- •1.Містобудівна характеристика ділянки забудови
- •2.Розрахункова частина
- •2.1Визначення житлового фонду мікрорайону
- •2.2 Розрахунок ддз
- •2.3 Розрахунок школи
- •2.4 Розрахунок місць на відкритих автостоянках
- •2.5 Розрахунок інженерних споруд
- •3.Об’ємно-планувальні та архітектурні рішення
- •4.Баланс території
- •5.Техніко-економічні показники
- •Література
- •Додатки
Зміст
Вступ 3
1.Містобудівна характеристика ділянки забудови 5
2.Розрахункова частина 6
3.Об’ємно-планувальні та архітектурні рішення 9
4.Баланс території 15
5.Технвко-економічні показники 15
Література 16
Додатки 17
Вступ
Житлове будівництво завжди було і є важливою частиною соціальної політики. Воно повинно створювати комфорт і затишок. Архітектори все частіше піднімають питання про гуманізацію житлової зони. Оскільки, масове житлове будівництво повинно відповідати її художньому рівню. На кожному рівні – від квартири до системи розселень – житлова зона повинна мати власну структуру, яка добре поєднується з місцевими архітектурними ансамблями, а також привносить щось нове та неординарне у місцевий колорит. Отже, можна з впевненістю сказати, що при проектуванні житлових будинків необхідно спиратися на загальні принципи проектування, на соціальні та демографічні передумови формування житлової зони, а також спиратися на досягнення вітчизняної та закордонної практики.
Мікрорайон є первинним елементом житлової забудови району, основною структурною одиницею сельбищної території. Він проектується як комплекс, ізольований від основного міського руху, з повним повсякденним побутовим обслуговуванням, де для населення створені найбільш здорові і зручні умови мешкання.
При проектуванні мікрорайону необхідно враховувати цілий ряд питань:
чисельність населення мікрорайону і потрібна кількість житлової площі;
потрібні склад і кількість установ повсякденного обслуговування населення;
підбір будівель і споруд на основі діючих типових проектів;
функціональне зонування території мікрорайону;
визначення схем проїздів і пішохідних алей мікрорайону, а також підбір споруд і майданчиків комунально-побутового і спортивного обслуговування населення;
озеленення території мікрорайону;
техніко-економічні показники генплану та ін.
Проектування мікрорайону повинне вестися із строгим дотриманням вимог будівельних норм і правил (ДБН).
В курсовому проектуванні необхідно враховувати всі вимоги сучасної нормативної бази:
ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень;
ДБН Б.2.2-5:2011 Благоустрій територій;
ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг);
НАКАЗ 10.04.2006 N 105 Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України та ін.
Містобудівне рішення житлових мікрорайонів повинно відповідати новим соціальним вимогам, які виникли в сучасний період. Перетворення побуту на основі розвитку суспільних форм обслуговування населення, які звільняють жінку від непродуктивного домашньої праці, розвиток громадських форм виховання дітей (дитячі ясла і сади, школи - інтернати та школи продовженого дня), обов'язкову середню освіту з повним охопленням всіх дітей шкільного віку надають системі культурно-побутового обслуговування населення надзвичайно велике значення у формуванні структури сельбищної території в цілому, житлових районів і мікрорайонів.
Планування та забудова житлових мікрорайонів є одним з важливіших факторів у формуванні сприятливого життєвого середовища. Житловий мікрорайон створює виразну архітектурну композицію, яка вписується в існуючу забудову міста, а також виступає елементом архітектурно-просторової організації всієї сельбищної території.
Планування мікрорайону виконане з урахуванням основних типів забудови на території міста; рельєфних і інженерно-геологічних умов; найбільш економічного використання території; найбільш цікавих в архітектурному відношенні рішень важливих елементів міста з ефективним використанням природних умов - рельєфу, водойм, зелених насаджень. Всі ці завдання розглядаються і вирішуються у плануванні мікрорайону комплексно, тому що тільки при такому методі проектування можна знайти справді доцільне рішення.
1.Містобудівна характеристика ділянки забудови
Запроектований житловий мікрорайон знаходиться у місті Кривий Ріг. Розрахункова чисельність населення мікрорайону складає 7 тис. мешканців.
Місто розташоване у степовій зоні України, на розі річок Інгулець і Саксагань, які входять до басейну Дніпра. Кривий Ріг знаходиться у ІІ температурній зоні. Клімат — степовий, атлантично-континентальний, який характеризується спекотним посушливим літом і помірно м’якою з частими відлигами зимою. Середня тривалість безморозного періоду становить 182 дня, найбільша — 224 дня. Більша частина опадів випадає під час теплої половини року (квітень-жовтень) — 268 мм. Кількість днів із сніжним покровом — 69. Стійкого снігового покрову майже не буває. Середня з найбільших за зиму висота снігу становить 10см, максимальна — 30см. Переважні напрямки вітру: в теплий період року — північний (18,4 % днів), в холодний період — східний (17,6 % днів). Максимальна швидкість вітру — 24 м/с щорічно, 28-29 м/с один раз на 5-10 років, 30-31 м/с один раз на 15-20 років.
Природно-кліматичні характеристики території мікрорайону, яка відноситься до II кліматичної зони мають наступні данні:
розрахункова температура – 230С;
глибина промерзання – 0.9 м;
нормативне снігове навантаження – 45 кг/м2.
За розою вітрів було встановлено переважаючі вітри на території мікрорайону: в літній період – це північно-західні; в зимовий – східний та північно-східний.
Рельєф території ділянки характеризується нахилом у південному напрямку. Абсолютні відмітки поверхні змінюються від 250 до 246,5м. Рельєф ділянки відносно рівний і придатний для будівництва.
Дана ділянка житлового мікрорайону згідно з ситуаційною схемою генерального плану міста знаходиться у центрі міста. З південно-західної сторони мікрорайону розташовується головний центр міста, а з північно-східної – районний. На північному-заході розташована паркова зона, а інших сторін мікрорайон – житлова забудова. З північного та південного-заходу район обмежовують магістральні вулиці загальноміського значення, з південного-сходу – магістральна вулиця районного значення, і з північного-сходу – житлова вулиця.
Даний житловий мікрорайон є важливою частиною міста і забезпечує функціональний зв'язок його частин.
2.Розрахункова частина
2.1Визначення житлового фонду мікрорайону
Для визначення обсягу житлового будівництва на конкретній території необхідно визначити щільність житлового фонду мікрорайону, тобто кількість загальної площі всіх будинків, які приходяться на 1 га території мікрорайону.
де: Пбр. – щільність житлового фонду
Кі – середня питома вага будинків однієї поверховості
Пн – нормативна щільність житлового фонду будинків однієї поверховості.
і – поверховість житлових будинків
Розрахунок загальної площі всіх житлових будинків мікрорайону
де: Тзаб. – площа території мікрорайону
Розрахунок кількості секцій в будинках однієї поверховості
де: Sі – загальна площа секції.
У курсовому проекті площа території мікрорайону Тзаб.= 21,6 га; середня питома вага 5-поверхових будинків К5=30%, середня питома вага 9-поверхових будинків К9=40%, середня питома вага 12-поверхових будинків К12=20%, середня питома вага 25-поверхових будинків К25= 10%
Щільність житлового фонду
м2/га
Загальна площа всіх житлових будинків мікрорайону:
м2
м2
м2
м2
м2
Кількість секцій в будинках однієї поверховості:
м2
м2
м2
м2
У мікрорайоні передбачено розміщення дошкільних установ та шкіл.
