4. Обґрунтування енергозберігаючих заходів Критерії оцінки ефективності проекту

Аналіз ефективності проекту передбачає чітке визначення задачі, що розв’язується. Зокрема, розрізняють завдання оцінки доцільності окремого проекту, оцінку ефективності заміни техніки, оцінку ефективності при порівнянні проектів. Проект може оцінюватися на основі критерію «ефективність» шляхом зіставлення капіталовкладень з одержуваним доходом, а також на основі критерію «витрати» шляхом зіставлення витрат за проектом з витратами, прийнятими за базу порівняння.

Капіталовкладення. У складі інвестиційних витрат можна виділити початкові і вторинні капіталовкладення. Початкові капіталовкладення здійснюються до початку отримання проектного доходу, вторинні інвестиції здійснюються після введення ЕСМ в експлуатацію.

Дохід, одержуваний від проекту, визначається на основі підсумовування прибутку після оподаткування та амортизаційних відрахувань.

Розрахунковий період. Оцінка майбутніх витрат і результатів при визначенні ефективності інвестиційного проекту здійснюється в межах розрахункового періоду, тривалість якого приймається з урахуванням:

• тривалості створення, експлуатації і (за необхідності) ліквідації об'єкта;

• середньозваженого нормативного терміну служби устаткування;

• вимог інвестора.

Ставка дисконтування. При оцінці ефективності ЕСМ порівняння різночасових показників здійснюється за допомогою дисконтування. Під дисконтуванням розуміється приведення всіх майбутніх доходів і витрат до первісного моменту часу (початку реалізації проекту).

Вибір основного оціночного критерію при побудові пріоритетного ряду

ЕСМ

У ряді випадків спостерігається суперечливість оцінок проекту за різними критеріями ефективності інвестицій. Зокрема, проект, кращий за одними

необхідні для розрахунку, зберігаються в спеціалізованих базах даних, що входять в структуру програмного засобу.

При розробці заходів з економії електроенергії слід мати на увазі, що є два напрямки зниження електроспоживання: 1) економія електроенергії шляхом вдосконалення систем^:електропостачання підприємств; 2) економія електроенергії шляхом вдосконалення електроспоживання.

Економія електроенергії шляхом вдосконалення систем електропостачання. Заходи даної групи дозволяють знизити споживання електроенергії на 10 - 15%, вони є мало-або середньозатратні, і їх треба впроваджувати в першу чергу. До цієї групи заходів відносяться: зниження втрат електроенергії в системах

електропостачання підприємства; підвищення якості електроенергії; розробка раціональних схем електропостачання; автоматизація систем електропостачання; оснащення систем електропостачання автоматизованими системами контролю та обліку електроспоживання (АСКОЕ).

Однією з причин високої енергоємності продукції АТ «Мотор Січ» є великий термін зміни технологій. У провідних країнах дотримуються економічного терміну служби устаткування і технологій, який складає для машинобудівних підприємств 7-10 років. Це час, за який повністю амортизується сума інвестицій в устаткування і технології. В Україні дотримуються технічного терміну служби обладнання, який становить від 20 до 40 років.

Проведене дослідження показує, що модернізація і зміна технологій необхідні в першу чергу в ливарних і термічних цехах машинобудівних підприємств, термін служби яких перевищує 15-20 років. Дані цеху мають високу енерго-і ресурсомісткість .

Впровадження енергозберігаючих технологій та обладнання пов'язано зі значними капіталовкладеннями. Підприємства невзмозі фінансувати ці проекти, тому необхідні джерела інвестицій. Для обгрунтування інвестицій необхідний детальний техніко-економічний аналіз та складання бізнес -планів таких проектів. При цьому, разом з капіталовкладеннями необхідно враховувати витрати сировини і матеріалів, якість продукції, що випускається, питання автоматизації

показниками, може бути гіршим за іншими, що істотно ускладнює вибір направління інвестицій. Залежно від цільової установки інвестора слід розрізняти три основних критерії ефективності капіталовкладень:

1. Максимальний дохід від капіталовкладень;

2. Максимальний дохід на одиницю капіталовкладень;

3. Мінімальний термін, за який буде отриманий нормативний дохід від вкладень.

Для надання практичної допомоги у виборі, розробці та впровадженні ЕСМ на підприємствах промисловості та ЖКГ, а також обгрунтування їх економічної ефективності розроблені спеціалізовані комп'ютерні програми, головна мета яких полягає у підтримці методики техніко-економічного обгрунтування ЕСМ у складі ЕСП:

• попереднього аналізу та формування пріоритетного ряду ЕСМ;

• формування бізнес- планів і виробництва автоматизованого розрахунку ЕСП;

• проведення аналізу розрахованих ЕСП і порівняння за критеріями фінансових витрат і (або) термінів окупності, оцінці ефективності реалізації ЕСП.

та технічної гнучкості, вартість енергоносіїв, надійність, витрати на експлуатацію та вплив на екологію. Комплексний облік всіх цих факторів дозволяє значно скоротити терміни окупності проектів.

Техніко-економічний аналіз впровадження енергоресурсозберігаючих технологій та обладнання проводиться в такій послідовності: 1) вибирається цех або виробництво, для якого планується зміна технологій або обладнання; 2) з банку даних технологій та обладнання вибираються 1-2 варіанти

енергозберігаючих технологій або обладнання; 3) для вибраних варіантів технологій та обладнання і виробляється техніко-економічний аналіз, причому діючу технологію приймають за базисний варіант; 4) описуються критерії ефективності проектів; 5) розробляється календарний план - графік виконання проектів; 6) визначаються капітальні витрати; 7) визначаються річні витрати експлуатації; 8) проводиться розрахунок надходжень за проектами; 9) проводиться розрахунок показників гідності проектів; 10 ) дається висновок з варіантів, що порівнювались.

При проведенні техніко-економічного аналізу спочатку визначаються критерії ефективності проекту: цінність проекту, надходження, витрати, експлуатаційні витрати, інвестиції (капітальні витрати), фінансова рентабельність.