Розрахунок транспортно - заготівельних витрат

Зміст	Вартість запасів, тис.грн.	ТЗВ, тис.грн
1.Залишок на початок місяця	150	25
2.Надійшло за місяць	300	50
3.Вибуло за місяць	400	67
4. Залишок на кінець місяця	50	8

Розраховану суму ТЗВ списують на ті ж рахунки, на які списують запаси

7. Організація оцінки вибуття запасів

Згідно з п.16 П(С) БО 9 «Запаси» підприємство може вибрати один з п’яти методів оцінки вибуття запасів:

1. Ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів. Оцінка

вибуття запасів за ідентифікованою собівартістю може здійснюватися у разі реалізації товарів під замовлення або в разі, коли відповідні одиниці товарів є на підприємстві в єдиному примірнику. При цьому згідно з п.7 П(С) БО 9 «Запаси», одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

2. Середньозваженої собівартості, при якому сумарна вартість залишку запасів на початок місяця і вартість отриманих у звітному місяці запасів ділиться на сумарну кількість запасів на початок місяця і отриманих в звітному місяці запасів. Метод оцінки за середньозваженою собівартістю запасів передбачає, що вибуття запасів може оцінюватися такими способами:

- оцінка за щомісячною середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів;

- оцінка за періодичною середньозваженою собівартістю запасів проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції з їх вибуття.

Перший спосіб найбільш прийнятний, тому що передбачає здійснення меншої кількості розрахунків - середньозважена вартість розраховується один раз за місяць.

Застосування другого способу ускладнюється тим, що необхідно здійснювати розрахунок середньозваженої вартості на кожну дату вибуття запасів. Цей спосіб забезпечує точніший результат, ніж при застосуванні першого способу.

3. Нормативних витрат - за цим методом складають калькуляцію собівартості одиниці товарів, що реалізуються. Однією із статей такої калькуляції є балансова вартість товарів, що реалізуються (прямі матеріальні витрати). При плануванні таких витрат їх фактичний розмір ще не відомий, тому доцільно застосовувати норми витрат, встановлені з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей, діючих цін. Отже витрати за даною статтею, що відображені в калькуляції, є нормативними.

4. Ціни продажу. Оцінка за цінами продажу заснована на використанні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торгової націнки товарів. Цей метод застосовують підприємства, які мають значну й змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгової націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки на реалізовані товари визначається як множення продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки. Середній відсоток торгової націнки визначається як відношення суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок у продажній вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця і продажної (роздрібної) вартості отриманих у звітному місяці товарів.

Цей метод слід використовувати при неможливості або складності розрахунку торгової надбавки по кожному реалізованому товару.

5. Собівартості перших за часом надходжень запасів (ФІФО). Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовують в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство (відображені в бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюють за собівартістю перших за часом надходження запасів. Правило оцінки товарів за методом ФІФО виходить з перекладу абревіатури ФІФО: першим прийшов — першим вибув.

Для запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один з наведених методів. Кожне підприємство самостійно визначає прийнятний для нього метод списання товарів і торгової надбавки, що фіксується в наказі про облікову політику.