1. Сутність бюджетного менеджменту.

2. Складові бюджетного менеджменту

1. Сутність бюджетного менеджменту.

Бюджетний менеджмент – це сукупність взаємопов'язаних дій (управлінських функцій), прийомів, методів, що спрямовані на управління бюджетними ресурсами і відносинами, які виникають в процесі руху бюджетних потоків.

Об'єктом виступає бюджет, суб'єктом – органи управління бюджетом.

Бюджет як об'єкт управління є дуже складним і різноплановим явищем, котре потребує глибокого і всебічного вивчення.

Він має різні прояви, а саме: за економічною сутністю бюджет являє собою економічну категорію, що відображає певні відносини у суспільстві; за формою прояву — це основний фінансовий план, котрий затверджується в законодавчій формі, а тому є правовою категорією; за матеріальним змістом — це централізований фонд грошових коштів держави, що забезпечує їй базу для виконання встановлених функцій. Усі ці прояви бюджету взаємозв'язані. Неможливо добре розумітися на бюджеті, знаючи, навіть досконало, лише один його бік — необхідно мати комплексне уявлення.

Предметом бюджетного менеджменту як навчальної дисципліни є бюджетний процес та управління ним. Бюджетний процес характеризує і відображає систему управління бюджетом, яка, у свою чергу, включає органи управління бюджетом і структуру та методологію бюджетної діяльності.

Систему управління бюджетом можна представити як комбінацію двох елементів: сукупності органів управління та етапів і методів управлінської діяльності в бюджетному процесі.

Можна виділити три групи органів управління бюджетом.

До першої групи відносимо органи законодавчої та виконавчої влади.

Другу групу складають органи оперативного управління бюджетом. До неї належать:

органи системи Міністерства фінансів (Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим);

обласні фінансові управління і міські фінансові управління міст Києва та Севастополя, міські й районні фінансові відділи);

Контрольно-ревізійна служба України;

Державне казначейство;

Державна податкова адміністрація;

Рахункова палата.

Третю групу складають органи нефінансового профілю.

Виконуючи покладені на них функції, вони також пов'язані з бюджетом, виходячи з чого виділяють 2 підгрупи:

1. Органи, пов'язані з бюджетом по лінії формування доходів.

2. Органи, пов'язані з бюджетом по лінії фінансування видатків.

Органи, пов'язані з бюджетом по лінії формування доходів.

Митний комітет та його підрозділи;

органи Міністерства внутрішніх справ;

органи юстиції та нотаріальні контори;

різного роду природоохоронні органи та інспекції;

органи державної інспекції з контролю за цінами та інші.

Структура бюджетного процесу містить три складові:

бюджетне планування,

виконання бюджету

складання та затвердження звіту про його виконання.

Бюджетне планування є складовою фінансового планування і охоплює складання проекту бюджету, його розгляд та затвердження

Фінансове планування являє собою діяльність по формуванню і використанню цільових централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсі, які спрямовуються на розширене відтворення і виконання функцій держави.

Бюджетне планування – це комплекс організаційно-технічних, методичних і методологічних заходів спрямованих на визначення доходів і видатків бюджетів на всіх стадіях бюджетного процесу.

Рівень бюджетного планування залежить від декількох чинників:

1. Визначається чіткістю формулювання цілей і завдань, які вирішує держава. 2. Залежить від достовірності інформації, яка використовується при розрахунках проекту бюджету.

3. Залежить від методів, які використовують в процесі бюджетного планування.

Бюджетне планування в цілому як складання фінансового плану ґрунтується на балансовому методі. Бюджет не може бути незбалансованим.

Дефіцит бюджету не означає його незбалансованості, оскільки встановлюються джерела фінансування цього дефіциту, якими є державні позики чи емісія грошей. При цьому вибір стратегії збалансування бюджету є надзвичайно ва-жливим елементом бюджетного менеджменту.

Можливі три варіанти збалансування бюджету у разі нестачі коштів. Перші два — скорочення видатків або збільшення податкових чи неподаткових надходжень — пов'язані із недопущенням дефіциту, третій полягає у встановленні джерел покриття дефіциту бюджету. Кожен із варіантів передбачає безліч варіацій і може використовуватись як окремо, так і в комплексі з іншими.