5. Механізм кримінально-процесуального регулювання.

Лекція – 8!!

6. Кримінальне процесуальне право як галузь права та навчальна дисципліна. Співвідношення кримінального процесуального права з іншими галузями вітчизняного права. Наука кримінального процесуального права. ЇЇ предмет і завдання.

Кримінальне процесуальне право - це одна із галузей права, яка становить собою сукупність правових норм, що регулюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, судовий розгляд кримінальних справ, перегляд судових рішень та вирішення процесуальних питань, пов'язаних із їх виконанням.

Право покликане слугувати задоволенню інтересів громадян, їхніх об'єднань, держави і суспільства в цілому. У цьому виявляється його цінність. Цінність кримінального процесуального права дістає вияв у таких вимірах:

o соціальному. Соціальна цінність цієї галузі права полягає в тому, що вона втілює інтереси громадян у вільному від злочинності суспільному середовищі;

o інструментальному. Інструментальна цінність кримінального процесуального права - один із проявів його загальносоціальної цінності - полягає в тому, що воно є регулятором суспільних відносин, котрі виникають у зв'язку зі вчиненням кримінального правопорушення; інструментом вирішення кримінально-правових конфліктів у державі.

Кримінально-процесуальне право як навчальна дисципліна належить до фундаментальних, нормативних, обов'язкових, професійно-орієнтованих юридичних дисциплін і посідає провідне місце у професійній підготовці юристів. Навчальна дисципліна "Кримінальний процес" будується на базі процесуального права, практики його застосування і науки кримінального процесу. Вона вивчає чинне процесуальне законодавство, процесуальну діяльність і процесуальні правовідносини, теорію й історію кримінального процесу. Мета дисципліни:

а) науково-юридична - поглиблене вивчення студентами всіх положень кримінально-процесуального законодавства та механізмів його застосування у практичній діяльності;

- опанування студентами навичок і вмінь ефективного застосування процесуального законодавства для забезпечення встановлення об'єктивної істини, захисту прав і свобод громадян, справедливості правосуддя; опанування студентами необхідної науково-методологічної підготовки, яка забезпечує їм бачення проблем законодавства і практики його застосування, шляхів їх розв'язання, використовуючи навички творчого мислення та самовдосконалення свого професійного рівня; формування навичок прийняття юридичних рішень та складання юридичних документів по кримінальних справах, опанування логіки й офіційної ділової мови юридичних документів;

б) загальноосвітня - підвищення правової культури та ерудиції фахівців, оволодіння досвідом інших держав зі здійснення правосуддя та науковими ідеями в цій сфері;

в) виховна - формування впевненості фахівців у правильності ідей правової держави і необхідності їх реалізації в кримінально-процесуальній діяльності, відданості ідеям істини, добра, справедливості і законності, почуття відповідальності перед суспільством, державою і людиною.

Кримінальний процес тісно пов'язаний із законодавствам про судоустрій, прокурорський нагляд і адвокатуру, в якому закладені принципи організації і діяльності суду, адвокатури, прокуратури та органів попереднього розслідування, закладені гарантії незалежності і недоторканності суддів як важливої умови їх об'єктивності і неупередженоcri, закріплені гарантії діяльності адвоката, що дають йому змогу ефективно здійснювати повноваження захисника в кримінальному процесі.

Кримінально-процесуальне та кримінальне право. Кримінальне право визначає поняття злочину, юридичний склад злочину як підставу кримінальної відповідальності, обставини, що виключають кримінальну відповідальність чи звільняють особу від покарання, поняття і форми вини, види покарань. Норми кримінального права не можуть бути реалізовані без застосування норм кримінально-процесуального права. Кримінально-процесуальне право визначає порядок встановлення як підстав кримінальної відповідальності, так і підстав звільнення від кримінального покарання, порядок притягнення винного до кримінальної відповідальності. Кримінальний процес є засобом реалізації, формою застосування норм кримінального права.

Зв'язок із міжнародним правом. У процесуальних нормах втілюються міжнародні правові акти щодо захисту прав і свобод людини, правила поведінки посадових осіб щодо затриманих та арештованих. Міжнародні угоди про взаємодопомогу держав у сфері кримінального судочинства по суті створюють окремий інститут процесуального права України.

Виходячи з положення ст. 9 Конституції України про те, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, слід зважати, що при здійсненні процесуальної діяльності міжнародні договори застосовуються, якщо вони не суперечать Конституції України.

Зв'язки кримінального процесу з цивільним, трудовим, екологічним, земельним та цивільно-процесуальним правом. Якщо злочином заподіяна майнова шкода, то відповідно до цивільного права слідчий і суд вживають заходи з відшкодування шкоди: надають право подання цивільного позову в рамках кримінального судочинства, доводять фактичні обставини заподіяння шкоди і її розмір, накладають арешт на майно і вклади обвинувачуваного і т. д.

По суті при розслідуванні чи судовому розгляді будь-яких справ, якщо будуть з'ясовані факти порушення будь-яких прав людини, передбачених чи то трудовим, земельним, екологічним правом, правом власності чи законодавством про освіту або іншими законодавчими актами, слідчий, прокурор і суд повинні вживати заходи щодо усунення негативних наслідків, відновлення порушених прав і відшкодування моральної і матеріальної шкоди, керуючись відповідними нормами галузевого законодавства. Інститут цивільного позову став окремим інститутом кримінально-процесуального законодавства.

Зв'язок кримінального процесу з експертологією виявляється у сфері вирішення завдання встановлення об'єктивної істини. Для її досягнення нерідко виникає потреба в застосуванні спеціальних знань, здобутків природознавчих та інших наук. Найбільш ефективною формою використання спеціальних знань на досудовому слідстві є призначення судових експертиз. Експертиза значно поширює пізнавальні можливості слідства і суду, дає змогу використовувати під час розслідування чи судового розгляду кримінальної справ весь арсенал сучасних науково-технічних засобів і спеціальних знань.

Зв'язок кримінального процесу з криміналістикою. Криміналістика -наука, яка вивчає засоби і методи встановлення об'єктивної істини, відштовхуючись від слідів злочину чи іншої події. Іншими словами, це наука про злочини, сліди злочинів та їх взаємозв'язок. Вона вивчає особливості окремих слідів, методику їх виявлення, збирання, фіксації та дослідження, розробляє рекомендації щодо провадження криміналістичної експертизи.

Слід зауважити, що всі досягнення криміналістики можуть застосовуватись тільки в рамках кримінально-процесуального законодавства, з дотриманням процесуальної форми. Здобуті фактичні дані можуть бути використані в судовому доказуванні, тільки якщо вони відповідають встановленим процесуальним законом правилам допустимості доказів.

Співвідношення кримінального процесу з оперативно-розшуковою діяльністю. Оперативно-розшукова діяльність складна й багатогранна. Вона охоплює як гласні, так і негласні заходи. Безсумнівно, це діяльність пізнавальна, і має вона характер пошуку та фіксації фактичних даних. До того, ж, боротьба зі злочинністю - лише одна з галузей застосування оперативно-розшукових методів пошуку, отримання і фіксації інформації. За сферою застосування оперативно-розшукова діяльність ширша від кримінального процесу. Вона може використовуватися для отримання розвідувальної інформації в інтересах держави. Кримінальний процес акцентується на розкритті злочинів та здійсненні правосуддя. За своїм змістом оперативно-розшукова діяльність є інформаційно-пошуковою та пізнавальною, тоді як кримінальний процес є більше доказовою та правозастосовчою діяльністю.

Наука кримінально-процесуального права - юридична наука, яка представляє сукупність систематизованого знання (правових ідей, гіпотез, концепцій, основних понять, поглядів і уявлень) щодо правосуддя, аналізує, розробляє і розвиває теорію кримінального процесу та теоретичну модель правосуддя, вивчає систему кримінально-процесуального права, його окремі інститути і норми, аналізує практику застосування процесуальних норм на різних стадіях кримінального процесу.

Зазвичай під поняттям "наука" розуміють як діяльність, спрямовану на здобуття нового знання, так і результат такої діяльності - суму здобутих наукових знань. Знання - система узагальнених уявлень про закономірності і зв'язки об'єктивної дійсності. Процес руху людської думки від незнання до знання називають пізнанням, різновидом якого виступає наукове дослідження.

Об'єкт науки - це явища та процеси, усе те, на що спрямована діяльність дослідника, вся сукупність зв'язків, відношень об'єктивної дійсності.

Об'єктом кримінально-процесуальної науки виступає триєдина сукупність юридичних явищ: кримінально-процесуальне право (модель процесу); заснована на нормах процесуального права та здійснювана за участі сторін і інших учасників процесу практична діяльність правоохоронних органів та їх посадових осіб (суто сам процес - юридична практика у сфері правосуддя); кримінально-процесуальні правовідносини.

Предмет дослідження - це певна концепція, яка як результат абстрагування дає змогу виявити певні закономірності розвитку досліджуваного об'єкта, суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню, є головними, визначальними для конкретного дослідження.

Іншими словами, об'єктом дослідження виступає те, що досліджується, а предметом - те, що в цьому об'єкті дістає наукове пояснення.

Предметам науки кримінального процесу є закономірності процесуального права, процесуальної діяльності та процесуальних правовідносин, шляхи удосконалення концептуальної моделі правосуддя, особливості та тенденції розвитку теорії та історії кримінального процесу.

Кримінально-процесуальна наука як одна зі сфер людської діяльності досліджує закономірності і тенденції розвитку кримінального процесу, систему його принципів, актуальні проблеми теорії і практики кримінального процесу, ефективність процесуальної форми і процесуальних гарантій правосуддя, особливості статусу окремих учасників процесу, проблеми забезпечення прав і свобод людини при здійсненні судочинства, вносить пропозиції і рекомендації щодо удосконалення процесуального права та практики його застосування. Вона спирається на узагальнення слідчої, судової, прокурорської і адвокатської практики.

Методи науки кримінально-процесуального права становлять систему способів пізнання, логічних і спеціальних пізнавальних засобів і прийомів, застосовуваних в необхідно доцільному порядку для проведення дослідження. Вони охоплюють загальнонаукові методи дослідження, застосовувані в суспільних науках, спеціальні та спеціально-правові методи.

Заняття друге:

1. Що слід розуміти під кримінальною процесуальною формою?

Теор – 1

2. Назвіть основні ознаки процесуальної форми?

Лекція – 6

3. Які наслідки порушення процесуальної форми ?

4. Чи допускає КПК України диференціацію процесуальної форми? Якщо так, то у яких випадках ?

Теор – 1

5. Що таке кримінальні процесуальні відносини?

Лекція – 4

6. В чому особливість кримінальних процесуальних відносин?

Теор – 2

7. Назвіть суб’єктів кримінальних процесуальних відносин.

З боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

8. Що виступає об’єктом кримінальних процесуальних правовідносин ?

Лекція – 4

9. З чим пов’язано виникнення, зміна чи припинення кримінальних процесуальних правовідносин?

Теор – 2

10. Що слід розуміти під кримінальною процесуальною функцією?

Лекція – 5

11. Які функції властиві вітчизняному кримінальному провадженню?

Лекція – 5

12. Що собою становлять кримінальні процесуальні гарантії?

Лекція – 7

13. Назвіть види процесуальних гарантій.

Лекція – 7

14. Які обов’язки державних органів є кримінально-процесуальною гарантією?

Теор – 4

15. Які кримінальні процесуальні гарантії особи закріплені в Конституції України?

Право на захисника, на справедливий суд

16. Яке значення процесуальних гарантій ?

Теор – 4

17. Що слід розуміти під механізмом кримінально-процесуального регулювання? Який метод при цьому використовує законодавець?

Лекція – 8

18. Назвіть елементи механізму кримінально-процесуального регулювання?

Лекція – 8

19. Дайте визначення кримінального процесуального права як галузі права.

Теор – 6

20. Що є предметом та методом правового регулювання у кримінальному процесуальному праві ?

Кримінальні процесуальні відносини є предметом правового регулювання.

Метод кримінального процесуального права - це категорія права, завдяки якій здійснюється юридичний вплив держави на суб'єктів правовідносин, що виникають, розвиваються і припиняються у кримінальному провадженні, а також їх суб'єктів один на одного.

Більшість кримінальних процесуальних відносин врегульовані із застосуванням імперативного методу правового регулювання (метод впади і підпорядкування). Цей метод має примусовий характер. Відносини сторін правовідносин при цьому будуються "по вертикалі" (слідчий - підозрюваний).

21. У якому співвідношенні знаходиться кримінальне процесуальне право з кримінальним (матеріальним) правом ?

Теор – 6

22. Як кримінальне процесуальне право співвідноситься з іншими галузями права ?

Теор – 6

23. Дайте визначення кримінального процесуального права як навчальної дисципліни. З яких частин складається ?

Теор – 6

24. Якими є предмет і завдання науки кримінального провадження (кримінально-процесуальної доктрини)?

Теор – 6

Друге заняття

1. Під час проведення досудового розслідування у провадженні про обвинувачення Мочульського у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, виникла необхідність провести обшук у його квартирі відповідно до вимог ст. ст. 223, 234-236 КПК України.

Слідчий, винісши постанову про проведення обшуку, запросив понятого та спеціаліста-криміналіста і прибув на квартиру Мочульського. В той час в ній знаходився лише його 9-річний син.

В присутності сина слідчий разом із запрошеними особами провів обшук, вилучивши кілька цінних речей. Про їх вилучення був складений акт, один екземпляр якого було залишено в квартирі Мочульського.