4.Поняття інформаційної компресії

Інформаційна компресія – це стиснення плану означника при збереженні плану означуваного.

Для визначення межі стиснення існує поняття текстової норми. У різних текстах вона може бути різною, але є і загальний показник норми: мовленнєва одиниця не повинна втрачати свій повідомлюваний смисл. Питання текстової норми особливо жорстке у діловій і довідковій літературі, у вторинній науковій літературі (рефераті, тезах, анотації).

Мотивами, які обумовлюють компресію інформації у тексті, є:

• вимоги мовної прагматики (використання термінів, які дають максимальне згортання інформації);

• вимоги естетичні і вимоги жанру (компресія інформації тексту диктується жанровими установками тексту);

• вимоги стилістичні (використання особливих стилістичних прийомів, наприклад, недомовленість).

При компресії спостерігається скорочення тестового простору за рахунок переваги обсягу означуваного над обсягом означника.

Умови мовленнєвої прагматики часто обмежують компресійні можливості. Наприклад, у науково-популярному тексті використання термінів як семіотичного засобу компресії часто виявляється неможливим, оскільки це негативно впливає на сприймання тексту: незрозуміле необхідно пояснити і досить широко. Не пояснюються лише терміни, відомі читачу, наприклад, терміни-поняття, включені у шкільну програму (радіохвилі, ланцюгова реакція); терміни, які часто зустрічаються у пресі, у побуті (інфаркт міокарда, СПІД, ОРЗ); введення терміна орієнтовано на найближче відоме поняття: Зв’язок між психікою і тілом здійснюється через вегетативну нервову систему і проявляється у вигляді різних вегетативно-судинних реакцій (Домашній лікар); Деформація шийки стегна проявляється «качиною походкою», обмеженням відведення і ротації (повороту) у тазостегновому суглобі (Домашній лікар).

Інформаційна компресія сприяє лаконізації тексту, ступінь якої залежить від комунікативної ситуації. Лаконізація – це не скорочення тексту за рахунок зняття частини інформації, але скорочення зі збереженням повного обсягу інформації. Таким чином, інформаційна компресія – це один із способів підвищення інформативності вербальних засобів вираження (мовленнєвих одиниць). Сутність цього способу полягає в тому, щоб добитися побудови такого тексту, в якому був би максимально виражений необхідний смисл за умови мінімальної затрати мовленнєвих засобів.

Семіотичні способи інформаційної компресії

Існують семіотичні і комунікативні способи інформаційної компресії.

До семіотичних способів інформаційної компресії належать знакові, мовні способи: лексична компресія, синтаксична компресія, формування мовленнєвих стереотипів.

Ідеальним прикладом лексичної компресії вважається вживання терміна без його визначення, оскільки термін номінує поняття в найбільш згорнутому вигляді.

Синтаксична компресія передбачає стиснення знакової структури шляхом еліптування, граматичної неповноти, безсполучникового зв’язку, синтаксичної асиметрії (тобто пропуску логічних ланок висловлювання). Наприклад: Так, музична обдарованість Скрябіна виявилась дуже рано, але музична обдарованість взагалі проявляється дуже рано (Рекемчук). У цьому реченні пропущена логіко-смислова ланка на рівні означника. Пор.: Так, музична обдарованість Скрябіна виявилась дуже рано, але [у цьому нема нічого дивного, оскільки] музична обдарованість взагалі проявляється дуже рано.

В одній з казок Андерсена засохший кущ троянди покрився серед жорсткої зими білими пахучими квітами (К.Паустовський). – В одній з казок Андерсена [розповідається, як] засохший кущ троянди покрився…

Мовленнєвий стереотип виникає через часте вживання у певній ситуації. Наприклад, у діловому тексті може бути не реалізована валентність керування: Предметом договору є право під’їзду(під’їзду до чого?); Телеграма з номером, датою і сумою банківського авізо (замість: телеграма з вказівкою на номер, дату…). Подібні скорочення допускаються іноді при використанні великих за обсягом термінів, коли опускаються умовно якісь його частини або термін-словосполученні замінюється одиночним терміном: обмінна операція – обмін, принесення протесту – опротестування, засуджена особа – засуджений, текст цілого твору – цілий текст, засоби вираження смислу – засоби вираження тощо.