9.2. Оптимізація бюджетного дефіциту

Бюджетне сальдо є динамічним і може набувати форму дефіциту або надлишку. У західній літературі, визначаючи дефіцит, звертають увагу на такі його аспекти:

по-перше, дефіцит — це та частка видатків бюджету, яка перевищує його доходи;

по-друге, він відображає обсяг додаткових фінансових ресурсів, які необхідно залучити (запозичити) у національного приватного сектору або з зовнішніх джерел, щоб покрити повний обсяг запланованих видатків.

Бюджетний дефіцит являє собою фінансовий результат за бюджетними операціями у розмірі перевищення видатків бюджету над його доходами за певний період. Він покривається додатковим залученням урядом грошових ресурсів із зовнішніх і внутрішніх джерел понад звичайно наявні бюджетні доходи. Під час виконання бюджету дефіцит може також проявитися у формі свідомого відкладення виконання запланованих бюджетних зобов'язань.

Управління бюджетним дефіцитом включає:

вибір показників бюджетного дефіциту, які застосовуються як у процесі функціонування бюджету (як фонду фінансових ресурсів), так і для аналізу податково-бюджетної політики;

розроблення методології їх розрахунку;

визначення абсолютного розміру бюджетного дефіциту на плановий рік відповідно до характеру і завдань соціально-економічної політики та стану макроекономіки;

розрахунок відносних показників бюджетного дефіциту (його питома вага в загальній сумі бюджетних видатків, а також у ВВП);

встановлення джерел фінансування бюджетного дефіциту (у тому числі з метою управління ліквідністю бюджетного фонду) у розмірі його абсолютної величини;

аналіз впливу альтернативних джерел фінансування дефіциту на макроекономічні процеси і показники;

розрахунок бюджетного дефіциту на основі загальновизнаних принципів ведення статистики державних фінансів;

розроблення інструментів мінімізації бюджетного дефіциту на всіх стадіях бюджетного процесу, а також контрольних заходів.

В основі розрахунку бюджетного дефіциту лежить бюджетна класифікація, яка, зокрема, дає можливість виділити ті надходження, які формують доходи бюджету, і ті, котрі являють собою операції з фінансування; а також відокремити витрати, які не належать до складу видатків і є так званим від'ємним фінансуванням.

З технічного погляду бюджетний дефіцит – це перевищення суми бюджетних видатків і чистого кредитування над доходами бюджету.

Бюджетний дефіцит(надлишок) = Поточні і капітальні видатки + Кредитування за вирахуванням погашення – - Доходи – Гранти

Наведений розрахунок відображає традиційний підхід до бюджетного дефіциту. Його застосовують для аналізу впливу бюджету на сукупний попит, грошово-кредитну систему, платіжний баланс. У даній формулі фактично відображено, співвідношення яких саме доходів і видатків бюджету викликає дефіцит.

Абсолютна сума бюджетного дефіциту визначатиме розмір «потреб у запозиченнях», тому цей показник можна визначити через чисті запозичення:

Бюджетний дефіцит(надлишок) = Запозичення – Погашення боргу + Чисте зменшення ліквідних активів

Особливої уваги потребують скориговані показники традиційно розрахованого бюджетного дефіциту.

1. Бюджетний дефіцит без урахування у складі доходів субсидій і грантів.

Особливо корисний його розрахунок щодо окремих бюджетів, оскільки він показує, який обсяг запланованих бюджетних видатків не покривається «власними» доходами уряду.

2. Бюджетний дефіцит без урахування приватизаційних та інших надходжень разового характеру. Відображає, у який спосіб звичайні, постійні доходи бюджету здатні покрити заплановані в бюджеті видатки.

3. Бюджетний дефіцит, визначений з урахуванням у складі видатків платежів бюджету з погашення державного боргу. Показує, наскільки всі виплати, які здійснюються з бюджету, покриваються його доходами.

4. Віднесення всіх операцій з фінансовими активами-зобов'язаннями до статей фінансування бюджету.

5.Показники бюджетного дефіциту, визначені як на касовій основі, так і на основі методу нарахувань:

Касова база обліку Облік на основі нарахувань

Доходи Доходи

мінус видатки (окрім процентних платежів) мінус видатки (окрім процентних платежів)

мінус фактичні процентні платежі мінус сума процентів, нарахованих до сплати

= бюджетний дефіцит (на касовій основі) = бюджетний дефіцит (на основі нарахувань)

= фінансування (внутрішні і зовнішні запозичення = фінансування (внутрішні і зовнішні

мінус фактичні платежі з погашення боргу) запозичення мінус сума нарахованих виплат з

погашення боргу плюс зміни в неплатежах

щодо погашення боргу)

6. Первинний дефіцит бюджету розраховується шляхом зменшення дефіциту, розрахованого традиційним способом, на суму процентних платежів з обслуговування державного боргу:

Первинний дефіцит = Видатки і чисте кредитування – Доходи і гранти – Процентні платежі з обслуговування боргу

3 метою покриття бюджетного дефіциту і досягнення балансу між надходженнями до бюджету і платежами з нього встановлюються джерела його фінансування. При цьому прийняття рішень щодо зміни обсягів доходів, у тому числі зміна ставок оподаткування, а також у сфері бюджетних видатків (зміна їх обсягів) ведуть до зменшення або ж збільшення від'ємного сальдо бюджету, а не фінансують його. Дефіцит, який виявляється при вже заданих обсягах і структурі бюджетних доходів і видатків, визначатиме розмір необхідних джерел його фінансування. У зв'язку з цим усі бюджетні операції можна поділити на дві групи:

операції, які визначають розмір дефіциту бюджету, впливають на нього (викликають дефіцит або зменшують його);

операції, які фінансують дефіцит.

В основі розмежування фінансування бюджетного дефіциту і шляхів його скорочення лежить розрізнення бюджетних доходів і надходжень, а також бюджетних видатків і витрат, що є загальноприйнятим у західній практиці. Існують різні підходи до визначення того, які саме бюджетні надходження є джерелом фінансування. Традиційно для цього використовують «критерій заборгованості»: якщо одержання фінансових ресурсів супроводжується появою вимоги щодо їх повернення, що відбувається при кредитних відносинах, тоді вони не вважаються бюджетними доходами, а належать до джерел фінансування.

Склад джерел фінансування дефіциту визначено у бюджетній класифікації. До них звичайно належать внутрішні і зовнішні запозичення та грошово-кредитна емісія.

На практиці для оцінювання діяльності сектору державного управління і

державного сектору в цілому розраховують не лише бюджетний дефіцит, а й

інші підсумкові фінансові показники, які в західній теорії і практиці

характеризуються поняттям «фіскальний дефіцит». Фіскальний дефіцит є фінансовим результатом функціонування державних фінансів, що проявляється у недостатньому обсязі державних доходів для покриття державних видатків. Показники фіскального дефіциту розраховуються як перевищення державних видатків над державними доходами за певний період.

Розрахунок показника фіскального дефіциту можна записати так:

Чисте кредитування (+) / чисті запозичення (–) = Загальна сума ресурсів сектору державного управління – Загальна сума видатків сектору державного управління