2.2. Методичні і правові аспекти регулювання бухгалтерського обліку

Методологічне регулювання бухгалтерського обліку в Україні здійснює Міністерство фінансів України, яке займається розробкою:

- Плану рахунків бухгалтерського обліку;

- Положень про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку;

- обсягу, форми і порядку складання річної (квартальної) фінансової звітності;

- порядку ведення облікових регістрів різними підприємствами;

- інших нормативно-правових документів, що регулюють облік в цілому та окремі його ділянки (товарні операції, грошові кошти, операції в іноземній валюті, розрахунки, працю та її оплату, основні засоби, доходи і витрати тощо).

Але основними нормативними документами, які регламентують організацію обліку є національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку – це нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, який визначає принципи і методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. Кожне з них визначає термінологію, способи, методи і правила обліку при відображенні того або іншого явища. Розробка і вдосконалення стандартів бухгалтерського обліку виступає важливим елементом системи обліку в країнах з розвиненою економікою.

Розробка стандартів бухгалтерського обліку базується на загальноприйнятих методологічних принципах, передбачених міжнародними стандартами і особливостями національної системи бухгалтерського обліку.

Структура національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні має наступний вигляд:

1. Введення (загальні положення). У ньому наголошується, що це Положення (стандарт) визначає методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про конкретний об’єкт обліку. Також зазначають умови, на яких використовується об’єкт в господарській діяльності підприємства (на правах власності, оперативного управління, оренди і т.п.), надається перелік конкретних об’єктів, які регулюються цим положенням.

2. Опис суті. Розкривається зміст певного об’єкта, його визначення, способи оцінки, методи обліку і т.п.

3. Розкривається інформація, яка повинна обов’язково знайти відображення у звітності і примітках до неї.

4. Необхідні пояснення (примітки), які регулюють процедуру практичного застосування окремих вимог, складових, основу того або іншого Положення (стандарту) бухгалтерського обліку.

5. Дата набуття чинності.

Кожне Положення (стандарт) стосується окремої теми бухгалтерського обліку.

Правове регулювання бухгалтерського обліку здійснюється на підставі:

– Законів і ухвал Верховної Ради, що стосуються господарської діяльності підприємств (оподаткування, оплати праці, оплати відпусток, цінних паперів, зовнішньоекономічної діяльності тощо);

– указів і розпоряджень Президента України по економічним питанням;

– постанов Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади з найважливіших питань економіки, планування, обліку та калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг), складу витрат підприємств, амортизації основних засобів та інших необоротних активів;

– постанов Національного банку України з питань ведення касових операцій, розрахунково-кредитних операцій, відкриття рахунків в національній та іноземній валюті, правил перевезення іноземної валюти в межах і за межі країни;

– постанов органів статистики, якими затверджують форми статистичної звітності, що є обов’язковими для складання і надання всіма підприємствами. Органи статистики разом з Міністерством фінансів розробляють типові форми документів.