Методичні вказівки
Практична робота №6
Тема: Розрахунок зосереджених прогонів.
Вихідні дані:
Розрахунковий проліт Lрозр = 3,6м
Габарит моста Г-8
Ширина тротуарів – 2*0,75(м)
Відстань поміж прогонами a = 150см
Товщина настилів:
верхнього – 7см;
б) нижнього – 10см
7. Діаметр поперечин d = 16см
8. Відстань між поперечинами а1 = 40см
10. Навантаження А-11 (Р = 4,75т з Практичної роботи №5)
та НГ-60 ( Рг = 30т)
11. Висота моста 4,0м
ан моста).
Хід роботи:
І. Викреслюємо розрахункову схему
а) фасад
1 – верхній настил
2 – нижній настил
3 – поперечини
4 – двохярусні зосереджені прогони
5 – насадка
6 – палі (опори)
б) поперечний переріз 750 = 600 + 2*75
ІІ. Визначення зусиль в прогоні від постійного навантаження.
а) Визначаємо інтенсивність навантаження від ваги верхнього та нижнього настилів
(т/м)
– товщина
верхнього настилу
=
0,07м
– товщина
нижнього настилу
=
0,10м
1 – погонний метр довжини прогону
а – відстань між прогонами а = 1,5м
– питома
вага сосни
= 0,6т/м3
= 6кН/м3
т/м
б) Визначаємо інтенсивність навантаження на погонний метр прогону від ваги поперечин
qпоп.
=
( т/м)
dп – діаметр поперечини dп = 0,16м
– кількість
поперечин на 1м
qпоп.=
т/м
в) Визначаємо інтенсивність навантаження від власної ваги прогонів.
Приймаємо прогін який складається з двох колод dпр. = 30см.
qпр.
=
(т/м)
qпр
=
т/м
г) Визначаємо величину згинаючого моменту від постійного навантаження посередині прольоту
(тм)
-
коефіцієнт перенавантаження для
покриття – 1,5
– коефіцієнт
перенавантаження для постійного
навантаження (для
деревини – 1,2)
Lp – розрахунковий проліт моста – 3,6м
– інтенсивність
постійного навантаження від ваги
верхнього та нижнього
настилів
– інтенсивність
постійного навантаження від ваги
поперечин
– інтенсивність
постійного навантаження від власної
ваги прогонів
тм
ІІІ. Визначення згинаючого моменту в прогоні від тимчасового навантаження.
З
а
нормативне тимчасове вертикальне
навантаження для розрахунку автошляхових
мостів приймаємо навантаження А-11 та
НГ-60.
Згинаючий момент від навантаження А-11.
Розрахункова схема
а) Визначаємо коефіцієнти поперечної установки для навантаження А-11
Коефіцієнт поперечної установки показує як збільшується навантаження на прогін , що розраховується, від сусідніх з ним коліс та визначається за формулою
К = 1 + у
У – ордината лінії впливу К
Із
подібності трикутників:
у =
К = 1+0.27 = 1.27
б) Визначаємо величину згинаючого моменту від навантаження А-11 посередині прольоту за формулою:
(тм)
Р
– вага заднього колеса обваженого
автомобіля навантаження А-11
(4
)т
У нас згідно вихідним даним практичної роботи №5 Р=4,75т
Lp – розрахунковий проліт
К – коефіцієнт поперечної установки для навантаження А-11
– коефіцієнт
перенавантаження для автомобільного
навантаження А-11
= 1,4
тм
Згинальний момент від навантаження НГ-60.
Розрахункова
схема
Lг – довжина гусениці, 05 м
а) Визначаємо інтенсивність гусеничного навантаження на погонний метр прольоту
(т/м)
Рг – вага однієї гусениці 30т
т/м
б) Визначаємо коефіцієнт поперечної установки для гусеничного навантаження.
Для цього викреслюємо схему поперечного розрізу моста.
В
зв`язку з тім, що ширина гусениці значно
більша прольоту, навантаження від
гусениці буде розподілятися на сусідні
прогони. Тому коефіцієнт поперечної
установки для гусеничного навантаження
буде менше одиниці.
b – ширина гусениці b = 70см
а – відстань між прогонами а = 150см
=
0,88
в) Визначаємо значення згинаючого моменту посередині прольоту від гусеничного навантаження за формулою:
=
(тм)
Кг – коефіцієнт поперечної установки Кг = 0,88
-
коефіцієнт перенавантаження для
гусеничного навантаження
= 1.1
=
тм
Для
подальшого розрахунку приймаємо
найбільше значення моменту, тобто момент
від навантаження НГ-60 :
д) Визначаємо сумарний згинальний момент від тимчасового та постійного
навантажень.
=
9,41 + 0,624 = 10,034тм