- •Практичне заняття №8
- •Інструкція до проведення практичного заняття
- •План проведення заняття
- •Санітарно-протиепідемічний режим
- •Шляхи передачі інфекції
- •Класифікація предметів навколишнього середовища за категоріями ризику переносу влі
- •Основні шляхи профілактики влі
- •Рівні деконтомінації рук
- •1. Соціальний рівень (побутовий).
- •2. Гігієнічний рівень.
- •3. Хірургічний рівень.
- •Характеристика деяких ефективних сучасних дезінфікуючих засобів.
- •Контрольні запитання
- •Тестовий контроль знань
- •Використана література
Шляхи передачі інфекції
Існують наступні шляхи передачі інфекції:
а) повітряно-краплинний (повітряно-пиловий) шлях передачі відіграє основну роль у розповсюдженні збудників стафілококової інфекції, грипу, ГРВЗ, дитячих інфекцій (вітрянка, дифтерія та ін.), збудників ентеровірусної та ретровірусної інфекції. Передається через повітря, при розмові, кашлі, чиханні із слиною, слизом. У порожнині рота і носоглотці міститься багато патогенних мікроорганізмів. Інфекції цієї групи можуть бути в будь-якому стаціонарі, але частіше у дитячих та терапевтичних;
б) контактний шлях передачі характерний для розповсюдження кишкових інфекцій бактеріальної, вірусної та протозойної етіології (ентерити, ентероколіти). Внутрішньолікарняні кишкові інфекції найчастіше зустрічаються в дитячих стаціонарах, у відділеннях новонароджених пологових будинків.
Контактний шлях передачі відіграє роль у розповсюдженні інфекцій,
які потрапляють через шкіру та слизові оболонки. До цієї групи
відносяться абсцеси, гнійні менінгіти після спинномозкової пункції,
правець, газова гангрена. Ці інфекції найчастіше зустрічаються в хірургічних стаціонарах, але можуть виникати у відділеннях іншого профілю.
Джерелом мікроорганізмів, які проникають у рану, є або персонал
операційної, або деякі ділянки тіла хворого, які знаходяться
безпосередньо біля операційного поля, а інколи на відстані від нього;
в) парентеральний шлях передачі.
Головна група збудників інфекції -грамнегативні бактерії. Цьому можуть сприяти переливання крові або її препаратів, не перевірених на наявність відповідних збудників, маніпуляції, проведені нестерильними інструментами. Особливо небезпечно використання одного й того ж шприца з заміною голки. У виникненні збудників внутрішньолікарняної інфекції не можна недооцінювати розповсюдження інфекції через різні порожнини тіла. Наприклад, при проведенні діагностичних (бронхоскопія, фіброгастроскопія, цистоскопія) та лікувальних процедур (гемодіаліз) при яких відбувається порушення цілісності покривів тіла і занесення мікроорганізмів у стерильні, менш захищені від мікроорганізмів, зони. Вони викликають кон'юнктивіт, трахеїт, бронхіт, пневмонію, гастріт, уретріт, цистіт, пієлонефріт, рідше кір, кашлюк, паротіт, скарлатину.
Група внутрішньолікарняних інфекцій зустрічається в хірургічних, урологічних, терапевтичних, акушерських, педіатричних, офтальмологічних, онкологічних, реанімаційних стаціонарах. У передачі збудників інфекції, особливо золотистого стафілокока, контактним шляхом відіграє роль медичний персонал.
г) фекально-оральний шлях передачі може реалізуватись в результаті вживання продуктів тваринного походження, інфікованих протягом життя тварин або екзогенно в процесі переробки при порушенні технологічного режиму (сальмонельоз, ієрсініоз). Фактором передачі збудника може бути овочевий салат із свіжої капусти, редису та ін.
Класифікація предметів навколишнього середовища за категоріями ризику переносу влі
1. Низький рівень ризику (некритичні предмети). Предмети, що контактують зі здоровою шкірою без її пошкодження, не
контактують зі слизовими оболонками (тонометри, підпахвенні термометри, милиці, постільна білизна та ін.), а також предмети навколишнього середовища, що не мають контакту з пацієнтами (стіни, стелі, меблі, сантехніка).
Адекватний спосіб деконтамінації- очистка чи дезинфекція низького рівня (знищення вегетативних бактерій та респіраторних вірусів).
2. Середній рівень ризику (напівкритичні предмети). Оснащення, що контактує зі слизовими оболонками чи пошкодженою
шкірою (дихальна та анестезіологічна апаратура, гнучкі ендоскопи, ректальні термометри), а також будь-які предмети, контаміновані біологічними рідинами і виділеннями організму.
Адекватний спосіб деконтамінації- очистка з наступною дезинфекцією середнього чи високого рівня (в залежності від оснащення).
3. Високий рівень ризику (критичні предмети).
Предмети, які проникають у стерильні тканини та органи, в тому числі, в порожнини тіла та судини (хірургічні інструменти, імплантанти, голки, внутрішньоматкові засоби, судинні, сечові катетери та ін.).
Адекватний спосіб деконтамінації - очистка з наступною стерилізацією
