2. Складові бюджетного менеджменту

Структура бюджету розглядається за двома напрямами. По-перше, відповідно до вертикальної ієрархії органів державної влади й управління. На кожному з рівнів складається, затверджується і виконується окремий бюджет. Така побудова бюджету характеризується поняттями «бюджетний устрій» і «бюджетна система».

По-друге, структура бюджету характеризується складом і співвідношенням його доходів і видатків. Оскільки бюджет як економічна категорія стосується всіх юридичних і фізичних осіб, то структура доходів і видатків бюджету є не просто їх арифметичним співвідношенням, а характеристикою збалансованості та врівноваженості інтересів у суспільстві.

Саме з цих позицій необхідне детальне вивчення структури бюджету. Система управління бюджетом, як зазначалося, складається з двох елементів — сукупності органів управління та етапів і методів управлінської діяльності у бюджетному процесі. Охарактеризуємо з цих позицій складові бюджетного менеджменту. Вони визначаються загальними функціями управлінської діяльності.

Складові бюджетного менеджменту визначаються загальними функціями управлінської діяльності.

Виходячи з функцій менеджменту та із структури бюджетного процесу, можна виділити такі складові бюджетного менеджменту:

1. Бюджетне планування.

2. Організація виконання бюджету.

3. Облік виконання бюджету.

4. Контроль за виконанням бюджету.

ТЕМА 2: БЮДЖЕТНЕ ПЛАНУВАННЯ

2.1 Сутність та принципи бюджетного планування

2.2 Процес формування бюджету.

2.3 Завдання бюджетного планування

2.4 Методи бюджетного планування

2.1 Сутність та принципи бюджетного планування

Бюджетне планування – це визначення напрямів централізованого розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу по всіх ланках бюджетної системи та видах фінансових планів на підставі Державної програми економічного і соціального розвитку держави.

У процесі бюджетного планування забезпечуються необхідні фінансові пропорції згідно з планом економічного і соціального розвитку, визначаються обсяг доходів бюджету та резерви їхнього росту, обсяг видатків та резерви їхнього скорочення, створюється належна фінансова база соціального захисту населення, розподіляються доходи й видатки між окремими ланками бюджетної системи, утворюються матеріальні та бюджетні резерви.

Призначення бюджетного планування в загальному вигляді зводиться до:

забезпечення збалансованості фінансових ресурсів держави, які акумулюються через бюджет із метою найоптимальнішого поєднання можливих доходів держави та фінансування за їх рахунок необхідних витрат на виконання завдань, що стоять перед державою і визначені Конституцією України, у тому числі соціальних гарантій населенню;

визначення реальних джерел доходів бюджету виходячи із фіскальних цілей Уряду;

визначення пріоритетів у видатковій політиці бюджету, враховуючи цілі, встановлені основними програмними документами Уряду, у тому числі затвердженими державними програмами розвитку певної галузі економіки, регіону тощо на основі яких формуються бюджети усіх рівнів;

здійснення ефективного управління державним боргом, що полягає у своєчасному виконанні державою своїх боргових зобов'язань та залученні на фінансування бюджету запозичень з оптимальними умовами їх подальшого обслуговування і погашення; установлення середньострокових фіскальних і бюджетних цілей з метою досягнення ефективності бюджетної політики та передбачуваності соціально-економічних наслідків її проведення;

забезпечення реалізації єдиної фінансової політики на всіх рівнях державної влади, єдиних форм і методів усієї бюджетної роботи.

Відповідно до цього перед бюджетним плануванням постають такі завдання:

формування найважливіших народногосподарських пропорцій розвитку економіки на плановий період;

виявлення резервів у галузях економіки і спрямування їх на виконання плану економічного і соціального розвитку;

мобілізація грошових надходжень за окремими джерелами та формування доходів бюджету з урахуванням резервів їх збільшення;

раціональний розподіл видатків державного бюджету між окремими ланками бюджетної системи та збалансування бюджетів нижчого рівня;

здійснення державного фінансового контролю за ходом виконання бюджету.

Бюджетне планування повинно здійснюватися на основі таких принципів:

1. Демократизація бюджетних відносин, тобто під час планування необхідно враховувати оптимальні зв'язки між державним і місцевими бюджетами, а також між ланками місцевих бюджетів.

2. Директивність та цільовий напрямок бюджетних зобов'язань.

3. Органічний зв'язок бюджетного планування з планами соціально-економічного розвитку держави та регіонів.

4. Наукова обґрунтованість.

5. Оптимальна збалансованість за рівнем оподатковування суб’єктів-платників податків і рівнем соціальних виплат.

6. Центральне місце бюджетного планування в системі фінансового планування.

7. Взаємозв’язок між прогнозованими і поточними бюджетними планам.

8. Єдність загальнодержавного і місцевих бюджетів.

9. Наявність відповідних бюджетних резервів.

Бюджетне прогнозування – визначення вірогідних показників доходів і видатків бюджету на перспективу. Це науково-аналітична стадія розробки бюджету, в процесі якої формується концепція, шляхи її вирішення і основні цілі, які повинні бути досягнуті.

Прогнозування показників бюджету здійснюється у такій послідовності:

визначення цілей та відповідно завдань для досягнення поставлених цілей;

збір, опрацювання та аналіз інформації;

вибір моделі прогнозування;

розробка рекомендацій для оптимізації рішень, що приймаються за даними прогнозних розрахунків.