Моделі сетринського догляду

Лікарська (медична)

В. Хендерсон

(1966)

Н. Орупер

(1976)

Д. Джонсон

(1968)

К. Рой

(1976)

Д. Орем

(1971)

П

О Т Р Б И

П Ц І Є Н Т А

Потреби є наслід-ком змін, що від-буваються у фізі-ологічних і біо-логічних систе-мах організму. Людина розгляд-дається як пасив-ний носій хворо-би

1.Нормально дихати.

2.Вживати достатню кількість їжі, рідини

3.Виділяти продукти життєдіяльності.

4.Рухатися і підтриму-вати потрібне положе-ння тіла.

5.Спати і відпочивати.

6.Самостійно вдягати-ся і роздягатися, оби-рати одяг.

7.Підтримувати темпе-ратуру тіла в нормаль-них межах.

8.Дбати про особисту гігієну.

9.Дбати про власну безпеку і не шкодити іншим.

10.Підтримувати спілкування.

11.Виконувати релігі-йні обряди.

12. Займатися улюбле-ною справою.

13. Відпочивати.

14. Задовольняти свою зацікавленість.

1.Підтримання безпе-ки навколишнього середовища.

2. Спілкування.

3. Дихання.

4.Вживання їжі, рідини.

5. Виділяти продукти життєдіяльності.

6.Дотримання особис-тої гігієни.

7.Регулювання темпе-ратури тіла.

8.Рухова активність.

9.Робота, дозвілля, розваги.

10.Сексуальність.

11.Сон.

12.Вмирання.

Потреби пов’язані з поведінкою людини. Виділено 7 підсистем.

Потреба в балансі і рівновазі всередині підсистем:

1.Досягнення: контроль над собою і власним оточенням.

2.Встановлення: близькі взаємовідно-сини з інш. людьми.

3. Агресивність: самозахист від за-грози, самостверд-ження.

4.Залежність: залежність від інших.

5.Виділення: виділення продуктів життєдіяльності.

6.Травлення: підтримання цілісно-сті організму, стану тілесного задоволен-ня

7.Сексуальність: сексуальне задово-лення.

Підтримання стану відносної рівноваги (адаптація).

Подразники, які впливають на рівень адаптації:

- осередкові: знаходяться в ото-ченні людини;

- ситуаційні: виникають під час надання сестрин-ської допомоги;

- остаточні:

системи: резуль-

тат минулих пере-живань.

Систем аадаптації

- фізіологічні (реак-ція на Т, вологість, атмосферний тиск, рідину, їжу;

- я – концепція (ба-жання людини зро-зуміти самого себе)

- роль – функція (зміна власної ролі у житті через певні обставини);

- взаємозалежність

3 групи потреб у само

догляді:

1.Універсальні:

- достатнє споживання повітря; рідини; їжі;

- достатня змога виді-лення і потреби, по-в’язані з цим процесом;

- збереження балансу між активністю і від-починком;

- між часом усамітнен-ня і часом у товаристві;

- уникнення небезпеки для життя;

- стимулювання бажан-ня відповідати певній соціальній групі.

2.Потреби пов’язані зі стадією розвитку (від дитинства до старості і в період вагітності).

3.Потреби, пов’язані з порушенням здоро-в’я:

- анатомічні зміни;

- фізіологічні зміни;

- зміни поведінки.

ДЖЕ

РЕЛО

ПРОБ

ЛЕМ

ПАЦІ

ЕНТА

Порушення функ-цій анатомічних органів або фізіо-логічних систем

Хвороба, дитячий або старечій вік, недостат-ність сили волі у паці-єнта, відсутність знань

Інвалідність. Патологічні і дегене-ративні зміни у ткани-нах.

Нещасний випадок. Інфекційне захворю-вання.

Наслідки впливу чин-ників середовища.

Неспроможність змінити свою пове-дінку залежно від обставин (розбалансованість системи поведінки)

Недолік або надли-шок засобів і мож-ливостей для засто-сування певного способу адаптації

Якщо потреби са-модогляду переви-щують можливості пацієнта, виникає необхідність у сест-ринському втручан-ні

СПРЯ

МОВА

НІСТЬ

СЕСТ

РИНСЬ

КОГО

ВТРУ

ЧАННЯ

М/с знайомиться з симптомами, описаними ліка-рем в історії хво-роби, оцінює стан пацієнта і констатує факти: задишка, пронос..

Втручання визначаєть-ся неможливістю здій-снювати догляд за со-бою

Втручання визначаєть-ся неможливістю здій-снювати догляд за со-бою

Втручання визнача-ється зміненою пове-дінкою і причинами порушення поведінки

Встановлення ефек-тивних способів адаптації у тих ви-падках, коли пове-дінка пацієнта дає привід для неспо-кою і виявлення подразників

Втручання визна-чається дефіцитом самодогляду (відсу-тність знань, невмі-ння виконувати окремі дії самодо-гляду, нерозуміння важливості самодо-гляду і здійснюєть-ся за активної учас-ті пацієнта

МЕ

ТА

ДОГ ЛЯ

ДУ

Відновити діяль-ність фізіологіч-них, анатомічних систем до колиш-нього стійкого рівня

Відновлення не залеж-ності пацієнта під час задоволення ним фун-даментальних потреб

Задоволення усіх по-треб

Відновити рівновагу у поведінці людини і визначити причини порушення

Допомога в адепта-ції до постійно змінного навколи-шнього середовища і розширення рівня адаптації в конкрет-ній системі

Встановлення поетапних цілей

(короткострокових, проміжних і довго-строкових) забезпе-чення самодогляду

СПО

СО

БИ

М/С

ВТРУ

ЧАН

НЯ

Спрямовані на усунення пору-шень діяльності органа чи систе-ми; м/с втручан-ня практично од-накові для різних пацієнтів

Спрямовані на вико-нання м/с лікарських призначень.

Задоволення потреб пацієнта, залучення родичів до догляду

Спрямовані на задоволення потреб пацієнта (збільшення ступеня рухомості, навчання навичкам самодогляду…)

Контроль або обме-ження поведінки якимись рамками. Захист від загрози та інших чинників, що спричиняють стрес. Пригнічення неефек-тивних реакцій.

Стимулювання до зміни поведінки, партнерство, опіка…

Спрямовані на зміну подразника таким чином, щоб він діяв у межах рівня адаптації

6 способів м/с втручання:

1.робити що-небудь за пацієнта;

2.спрямувати дії пацієнта;

3.надавати фізичну підтримку;

4.надавати психоло-гічну підтримку;

5.створювати сере-довище для самодо-гляду;

6.навчати пацієнта та його родичів

ОЦІНКА

ЯКОСТІ

ТА

РЕЗУЛЬ ТАТІВ

ДОГЛЯ ДУ

Не обов’язкова і зводиться до оцінки функцій анатомічних сис-тем організму

Оцінюється віднов-лення незалежності пацієнта під час задо-волення ним потреб

Проводиться безперер-вно. Оцінюється сту-пінь задоволення кож-ної потреби

Оцінку можна про-вести, якщо резуль-тати,на які сподіва-ються, пов’язані зі змінами навколиш-нього середовища.

Зміна поведінки мо-же бути зумовлена сестринським втру-чанням у зв’язку з функціональними змінами

Оцінюється стан пацієнта. Сестрин-ське втручання ефективне лише у тому випадку, якщо досягнуто мету у конкретних адепта-ційних способах

Оцінка ефективна, якщо відновлено рівновагу між мож-ливостями і потре-бами в самодогляді. Хворий обходиться без сторонньої до-помоги

РОЛЬ

М/С

Зводиться до ролі помічника лікаря

М/с - помічник лікаря; м/с – самостійний і незалежний спеціаліст

Незалежна,плануван-ня догляду. Залежна, допомога лікарям. Взаємозалежна, робота у складі бригади

Допомога в діяльнос-ті лікаря, але робота незалежно від нього

Спеціаліст, що до-помагає адаптував-тися до дії стресо-рів

Допомога пацієнту здійснювати само-догляд