Завдання 3
Використовуючи дані Міжгалузевих нормативів чисельності працівників бухгалтерського обліку, необхідно :
1. Розрахувати планову кількість працівників бухгалтерії підприємства,
Вихідні дані:
– загальна трудомісткість робіт з бухгалтерського обліку 8500 людино – годин;
– річний фонд робочого часу одного бухгалтера – 1995 годин;
– коефіцієнт невиходів з причин хвороби та відпусток – 1,15;
– автоматизовано 90% облікових робіт.
2. Розрахувати планову кількість працівників бухгалтерії підприємства. Вихідні дані:
– загальна кількість працюючих на підприємстві – 500 чол.;
– кількість структурних підрозділів -10;
– автоматизовано 80 % облікових робіт.
Тема 1.3 організація облікового процесу на підприємстві
Ключові поняття: облікова політика, форми ведення бухгалтерського обліку, облікові регістри, робочий план рахунків, організація документообігу
Мета та завдання: Знати сутність та поняття облікової політики її склад та основні елементи. Здійснювати вибір форми ведення бухгалтерського обліку. Ознайомитися з порядком розробки робочого плану рахунків та організацією документообігу на підприємстві. Знати особливості організації зберігання бухгалтерських документів.
План:
1. Поняття облікової політики її склад та основні елементи.
2. Вибір форми ведення бухгалтерського обліку.
3. Порядок розробки робочого плану рахунків на підприємстві
4. Організація документообігу на підприємстві.
5 Організація зберігання бухгалтерських документів.
1. Поняття облікової політики її склад та основні елементи.
Функціонування системи бухгалтерського обліку та процесу його ведення вимагає відповідної організаційної інфраструктури, яка передбачає розв’язання ряду методичних, технологічних і організаційних питань. У процесі їх розв’язання, власник підприємства спільно з головним бухгалтером реалізує свою політику в сфері бухгалтерського обліку шляхом самостійного вибору облікових способів і процедур. Це зумовлює появу такого інструменту організації обліку як облікова політика.
Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовують підприємства для складання та подання фінансової звітності. Тобто це вибір підприємством конкретних методик, форми та техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з положень чинних нормативних документів і особливостей діяльності підприємства.
Облікова політика повинна розроблятися самостійно кожним підприємством, зареєстрованим у встановленому законодавством порядку.
Причинами появи облікової політики в ринкових умовах є:
– альтернативні варіанти щодо організації і ведення бухгалтерського обліку передбачені законодавчими документами;
– розширення видів діяльності та організаційно-правових форм суб'єктів господарювання;
– зміна ролі бухгалтера в господарському житті підприємства від простого реєстратора господарських операцій до активного його учасника.
Завданням облікової політики є забезпечення одержання достовірної інформації про фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, що необхідно для всіх користувачів бухгалтерської звітності для прийняття відповідних рішень.
Коло осіб, які мають бути обізнані з обліковою політикою підприємства це зовнішні та внутрішні суб'єкти.
До внутрішніх користувачів відносяться: власники підприємства, керівник підприємства, управлінський персонал, головний бухгалтер, облікові працівники.
До зовнішніх користувачів відносяться: аудитори, контролюючі органи (податкова служба), інвестори, кредитори та інші користувачі звітної інформації підприємства.
Складовими облікової політики підприємства є організаційна, методична та технічна складова. Кожна складова облікової політики підприємства об'єднує відповідні об'єкти, за якими існують альтернативні варіанти – елементи.
Організаційна складова
Методична складова
Технічна складова
Облікова політика підприємства
Об’єкти
Об’єкти
Об’єкти
Елементи
Елементи
Елементи
Рис. 3.1. Складові облікової політики підприємства
Об'єктом облікової політики підприємства є будь-яка норма або позиція підприємства з організації і ведення бухгалтерського обліку щодо якої передбачено альтернативні варіанти.
Елемент облікової політики підприємства – це методичні прийоми та способи, які обираються з числа загальноприйнятих з урахуванням особливостей діяльності підприємства. Методичні прийоми та способи ведення обліку передбачають вибір конкретного застосування елементів методу обліку, який складається з елементів: документування і інвентаризація, оцінка та
калькулювання, рахунки та подвійний запис, баланс та звітність.
Прикладом об'єкта організаційної складової облікової політики може бути форма організації бухгалтерського обліку, елементом – одна з чотирьох визначених законодавством форм організації.
Методична складова передбачає визначення способів ведення обліку його об'єктів, які мають альтернативні способи відображення. Прикладом об'єкта методичної складової облікової політики можуть бути основні засоби, елементи облікової політики, які йому відповідають, – метод нарахування амортизації, строк корисної експлуатації, ліквідаційна вартість основних засобів тощо.
Технічна складова є визначення технічних засобів, які забезпечують ведення обліку. Об'єктом технічної складової є форма ведення обліку, елементами – журнальна, меморіально-ордерна, спрощена, комп'ютерна тощо.
Формує облікову політику разом з керівником підприємства головний бухгалтер на завершальному етапі, цьому передує формування облікової політики вузькими спеціалістами з окремих ділянок бухгалтерського обліку.
Основним внутрішнім документом, який регулює питання організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, є розпорядчий документ «Положення про облікову політику», який містить обрані елементи облікової політики. У Положенні про облікову політику передбачаються пункти, які стосуються організації, технології, техніки та методики бухгалтерського обліку, а також контролю й організації відповідальності.
Способи ведення бухгалтерського обліку, обрані підприємством, повинні застосовуватися з 1-го січня, а документація, якою оформляють зміни в обліковій політиці підприємства, повинні готуватися і затверджуватись до цієї дати.
В наказі про облікову політику повинні висвітлюватися всі методи і принципи бухгалтерського обліку, можливість вибору яких надана підприємству П(С)БО і Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", зокрема:
1) Межа суттєвості.
Суттєва інформація - інформація, відсутність якої може вплинути на
рішення користувачів фінансової звітності. Межа суттєвості для різних підприємств може бути різною: це залежить від оборотів та обсягів виробництва. Наприклад, якщо підприємством установлена межа суттєвості 100грн, то операція з придбання вексельних бланків на суму 50 грн у складі запасів не відображається, а списується на операційні витрати.
2) Порядок визнання основних засобів та інших необоротних активів, термінів їх корисного використання, методів нарахування амортизації і ліквідаційної вартості.
3) Порядок визнання нематеріальних активів, термінів їх корисного використання і методів нарахування амортизації.
4) Методи оцінки вибуття запасів.
5) Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).
6) Перелік і базу розподілу постійних і змінних загальновиробничих витрат, на кожний об'єкт витрат, нормальну потужність виробничих підрозділів підприємства.
7) Порядок визначення величини резерву сумнівних боргів.
8) Метод оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг.
9) Необхідність створення резервів (резервування коштів) для забезпечення майбутніх витрат і платежів та інше.
Основні складові Положення про облікову політику підприємства наведені на рис. 3.2.
Зміна облікової політики відбувається у таких випадках:
- при зміні статутних документів;
- при зміні вимог органу, який затверджує П(С) БО;
- якщо такі зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності.
Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності.
Загальні положення
Законодавчі документи з питань організації і ведення бухгалтерського обліку
Форма організації бухгалтерського обліку; організація роботи бухгалтерської служби, положення кадрової політики щодо облікових працівників; порядок атестації бухгалтерів; система підбору персоналу та підвищення його кваліфікації, правове, технічне та методичне забезпечення роботи облікових працівників; наукова організація праці; правила ділової етики; нормування і оплата праці; порядок приймання-передачі справ при зміні бухгалтера
Організація
Критерії розмежування основних засобів, малоцінних необоротних матеріальних активів і МШП, нарахування амортизації, оцінка запасів і готової продукції, списання витрат майбутніх періодів, нарахування резерву сумнівних боргів і розподіл накладних витрат і їх включення до собівартості, створення фондів соціального призначення
Методика
Технологія обробки облікової інформації; порядок захисту відомостей, які складають конфіденційну інформацію; організація внутрішньогосподарського контролю; випадки залучення фахівців для проведення інвентаризації специфічних для підприємства об'єктів майна та зобов'язань; порядок проведення інвентаризації окремих об'єктів з урахуванням особливостей діяльності підприємства; перелік форм первинних документів, розроблених і затверджених підприємством; форми внутрішньої бухгалтерської звітності; графік документообігу; порядок зберігання документів, у архіві й доступ до нього.
Техніка
Рис. 3.2. – Складові Положення про облікову політику підприємства
Не вважається зміною облікової політики її встановлення для подій і операцій, що не відбувалися раніше на підприємстві або що відрізняються від попередніх. Наприклад, не вважатиметься зміною облікової політики ухвалення рішення про особливості обліку доходів за довгостроковими договорами, якщо на підприємстві їх до цього не було.
У разі зміни облікової політики підприємству потрібно розкрити:
- причини й сутність змін;
- суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року;
- факт повторного надання порівняльної інформації у фінансових звітах або недоцільність такого перерахунку.
У примітках до фінансової звітності підприємства треба описати принципи оцінки статей звітності й методи обліку за окремими статтями звітності.