18. Транспортна імобілізація шинами Крамера при переломах кісток гомілки.
а – підготовка шин; б – прилаштування; в – загальний вигляд шин, що прибинтовані.
19. Транспортна імобілізація шинами Крамера при переломах кісток стопи та пошкодження гомілковостопного суглоба.
8.Іммобілізація при переломах хребців. При надання першої допомоги постраждалим з переломами хребців слід дотримуватися великої обережності, не допускаючи згинання хребта, що може викликати або посилити здавлення спинного мозку. Транспортувати хворого з переломом хребта незалежно від рівня пошкодження слід в лежачому положенні на спині, на плоских жорстких носилках. Для додання носилкам зазначених якостей необхідно поверх полотна звичайних носилок влаштувати підстилку, використовуючи з цією метою підручний матеріал (дошки фанеру). На жорстку підкладку носилок слід покласти складене у декілька шарів ковдру. При пошкодженні шийного відділу хребта з метою іммобілізації хворому накладають на період транспортування ватний «комір Шанца», що складається з широкого, дуже товстого шару вати, який обгортають навколо шиї і прибинтовують циркулярними ходами м'якого бинта (мал.20).
20. Ватно-марльовий «комір Шанца»
У 1961 р. А. Н. Герасимов запропонував універсальну шину для транспортування хворих при пошкодженні голови і хребта. Шину можна накладати на потерпілого, не знімаючи з нього одягу. Шина (рис. 21) являє собою дерев'яну раму, на якій є пояс, два пахвових ременя і дерев'яний наголовник, що складається з підкладного кола і петлі Глісона. Рама має довжину 1 м, ширину 8 см, товщину 2,5-3 см. На всьому протязі рами (як на лижі) проходить напівовальний жолоб глибиною 1 - 1,5 см, шириною 2,5 см. Цим жолобом рама накладається на ділянку остистих відростків хребта. До передньої поверхні пояса пришиті два ременя з пряжками, які проходять по сідничній складці. Спереду пояс застібають трьома пряжками. Два пахвових ременя, протягнуті в отвори, зроблені на рамі, заходять в пахвову область і застібаються спереду плечових суглобів.
21. Транспортна шина Герасимова
Наголовник складається з ковзної по рамі дерев'яної дошки розміром 30X30 см. До цієї дошки прикріплена петля Глісона, причому у неї є тільки передня стрічка, що охоплює підборіддя і прикріпляється до дошки наголівника міцної гумою. До дошки-наголівника прикріплений підкладний круг, який надувається перед накладенням шини. Підкладний круг служить гарним амортизатором. На мал. 22 показаний кінцевий етап накладення шини.
22. Загальний вигляд постраждалого у шині Герасимова
9. Транспортування постраждалих з переломами кісток тазу в лікувальний заклад виконується на плоских ношах що не прогинаються. Для цього звичайні носилки обладнають за тим же принципом, що і для транспортування хворих з переломом хребта. Ноги потерпілого слід зігнути в колінних і кульшових суглобах, поклавши з цією метою під коліна валик (положення «жаби») (мал. 23). 10. Транспортування постраждалих з ушкодженнями голови здійснюється за допомогою шини Єланського (мал. 24).
23.Транспортна імобілізація при переломах кісток миски.
24. Транспортна шина Єланського
Подборідна шина. Має вигляд желобу зігнутого в подовжньому і поперечному напрямках пластмасовою пластиною, її використовують при переломах нижніх щелеп. Отвори в шині призначені для стоку слини і крові, також для фіксації язика, що западає лігатурою. Бічні кінцеві отвори мають по три гачка для кріплення петель головної шапочки. Пневматичні шини. Є найбільш сучасним методом транспортної іммобілізації. Ці шини мають певні переваги: при надуванні вони автоматично майже ідеально моделюються по кінцівці, тиск на тканини відбувається рівномірно, що виключає пролежні. Сама шина може бути прозорою, що дозволяє контролювати стан пов'язки і самої
Рис. 25. Подборідна шина кінцівки. Особливо помітні її переваги при синдромі тривалого здавлювання, коли необхідно туге бинтування кінцівки з іммобілізацією. Однак за допомогою пневматичної шини неможливо провести іммобілізацію при пошкодженнях стегна, плеча, тому що ці шини не призначені для фіксації тазостегнового і плечового суглобів. Різновидом пневматичної шини є вакуумні носилки, які використовують при переломах хребта і тазу. Для іммобілізації верхньої кінцівки часто використовують стандартну медичну косинку, яка представляє собою трикутний шматок тканини. Застосовується вона у вигляді самостійного засобу іммобілізації і в якості допоміжного, частіше для підтримування в підвішеному стані плеча та передпліччя. СУЧАСНІ ЗАСОБИ ТРАНСПОРТНОЇ ІММОБІЛІЗАЦІЇ Протягом останніх 10 років завдяки науково-дослідним розробкам медицина катастроф і екстремальних ситуацій поповнилася новими унікальними виробами для транспортної іммобілізації на основі застосування нових технологій та водостійких матеріалів, транспортних шин разового використання (рис.25, 26 передпліччя, гомілки, стегна з витяжкою).
Рис.26. Комплект транспортних шин одноразового використання.
Рис.27. Комплект транспортних шин одноразового
Особливості: • одночасне надання допомоги кільком потерпілим; • зберігають іммобілізуючі властивості після накладання не менше 10 год; • виготовлені з екологічно чистих матеріалів; • мають тривалий термін зберігання в упаковці; • не вимагають спеціальних методів утилізації. Виконання: чотири великих і дві малих заготовки з розміткою, що позначає лінії згинів і розрізів для отримання необхідного варіанту шин. Комплект шин транспортних складних (КШТС) Призначення: іммобілізація верхніх і нижніх кінцівок.Виконані: з листового пластика, тканини ПВХ, сотового поліпропілену, стропа. Особливості: • прості, зручні і надійні у використанні; • в складеному вигляді займають малий об'єм, що дозволяє розміщувати шини в будь-яких укладаннях, рюкзаках, розвантажувальних жилетах; • рентгенопрозорі; забезпечені ременями із застібками для фіксації; • водонепроникні (рис. 27). Комплект шин транспортних сходових (КШТС) Призначений для іммобілізації верхніх і нижніх кінцівок. Не вимагає попередньої підготовки. Шини забезпечені ременями із застібками для кріплення ( Рис 28 а, б; 29).
Рис. 27. Комплект шин транспортних складних (КШТС)
Рис. 28 Комплект шин транспортних сходових (КШС) (а, б)
Рис. 29. Пов'язка косиночна (ПК) для фіксації ліктьового суглоба і передпліччя
Комплект шин-комірів транспортних (КШКТ) Призначений для іммобілізації шийного відділу хребта з легкого пластику з м'якою прокладкою з синтетичного матеріалу з боку, що прилягає до тіла потерпілого. Легко обробляється звичайними миючими та дезінфікуючими засобами (рис. 30).
Рис. 30. Комплект шин-комірів для іммобілізації шийного відділу хребта
Пристрій-шина складна (ПШС) Призначення: іммобілізація шийного та грудного відділів хребта з одночасною фіксацією голови - іммобілізація стегна і гомілки (рис 31.).
Рис. 31. Іммобілізація шийного та грудного відділів хребта з одночасною фіксацією голови за допомогою складаної шини ПШС
Помилки та ускладнення транспортної іммобілізації 1. Накладення НЕ отмодельованих, без ватної прокладки дротяних шин. 2. Прибинтування шин без ватних прокладок в ділянці кісткових виступів. 3. Вправлення кісткових фрагментів при відкритих переломах. 4. Накладення шини до плечового суглоба при переломах плеча. 5. Зняття одягу з пошкодженої кінцівки при накладеній транспортній імобілізації. 6. Фіксація кисті в положенні розгинання пальців. 7. Накладення імобілізаційних шин до тазостегнового суглоба при переломах стегнової кістки і пошкодженнях колінного суглоба. 8. Транспортування потерпілих з ушкодженням хребта і тазу на необладнаних ношах. 9. Здавлення статевих органів при накладенні шини Дітеріхса. 10. Розвиток парезів і паралічів плечового сплетіння, ліктьового, променевого і малогомілкового нервів при неправильному накладення шин. 11. Розвиток ішемічної контрактури Фолькмана при тугому прибинтуванні шини на рівні плеча.
ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ ІІІ.Первнна хірургічна обробка ран. Матеріальне забезпечення: 1. Фантом. 2. Набір голок. 3. Шовний матеріал. 4. Інструментарій - пінцет хірургічний, голкотримач.
Техніка проведення Виконується в перев'язочній або операційній. Показання: - значна зона ушкодження тканин, їх набряклість, наявність гематоми або кровотечі, а також ознаки розвитку ранової інфекції. Первинній хірургічній обробці не підлягають садна, рани обличчя, кисті, пальці. Знеболювання: - місцева інфільтраційна анестезія або внутрішньокісткова новокаїнова анестезія з потенцюванням; При обробці вогнепальних ран або відкритих переломів стегна - наркоз. Техніка операції: - при ножових пораненнях в більшості випадків, операцію починають з розсічення тканин по ходу ранового каналу. Шкіру розсікають, як правило, в поздовжньому напрямку, по ходу основних судин і нервів, з урахуванням природних складок. При розтрощених і забруднених краях шкірної рани їх економно висікають одночасно з розтином. Висікають також пошкоджену і просочену кров'ю підшкірно - жирову клітковину, перев'язують судини, що кровоточать. Гачками розводять краї шкірної рани і широко розсікають ножицями апоневроз по ходу шкірного розрізу. Розтрощені шматки його висікають. Оглядають рану і видаляють з неї сторонні тіла, обривки одягу, гематому, рановий детрит, дрібні кісткові уламки. Судини, що кровоточать захоплюють затискачем і перев'язують. Один з відповідальних етапів ПХО - висічення розтрощених нежиттєздатних м'язів. Висічення починають з поверхневих шарів і виконують по можливості, по ходу м'язових волокон, враховуючи також положення великих судин і нервів. Нежиттєздатні м'язи зазвичай темно-вишневого або сірого кольору, мають тьмяну поверхню, не скорочуються при розрізі і не кровоточать. Потрібно прагнути прибрати всі омертвілі м'язи, так як залишення їх в рані може сприяти розвитку інфекції, в тому числі анаеробної. У процесі обробки рани слід розкривати також «сліпі кишені» і відгалуження ранового каналу, спорожняючи гематоми. Широко зяючі рани можуть бути оброблені без додаткового розсічення шкіри і фасцій. При цьому краї рани розсовують гачками, виконують її огляд, висікають нежиттєздатні тканини, видаляють сторонні тіла, спорожнюють гематому, зупиняють кровотечу. За наявності вогнепального перелому виконують розсічення тканин до кістки по ходу ранового каналу. При наскрізному пораненні нерідко так чинять як з боку вхідного, так і вихідного отворів. Потім видаляють дрібні кісткові уламки, як потенційні джерела гнійного процесу. Більші фрагменти, пов'язані з окістям, потрібно залишати. При необхідності відкушують гострі кінці пошкодженої кістки щоб уникнути пошкоджень судин і нервів. В результаті хірургічної обробки рана повинна бути чистою, мати гладкі життєздатні краю і вільний відтік виділень. Для забезпечення останнього при глибоких сліпих ранах нерідко доводиться робити контрапертури, поза проекції великих судин і нервів. Після хірургічної обробки рани обробляються розчином антисептиків. Доцільно інфільтрувати краї рани розчином антибіотиків з 0,25% розчином новокаїну. При впевненості у повноцінній обробці рани якщо дозволяють анатомічні співвідношення, при необхідності спостереження за раною її ушивають рідкісними швами. Крім вищеописаних прийомів хірургічна обробка ран в багатьох випадках включає зупинку кровотечі шляхом перев'язки великих артерій і вен в рані (переважно) або на протязі, обробку і зшивання сухожиль, нервів, капсули суглобів, остеосинтез та ін.. Первинно-відстрочений шов: - застосовують протягом 5-6 днів після хірургічної обробки гнійної рани до появи грануляцій. Ранній вторинний шов: - накладають на вкриту грануляціями рану, до розвитку в ній рубцевої тканини протягом другого тижня, після хірургічної обробки. Пізній вторинний шов: - накладають на гранулюючу рану, в якій розвинулася рубцева тканина. Закриття рани, в цих випадках можливе тільки після попереднього висічення рубцевої тканини, після закінчення 3 -4 тижнів з моменту поранення і пізніше.
ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ ІV.Катетерізація сечового міхура Матеріальне забезпечення: 1. Набір еластичних катетерів. 2. Металевий катетер. 3. Р-р фурациліну 1:5000. 4. Стерильний гліцерин. 5. Фантом для катетеризації сечового міхура.
Техніка проведення Показання: гостра затримка сечі, викликана аденомою простати, в післяопераційному періоді, отримання незабрудненої сечі для аналізу у жінок. Техніка: Перед використанням стерильний катетер обробляють стерильним гліцерином. У жінок перед маніпуляцією виконують туалет зовнішніх статевих органів. Лікар стоїть праворуч від хворого що лежить на спині з зігнутими в колінах і розведеними ногами. Зовнішні статеві органи і отвір сечівника обробляються тампоном, змоченим розчином фурациліну (1:5000). Пінцетом лікар бере катетер на відстані 4-5 см від міхурного кінця і повільно без зусиль вводить в сечовипускальний канал. Витікання сечі через катетер є ознакою того, що він знаходиться в сечовому міхурі. При катетеризації у чоловіків в процесі проведення катетера статевий член декілька натягується на катетер. При відчутті перешкоди на шляху проходження катетера його потрібно злегка витягнути і спробувати провести повторно. При необхідності промивання сечового міхура до катетера приєднують шприц Жане, за допомогою якого вводять 100-150 мл рідини (розчин фурациліну, борної кислоти та ін.) Рідина витікає самостійно або її відсмоктують шприцом.
ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ V. Пальцеве дослідження прямої кишки. Матеріальне забезпечення: 1. Рукавички. 2. Вазелін. Техніка проведення: Показання: скарги на біль, патологічні виділення з прямої кишки, деякі захворювання органів черевної порожнини. Техніка: Дослідження проводиться в колінно-ліктьовому положенні хворого, на боці з приведеними до живота стегнами або навпочіпки. Лікар одягає рукавички. Оглядає промежину, звертаючи увагу на стан шкіри заднепрохідної ділянки, потім, відтягнувши шкіру навколо заднього проходу, оглядає слизову оболонку анального каналу. Другий палець правої руки в рукавичці змащують вазеліном і вводять його в анальний канал. При дослідженні відзначають стан зовнішнього сфінктера, навколишніх тканин, наявність хворобливості або ущільнень, пухлиноподібних утворень, ступінь їх рухливості, розміри. У чоловіків визначають розміри і консистенцію простати, у жінок стан матки і придатків. Закінчивши пальцеве дослідження, оглядають рукавички чи не залишилося на них слідів крові, гною, слизу.
ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ