1. Чиста поточна вартість [net present value, npv] дозволяє отримати найбільш узагальнену характеристику результату інвестування.

В загальному випадку цей показник визначається як перевищення загальних результатів, приведених до поточного моменту часу, над поточною вартість витрат, повязаних з формуванням результатів. Показник визначається за формулою:

де Р_t  результати (ефект), що досягаються на t-м кроці;

І_t  інвестиційні витрати, що здійснюються на t-м кроці;

 норма дисконту;

 тривалість життєвого циклу інвестицій.

При визначенні комерційної ефективності конкретного інвестора величина поточних ефектів визначається як валовий (брутто) грошовий потік інвестора (CF), який відбиває грошові потоки, що повертаються інвертору на вкладені інвестиції. При цьому величина – це чистий грошовий потік (NCF).

Таким чином, при визначенні комерційної ефективності NPV визначається як сума приведених до поточної вартості чистих грошових потоків за період життєвого циклу інвестицій (експлуатації об'єкта інвестування).

Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

де - чиста поточна вартість (чистий дисконтований дохід);

- чистий грошовий потік у t-му інтервалі нарахована (як правило, рік);

- ставка дисконту;

- тривалість життєвого циклу проекту.

Грошовий потік брутто представляє собою суму чистого прибутку та амортизаційнийх відрахувань, що формуються у результаті інвестиційного проекту.

Чистий грошовий потік може визначатися у двох варіантах: як потік на інвестований (загальний) капітал, і як потік на власний капітал.

Чистий грошовий потік на інвестований капітал визначається за формулою:

де - чистий грошовий потік на інвестований капітал;

- доходи без непрямих податків;

- поточні витрати без амортизаційних відрахувань і відсотків;

- ставка податку на прибуток;

- амортизаційні відрахування (у податковому обліку);

- Капітальні вкладення (інвестиції в основні засоби та інші необоротні активи);

- приріст робочого капіталу (власних оборотних активів), що відображає інвестиції в оборотні активи за рахунок власного капіталу.

У цій формулі величина характеризує інвестиційний прибуток і повернення основної суми інвестицій. Вона отримала назву брутто грошовий потік на інвестований капітал. У свою чергу, величина показує сукупний розмір інвестицій (здійснюваних у відповідному році).

Чистий грошовий потік на власний капітал визначається формулою:

,

де - чистий грошовий потік на власний капітал;

- відсотки за кредит (за довгостроковими зобов'язаннями);

- приріст довгострокових зобов'язань;

- чистий прибуток.

У цій формулі інвестиційний прибуток і повернення основної суми характеризує величина брутто грошового потоку на власний капітал: . При цьому показує розмір інвестицій за рахунок власного капіталу.

Основним вимірником доходу при оцінці ефективності інвестицій служить чистий грошовий потік на власний капітал, оскільки саме він дозволяє коректно враховувати схему фінансування інвестиційного проекту. У цьому випадку ставка дисконту повинна відображати вартість власного капіталу підприємства.

При використанні вимірювача чистий грошовий потік на інвестований капіталу ставка дисконту визначається як середньозважена вартість капіталу, а чистий дисконтований дохід визначається за скоригованою формулою:

,

де - середньозважена вартість капіталу;

- поточна вартість зобов'язань, що залучаються для фінансування проекту.

Якщо величина ЧДД  0, це означає, що проект забезпечує необхідну (або більшу) норму доходу на капітал і є ефективним. При цьому критерієм відбору найбільш раціонального з економічної точки зору проекту є найбільша величина чистого дисконтного доходу. При визначенні комерційної ефективності для конкретного інвестора величина чистого дисконтного доходу відбиває приріст його власного капіталу у результаті реалізації проекту.

Характеризуючи показник "чистий дисконтований дохід" слід зазначити, що він може бути використаний не тільки для порівняльної оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів, але і як критерій доцільності їх реалізації. Незалежний інвестиційний проект, за яким показник ЧДД є негативною величиною, повинен бути відкинутий, тому що o не забезпечить підприємству дохід на капітал, який можуть забезпечити альтернативний варіанти інвестування, норму доходу яких відображає ставка дисконту.

Незалежні інвестиційні проекти з позитивним значенням показника ЧДД дозволяють збільшити капітал підприємства і його ринкову вартість. Із системи взаємовиключних інвестиційних проектів приймається той з них, по якому значення показника чистого приведеного доходу є найвищим (за умови, що воно більше нуля).

Внутрішня норма доходу характеризує рівень прибутковості конкретного інвестиційного проекту, який виражається дисконтною ставкою, за якою майбутня вартість чистого грошового потоку приводиться до поточної вартості інвестиційних витрат. Внутрішню ставку дохідності можна охарактеризувати і як дисконтну ставку, за якою чистий дисконтований дохід в процесі дисконтування буде приведений до нуля.

У загальному випадку внутрішня норма доходу визначається рішенням відносно R_внд рівняння:

де  внутрішня норма доходу.

Розрахунок цього показника в межах комерційної ефективності здійснюється виходячи з наступної формули:

де - внутрішня норма доходу.

Внутрішня норма доходу являє собою норму доходу на капітал, що може забезпечити реалізація даного інвестиційного проекту. Проект вважається ефективним, якщо внутрішня норма доходу більше або дорівнює нормі дисконту , тобто нормі доходу на капітал, яку інвестор вважає достатньою для даного інвестиційного проекту. При цьому ненегативне значення чистого дисконтного доходу забезпечує виконання цієї умови.

Показник внутрішньої норми доходу прийнятний для порівняльної оцінки не тільки в рамках розглянутих інвестиційних проектів, але і в більш широкому діапазоні (наприклад, у порівнянні з коефіцієнтом рентабельності операційних активів, коефіцієнтом рентабельності власного капіталу, рівнем прибутковості з альтернативних видів інвестування - депозитними вкладами, придбання державних облігацій тощо).

На кожному підприємстві може бути встановлений в якості цільового нормативу показник "мінімальна норма доходу" та інвестиційні проекти з більш низьким значенням ВНД будуть автоматично відхилятися як невідповідні вимогам ефективності реального інвестування.

Індекс дохідності (PI) також дозволяє співвіднести обсяг інвестиційних витрат з майбутнім отриманням інвестиційного прибутку та поверненням інвестицій.

Індекс дохідності визначається:

.

При оцінювання комерційної ефективності розрахунок цього показника при вимірнику доходу чистий грошовий потік на власний капітал здійснюється за формулою:

.

Показник "індекс дохідності" також може бути використаний не тільки для порівняльної оцінки, але і в якості критеріального при прийнятті інвестиційного рішення про можливості реалізації проекту. Якщо значення індексу прибутковості менше одиниці, незалежний інвестиційний проект повинен бути відкинутий.

Динамічний строк окупності інвестицій – це період часу від початку реалізації проекту, за межами якого чистий дисконтний доход стає і залишається ненегативним. Для визначення строку окупності використовується співвідношення:

де Т_о  строк окупності інвестицій.

Він показує, протягом якого періоду часу проект забезпечить інвестиційний прибуток (дохід) рівну інвестиційного прибутку за альтернативними варіантами вкладень, норма доходу яких визначає величину ставки дисконту. У період, що залишився часу до закінчення життєвого циклу проекту він буде приносити додатковий інвестиційний прибуток в порівнянні з альтернативними варіантами інвестування. Отже, проект є ефективним, якщо його динамічний термін окупності менше тривалості життєвого циклу.

Динамічний термін окупності інвестицій при оцінювання комерційної ефективності визначається як період часу, протягом якого накопичений чистий дисконтований дохід стає і надалі залишається позитивним:

.

Аналітично термін окупності можна виразити для випадку, коли інвестиції здійснюються разово в початковий момент часу, а брутто грошовий потік прогнозується однаковим по роках. У цьому окремому випадку термін окупності визначається за формулою:

.

де - динамічний термін окупності інвестицій;

- річний брутто грошовий потік (рівні по роках);

- загальний обсяг інвестицій в проект (повністю здійснюються на початку життєвого циклу інвестиційного проекту);

- ставка дисконту.

З цієї ж формулою можна наближено оцінювати динамічний термін окупності інвестицій. При цьому в якості показника (БДП) приймається середній річний брутто грошовий потік за весь термін життєвого циклу проекту. А показником (К) виступає поточна (дисконтована) вартість сукупних інвестиційних витрат за проектом.

Всі розглянуті показники оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів знаходяться між собою в тісному взаємозв'язку і дозволяють оцінити цю ефективність з різних сторін. Тому при оцінці ефективності реальних інвестиційних проектів підприємства їх слід розглядати в комплексі. Проте основним показником виступає чистий дисконтований дохід, оскільки саме він характеризує приріст власного капіталу в результаті інвестиційного проекту. Вибір інвестиційного проекту з альтернативних варіантів на многокритериальной основі може бути виконана за допомогою методу рангових оцінок. Для цього, то за результатами оцінки показників ефективності розробляється порівняльна таблиця, в якій стовпцями виступають показники ефективності, а по рядках розташовуються альтернативні інвестиційні проекти. Визначаються ранги проектів по кожному показнику ефективності, а потім - середній або середньозважений ранг проекту за всіма показниками. При цьому рангову значущість доцільно визначати на регресивною основі (тобто найменша ранговая значимість - "одиниця" - присвоюється проекту з найкращим значенням аналізованого показника оцінки ефективності). Тоді найкращим буде проект з мінімальним значенням середнього рангу.

При оцінці економічної ефективності інвестиційного проекту необхідно враховувати той факт, що в більшості випадків, по завершенні розрахункового періоду грошові потоки інвестиційного проекту не звертаються у нуль. Навіть якщо верхня межа розрахункового періоду збігається з терміном служби основних споруд і технологічного устаткування, по завершенні розрахункового періоду можуть залишатися придатні до використання основні засоби. Крім того, може мати місце залишок оборотних активів. При цьому, якщо інвестиційний проект передбачає організацію підприємства, то він, у загальному випадку, може вважатися необмеженим у часі.

Таким чином, при оцінці ефективності інвестиційного проекту потрібно враховувати деякий залишок після розрахункового періоду, що одержав у літературі найменування термінальної вартості або вартості реверсії.

Вартість реверсії входить у розрахунки показників ефективності інвестиційного проекту як, у загальному випадку, гіпотетичний грошовий потік від реалізації активів, що залишаються у кінці розрахункового періоду, за мінусом зобов'язань на той момент часу.

У випадку, коли розрахунковий період збігається з життєвим циклом інвестиційного проекту, вартість реверсії може визначатися як сума залишкової вартості придатних до використання основних засобів і залишку власних оборотних активів наприкінці розрахункового періоду за мінусом поточної вартості довгострокової заборгованості на цей момент часу.

Коли розрахунковий період не збігається із закінченням життєвого циклу проекту, вартість реверсії визначається методом прямої капіталізації. Поточні ефекти за кроками за межами розрахункового періоду приймаються рівними між собою до закінчення життєвого циклу проекту (або приймається їх рівномірний ріст чи скорочення). Цей ефект капіталізується за нормою капіталізації, що враховує період часу, що залишився до закінчення життєвого циклу проекту. До результату додається приведена залишкова вартість чистих активів. Якщо проект не обмежений у часі, норма капіталізації дорівнює нормі дисконту. У протилежному випадку вона повинна враховувати норму повернення капіталу, розраховану за формулою фактора фонду відшкодування.

Ефекти по періодах прогнозування можуть враховувати деякий постійний темп приросту (зниження). У цьому випадку норма капіталізації визначається за формулою Гордона як різниця між нормою дисконту і темпом приросту щорічного ефекту.

Вартість реверсії приводиться до розрахункового моменту часу за допомогою коефіцієнта дисконтування останнього року розрахункового періоду.

Статичні показники ефективності.

Коефіцієнт рентабельності в процесі оцінки ефективності інвестиційного проекту може грати лише допоміжну роль, тому що не дозволяє повною мірою оцінити весь поворотний інвестиційний потік по проекту і не порівнює аналізовані показники в часі. Цей показник характеризує норму доходу на капітал. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

,

де - коефіцієнт рентабельності статичний (коефіцієнт абсолютної ефективності);

- середньорічна сума чистого прибутку по проекту;

- сукупний розмір інвестицій.

Статичний період окупності визначається як зворотна величина коефіцієнта рентабельності інвестицій. Він відображає період часу, за який чиста інвестиційний прибуток за проектом перевищить розміри інвестицій. При цьому повернення капіталу враховується у формі амортизації у складі поточних витрат.

Для вибору варіанта інвестицій використовуються динамічні показники порівняльної: порівняльна величина чистого дисконтного доходу, модифіковані приведені витрати.

Порівняльний чистий дисконтний доход відрізняється від загального ЧДД тим, що не враховує складові, що не змінюються за варіантами. Критерієм вибору варіанта служить максимум цього показника (не обов’язково позитивний).

Якщо варіанти, що порівнюються, відрізняються тільки розмірами інвестицій і поточних витрат, то найбільш ефективне рішення буде відповідати мінімуму суми модифікованих приведених витрат (З_мпр), що визначаються за формулою:

.

При визначенні суспільної ефективності оподаткування прибутку не враховується .

Врахування інфляції при визначенні показників ефективності інвестиційних проектів може здійснюватися або шляхом індексації цін (прогнозні ціни), або, при використанні базисних цін, шляхом коректування норми дисконту.

При використанні прогнозних цін дисконтування відбувається за номінальною нормою доходу, яка містить у собі очікуваний темп інфляції.

При використанні базових цін дисконтування виконується за реальною, відчищеною від інфляції нормі доходу, що визначається формулою:

,

де  прогнозований річний темп інфляції, %.

З погляду повноти інформації виділяють такі умови реалізації інвестиційного проекту:

• детерміновані (визначені) – коли деякій події відповідає один точно відомий наслідок;

• умови ризику – деякій події відповідає безліч можливих наслідків, при цьому кожен результат має відому імовірність;

• умови невизначеності – деякій події відповідає безліч можливих наслідків, при цьому імовірності зазначених наслідків невідомі.

В економічній літературі найчастіше зустрічається визначення ризику як можливість виникнення події, що приводять до негативних наслідків для всіх чи окремих учасників проекту (тобто приймаються в увагу тільки негативні відхилення показників проекту від очікуваного рівня). У цьому випадку під невизначеністю розуміється неповнота і неточність інформації щодо умов реалізації проекту.

Вплив факторів невизначеності і ризику приводить до того, що зміст, склад інвестиційного проекту і методи оцінки його ефективності істотно відрізняються від визначеної ситуації. Основною відмінністю є те, що умови реалізації проектів, та витрати і результати, що їм відповідають, точно невідомі. Тому приймається до уваги увесь спектр їхніх можливих значень, а також "ступінь можливості" кожного з них. З вищесказаного випливають і інші відмінності:

• необхідність уведення додаткових і модифікації основних показників ефективності проекту, у тому числі показників, що характеризують невизначеність і ризик;

• зміна економічного змісту поняття ефективності;

• потреба у істотній зміні змісту інвестиційного проекту, насамперед у частині ускладнення організаційно-економічного механізму його реалізації.

При наявності невизначеності зміст поняття економічної ефективності дещо відрізняється від детермінованої ситуації. Так у ситуації визначеності позитивне значення ЧДД означає, що проект обов’язково забезпечить норму доходу вище, ніж ставка дисконту і, отже, він ефективніший, ніж альтернативні варіанти інвестування, покладені у основу цієї ставки. У невизначеній ситуації участь у проекті з позитивним ЧДД не гарантує від втрат і збитків, як і відмова від такої участі. В умовах невизначеності або ризику висновок про ефективність проекту означає, що участь у ньому більш приваблива, ніж відмова від нього.

При визначенні ефективності невизначеність враховується двома шляхами:

• розрахунки ефективності проекту виконуються за одним, базовим сценарієм його реалізації, що передбачає помірковано песимістичні або середні значення параметрів;

• у розрахунках ефективності приймаються до увагу усі можливі сценарії реалізації проекту з урахуванням "ступеня їхньої можливості".

В теперішній час при оцінці ефективності проектів в умовах невизначеності або ризику використовуються наступні основні методи:

• збільшення норми дисконту на премію за ризик;

• коректування грошових потоків на ризикову складову;

• визначення очікуваної ефективності проекту.