва; історія; лінгвістика та мови; література; релігієзнавство; філософія |
Соціальні науки |
Антропологія; археологія; географія; культурологія і науки про етноси; політологія; психологія; соціологія; економіка; науки про гендер і сексуальність; науки про території |
Природні науки |
Фізика; хімія; науки про життя; науки про Землю; науки про космос |
Точні науки |
Інформатика; математика; науки про системи |
Прикладні науки |
Сільське господарство; охорона природи і лісознавство; науки про здоров’я; засоби масової комунікації; право; бібліографія і музеєзнавство; громадські справи; фізкультура; богослов’я та ін. |
