Тема 6. Організація охорони праці на підприємстві Методичні вказівки до теми № 6

Вперше в Конституції України закріплено, що кожний має право на належні, безпечні і здорові умови праців(ч.4 ст.43). Першим з основних принципів державної політики в галузі охорони праці є: “пріорітет життя і здоров”я працівника по відношенню до результатів виробничої діяль-ності піприємства, повна відповідальність власника за створення безпеч-них і нешкідливих умов праці”(ст.4 Закону про охорону праці). Все це свідчить про актуальність теми курсової роботи.

Перед написанням курсової роботи по цій темі студент повинен уважно вивчити Закон України „Про охорону праці” від 14.10.92р., главу Х1 КЗпП та інші законодавчі акти, відповідний розділ підручника, а також зібрати, вивчити та узагальнити практику організації охорони праці на конкретному підприємстві.

Автору слід навести поняття охорони праці та його зміст, охаракте-ризувати державну політику в галузі охорони праці, систему і компе-тенцію(загальна характеристика) органів, які здійснюють нагляд і конт-роль за охороною праці, гарантії прав громадянна здорові та безпечні умови праці. Звернути увагу на охорону праці неповнолітніх, жінок та інвалідів. Особливо звернути увагу на порядок розслідування та облік нещасних випадків, профзахворювань та аварій на підприсмстві.

На прикладі певного підприємства описати, як там здійснюється організація охорони праці.

Робота повинна мати творчий характер, виявляя собою обгрунтований на узагальненні спеціальної літератури систематично висловлений матеріал з визначеної теми. Творчий характер роботи полягає, насамперед, в умінні узагальненні, систематизації і викладенні матеріалу.

Починати роботу слід з вивчення літератури, де висвітлюються основні рішення з питань, проблем, які розглядаються в курсовому проекті. Значну допомогу в підборі спеціальної літератури можуть надати бібліографічні покажчики з галузей права. Слід використовувати періодичну пресу – газети та журнали. Пошук спеціальної літератури з питань, що досліджуються у курсовій роботі, можливо здійснювати за допомогою наступних джерел:

- предметного каталогу книг та журнальних статей в наукових та студентських бібліотеках;

- при читанні літератури шляхом виписування джерел, на які посилається автор у списках, примітках.

Юридична практика – це судова практика, матеріали наглядово-контрольної діяльності державних та громадських організацій, матеріали практики з підприємств. Пошук матеріалів практики доцільно починати після того, як студент вивчить відповідні літературні та нормативні джерела.

Виконуючи курсову роботу студент повинен з творчістю ставитись до складання плану розкриття обраної теми, його зміни чи доповненню у процесі роботи після консультації з керівником. Проте, при розробці плану слід включати тількі питання, що не виходять за межі теми. Курсова робота повинна мати чітко визначену структуру. Окремі питання, розділи і підрозділи слід визначати відповідними назвами, цифровою чи літерною нумерацією.

Курсова робота повинна мати таку структуру:

- Зміст;

- Вступ, в якому обгрунтовується актуальність теми;

- Основний текст – розділи, підрозділи та їх назви;

- Висновок, у якому робляться підсумки дослідження та пропозиції;

- Список використаних джерел, який поділяється на:

нормативний матеріал, спеціальна література, матеріали юридичної практики.

При посиланні на монографію(підручник, посібник) в виносці вказується призвище та ініціали автора, назва роботи, місто та видавництво, яке друкує роботу, рік видання і обов'язково сторінку, де знаходиться це місце посилання. При посиланні на статтю в журналі(газеті) або збірку, після призвища, ініціалів автора та назви статті, йдеться найменування журналу (газети), збірнику, рік видання, № та сторінка посилання. Роблячи посилання на нормативний акт, в тексті необхідно давати повну його назву, ким і коли він був прийнятий (з посиланням на конкретну статтю, пункт), а в виносці – тільки джерело публікаціі.

Порядок оформлення титульної сторінки, змісту, посторінкових виносок та списку літератури подається в додатках №№ 1-4.

Обсяг курсової роботи не повинен перевищувати 30-40 друкованих сторінок на стандартних аркушах розміром 297 х 210 мм.

На сторінці повинно бути не менше 28 і не більше 30 друкованих рядків (включая і виноски) з інтервалом: 1,5 - для комп'ютера; 2 – для друкарської машинки). Довжина кожного рядка– 60 знаків(шрифт – 14), у тому числі пропусків між словами.

Вступ, розділи, висновок та список використаних джерел починаються з нової сторінки.