5. Поняття креолізованого тексту

Повідомлення у тексті може бути представлене вербально (словесний текст) або іконічно (образотворчо).

Основне завдання автора полягає в том, щоб забезпечити читачу найбільш сприятливі умови для розуміння тексту. З урахуванням характеру і призначення тексту автор може варіювати використання засобів вираження. Поєднання вербальних і невербальних, образотворчих засобів передачі інформації утворює креолізований текст (текст змішаного типу). Вербальні і іконічні тексти взаємодіють один з одним і забезпечують цілісність і зв’язність твору, його комунікативний ефект. Іконічний компонент тексту може бути представлений ілюстраціями (фотографіями, рисунками), схемами, таблицями, символічними зображеннями, формулами тощо.

Види креолізованого тексту

Креолізовані тексти можуть бути текстами з частковою креолізацією і текстами з повноюкреолізацією.

У текстах з частковою креолізацією вербальні і невербальні, іконічні, компоненти знаходяться в автосемантичних відношеннях: вербальна частина порівняно автономна і образотворчі елементи тексту виявляються факультативними. Таке поєднання зустрічається у газетних, науково-популярних та художніх текстах.

Тексти з повною креолізацією характеризуються більшою спаяністю компонентів, злиттям компонентів: між вербальним і іконічним компонентами встановлюються синсемантичні відношення, коли вербальний текст повністю залежить від образотворчого ряду і саме зображення є обов’язковим елементом тексту. Така залежність найчастіше спостерігається в рекламі (плакат, карикатура, оголошення тощо), а також в наукових і особливо науково-технічних текстах.

Взаємодія вербальних і образотворчих елементів

Вербальні і образотворчі компоненти пов’язані на змістовому, змістово-композиційному і змістово-мовному рівні. Перевага того чи іншого типу зв’язку визначається комунікативним завданням і функціональним

призначенням креолізованого тексту в цілому.

Найбільш автономними щодо вербального тексту є художньо-образні ілюстрації до художнього тексту. Автор вербального тексту і художник-ілюстратор мають одну загальну ціле установку, вони пов’язані єдиною темою, сюжетом, але художник як творча особистість, зі своїм поглядом на речі, хоч формально і йде за сюжетно-композиційною лінією тексту, відображає в ілюстраціях своє бачення предмета зображення. Образотворчий ряд діє на сприймання, сприймається як ціле з меншою напругою, ніж вербальний текст. У такому разі ілюстрації (особливо якщо вони виконані талановитим художником) не просто супроводжують літературний текст, а образно, наочно тлумачать його, тому вони затьмарюють образи, нарисовані словесно, і існують автономно, через них здійснюється сприймання вербального тексту. Багато письменників принципово заперечують ілюстрування своїх творів.

У текстах наукових, науково-технічних образотворчий ряд має інше призначення – пізнавальне. Це такі елементи (формули, символічні зображення, графіки, таблиці, технічні рисунки, геометричні фігури тощо), без яких текст втрачає свою пізнавальну сутність, свою текстуальність, які є смисловими компонентами тексту, що передають основний зміст тексту. Вербальний текст у таких випадках стає лише своєрідною рамкою, вставною ланкою.

Образотворчий ряд у вигляді художньо-образних, декоративних, пізнавальних ілюстрацій і вербальний компонент у цілому разом створюють єдиний образ креолізованого тексту як об’єкту вербальної і візуальної комунікації.