- •1. Сутність бюджетного менеджменту.
- •2.1 Сутність та принципи бюджетного планування
- •6.1 Економічна сутність та функції бюджетного обліку
- •1. Сутність бюджетного менеджменту.
- •2. Складові бюджетного менеджменту
- •1. Сутність бюджетного менеджменту.
- •2. Складові бюджетного менеджменту
- •2.2 Процес формування бюджету.
- •2.3 Завдання бюджетного планування
- •2.4 Методи бюджетного планування
- •2. Стратегічне планування та середньострокове бюджетне прогнозування
- •3.3 Показники результативності програм
- •3.4 Переваги та недоліки програмно-цільового методу бюджетного планування
- •4.1 Поняття та принципи виконання бюджету.Органи, які забезпечують виконання дохідної частини бюджету.
- •4.2 Організація виконання бюджету Розпорядники бюджетних коштів
- •4.3 Касове виконання бюджету
- •4.4 Сутність внутрішньої платіжної системи Державного казначейства
- •4.5 Економічний зміст та призначення єдиного казначейського рахунку
- •4.6 Загальна характеристика рахунків, які відкриваються в органах Державного казначейства
- •1. .Бюджетні рахунки:
- •5.3 Оцінка платоспроможності бюджету
- •5.4 Оцінка бюджетної ефективності інвестицій
- •6.2 Організація обліку виконання бюджету
- •6.3 Реєстри синтетичного та аналітичного обліку
- •6.4 Загальна характеристика плану рахунків обліку виконаннядержавного і місцевих бюджетів
- •6.5 Відображення у бухгалтерському обліку основних операцій з виконання бюджетів
- •Тема 7: звітність про виконання бюджетів
- •7.3. Періодична звітність про виконання Державного бюджету
- •7.4. Річна звітність про виконання бюджету і порядок її затвердження
- •7.5 Строки подання та порядок розгляду звітності про виконання бюджету
- •Тема 8: бюджетний контроль
- •8.2 Види, форм и і методи бюджетного контролю
- •8.3. Відповідальність за бюджетні правопорушення
- •Тема 9: управління державним боргом та бюджетним дефіцитом
- •9.2. Оптимізація бюджетного дефіциту
4.2 Організація виконання бюджету Розпорядники бюджетних коштів
Розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.
Головні розпорядники бюджетних коштів – це виключно:
1) за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України, – органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їх діяльність, в особі їх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та інші спеціалізовані суди; установи та організації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабінету Міністрів України, в особі їх керівників;
2) за бюджетними призначеннями, передбаченими бюджетом Автономної Республіки Крим, – уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;
3) за бюджетними призначеннями, передбаченими іншими місцевими бюджетами, – керівники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їх секретаріатів, керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.
Головний розпорядник бюджетних коштів має виконувати такі функції щодо виконання бюджету:
1) розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;
2) розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх Міністерству фінансів України чи місцевому фінансовому органу;
3) отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями;
4) затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, якщо інше не передбачене законодавством;
5) здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, і витрачанням ними бюджетних коштів;
6) одержує звіти про використання коштів від розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів і аналізує ефективність використання ними бюджетних коштів.
Головним розпорядникам надано право розподіляти бюджетні кошти між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, а також витрачати їх на централізовані та інші заходи, на утримання апарату управління.
Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня поділяються на розпорядників коштів другого та третього ступенів.
Розпорядники бюджетних коштів II ступеня є бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої
установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів для переказу розпорядникам ІІІ ступеня та безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.
Розпорядниками коштів ІІІ ступеня є бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.
Одержувачі бюджетних коштів – це підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання загальнодержавних програм, надання послуг безпосередньо через розпорядників.
Основним документом, на підставі якого формуються кошториси доходів та видатків розпорядників коштів, є розпис доходів та видатків державного бюджету.
Розпис доходів і видатків – це розподіл бюджету за підрозділами бюджетної класифікації.
