- •Автоматичне повторне ввімкнення ліній електропересилання в радіальній мережі з одностороннім живленням
- •1. Методичні вказівки для самостійної підготовки
- •1.1. Принципи виконання апв ліній з одностороннім живленням
- •1.2. Одноразове аіів з пдз після апв
- •1.3. Одноразове апв з пдз до апв
- •1.4. Почергове aпb
- •1.5. Апв із зростаючою кратністю в міру наближення
- •1.6. Вибір параметрів релейного захисту
- •1.6.1. Максимальний струмовий захист з незалежною
- •1.6.2. Неселективна струмова відсічка для здійснення
- •1.6.3. Струмові відсічки при встановленні на лінії почергового апв чи апв зі зростаючою кратністю
- •1.7. Опис лабораторного стенда
- •2. Інструкція до лабораторної роботи
- •2.1. Завдання для складання попереднього звіту
- •2.2. Обсяг та методика проведення досліджень
- •2.4. Контрольні запитання
- •Автоматичне повторне ввімкнення ліній електропересилання в радіальній мережі з одностороннім живленням
1.2. Одноразове аіів з пдз після апв
На рис. 2, а показано розміщення пристроїв захисту та АПВ у мережі. На кожній ділянці встановлені селективні пристрої максимального струмового захисту (KA1 та КТ1) та комплект пристрою AПB.
З курсу релейного захисту відомо, що максимальні струмові захисти (МСЗ) мають витримки часу, що зростають в міру наближення до джерела живлення.
При такому узгодженні захистів коротке замикання завжди вимикається вимикачем, найближчим до місця пошкодження.
Розглянемо роботу МСЗ і пристроїв AПB під час короткого замикання на ділянці БВ.
Під час
цього короткого замикання спрацьовує
МСЗ і вимикає вимикач Q2. Потім дією
пристрою AПB цієї ділянки через час
повторно вмикається вимикач Q2.
Час спрацювання AПB ( ) вибирається з двох умов:
1.
>
,
де
- готовності привода вимикача до
наступного ввімкнення;
2.
>
,
де
- час деіонізації середовища в місці
короткого замикання.
Звичайно час у випадку запуску пристрою AПB від стану невідповідності приймається 0,3...0,5 с, під час пуску AПB від релейного захисту час береться більшим, ніж у першому випадку на величину часу вимкнення вимикача.
|
Рисунок 2. Розміщення пристроїв релейного захисту та пристроїв АПВ для різних видів АПВ
|
Для
забезпечення одноразовості дії
пристроїв AПB під час стійких коротких
замиканнях
мінімальний час повернення пристрою
AПB
,
тобто час, після якого пристрій AПB буде
готовий до наступної дії,
вибирається більшим за
час
вимкнення короткого замикання найбільш
повільним
із
захистів, що встановлені на даній ділянці
ЛЕП:
,
де
- час дії захисту;
- час вимкнення вимикача;
- час запасу.
Звичайно приймають 10...20 с.
У разі наявності на лінії пристроїв АПВ перерва живлення споживачів під час стійких коротких замиканнях збільшується в основному за рахунок повторної дії селективного захисту. Для зменшення цього часу доцільно ввести прискорення дії захисту після АПВ, що забезпечується вимкненням вимикача пусковими органами МC3 без витримки часу. Це прискорення не порушує селективності дії захисту, тому що перше вимкнення (до АПВ) виконувалось селективним захистом і пристрій (АПВ) працював лише на пошкодженій ділянці, імовірність виникнення короткого замикання на іншій ділянці (дальній від джерела живлення) та одночасної ліквідації попереднього короткого замикання за час паузи АПВ дуже мала.
1.3. Одноразове апв з пдз до апв
Скорочення перерви живлення споживачів під час будь-яких (стійких та нестійких) коротких замиканнях досягається використанням ПДЗ до АПВ, що здійснюється неселективною струмовою відсічкою.
Неселективна струмова відсічка (КА2) та пристрій АПВ встановлюється лише на головній ділянці АБ (рис. 2, б). Крім того, на обох ділянках лінії встановлюється МСЗ (КА1, KT1). Слід мати на увазі, що у випадку використанні прискорення дії захисту до АПВ селективні відсічки не встановлюються, тому що вони перешкоджали б здійсненню повторного ввімкнення тих ділянок лінії, де немає пристроїв АПВ.
Неселективна відсічка повинна надійно захищати обидві ділянки лінії, але вона не повинна працювати під час короткого замикання за трансформаторами Т1 та Т2.
За такого налагоджування відсічки короткі замикання на обох ділянках вимикаються спочатку вимикачем Q1. Після його вимикання діє пристрій АПВ та вмикає цей вимикач. Одночасно пристрій АПВ виводить з дії неселективну відсічку, щоб у випадку стійкого короткого замикання на ділянці БВ вимикалась тільки пошкоджена ділянка своїм захистом з дією на вимикач Q2.
Під час нестійких коротких замиканнях на будь-якій ділянці відбувається вимкнення короткого замикання практично без витримки часу і після АПВ відновлюється нормальна робота лінії.
Вибір часу спрацювання і повернення у вихідний стан пристрою АПВ проводиться так само, як і для АПВ з ПДЗ після АПВ.
Переваги такої схеми:
1) АПВ обох ділянок здійснюється одним комплектом пристрою АПВ;
вимкнення нестійких коротких замикань на всій лінії проводиться без витримки часу;
скорочується сумарний час вимкнення стійких коротких замикань.
Основний недолік полягає в тому, що відмова пристрою АПВ чи вимикача Q1 приводить до втрати живлення обох підстанцій (Б та В).
Слід зауважити, що використання нього виду АПВ можливо лише в тому випадку, коли чутливість неселективної відсічки, відлагодженої від струмів коротких замикань за трансформаторами, виявляється достатньою при короткому замиканні на підстанції В, тобто відсічка надійно захищає всю лінію АВ.
Якщо ця умова не задовольняється, то можна застосувати AПB з ПДЗ після AПB, якщо за умовами стійкості допустимо вимикати к.з. па лінії з витримкою часу. Якщо по всій довжині лінії к.з. повинні вимикатися без витримки часу, то можна використати почергове AПB чи AПB зі зростаючою кратністю.
