Розв’язання

Поточна ліквідність забезпечується, якщо мінімальний обсяг фінансування відповідає умові Х_2min=(1,5х350 – 400)/ (1-d). При можливих значеннях d у діапазоні 0£d£1 допустимі напрямки фінансування наведені у табл.1.2.2.1.

Таблиця 1.2.2.1 – Допустимі варіанти фінансування за рахунок позикових засобів, тис. грн

Показник	Варіант
	1	2	3	4
Частка на технічний розвиток (d)	0	0,25	0,5	1
Частка на поточне виробництво (1-d)	1	0,75	0,5	0
Гранична сума фінансування (Х2)	125	166,6	250	0
Фінансування поточного розвитку (dХ2)	0	41,65	125	0
Фінансування поточного виробництва (1-d)Х2	120	124,95	125	0
Необоротні активи 600+dХ2	600	641,65	725	600
Оборотні активи 400+(1-d)Х2	525	524,95	525	400
Власний капітал 650+Х2	775	816,6	800	650
Поточні зобов’язання 350	350	350	350	350
Активи 1000+Х2	1125	1166,6	1250	1000
Коефіцієнт поточної ліквідності	1,5	1,51	1,5	1,14
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами	0,33	0,33	0,14	0,125

Приклад 1.2.3

Припустимо, що підприємство має таку структуру нетто-балансу, тис. грн:

Необоротні активи	600	Власний капітал	650
Оборотні активи	400	Поточні зобов’язання	350

та обирає фінансування за рахунок позикових і власних коштів (схема 3). Необхідно визначити допустимі напрями політики фінансування.

Розв’язання

При можливих значеннях d у діапазоні 0£d£0,5 допустимі напрямки фінансування наведені у табл. 1.2.3.1

Таблиця 1.2.3.1 – Допустимі варіанти фінансування за рахунок позикових засобів, тис. грн

Показник	Варіант
	1	2	3
Частка на технічний розвиток (d)	0	0,25	0,5
Частка на поточне виробництво (1-d)	1	0,75	0,5
Гранична сума фінансування (Х1)	142,8	222	500
Гранична сума фінансування (Х2)	35,6	55,5	125
Фінансування поточного розвитку d(Х1 + Х2)	0	69,4	312,5
Фінансування поточного виробництва (1-d)(Х1+Х2)	178,4	208,1	312,5
Необоротні активи 600+d(Х1 + Х2)	600	669,4	912,5
Оборотні активи 400+(1-d)(Х1+Х2)	578,4	608,1	712,5
Власний капітал 650+Х1	792,8	872	1150
Поточні зобов’язання 350+Х2	385,6	405,5	475
Активи 1000+Х1+Х2	1178,4	1277,5	1625
Коефіцієнт поточної ліквідності	1,5	1,49	1,5
Коефіцієнт забезпеченості власними засобами	0,3	0,3	0,3

Розглянуті вище схеми фінансування спрямовані на створення задовільної структури балансу, яку можна забезпечити цілеспрямованим, обґрунтованим відповідними розрахунками, впливом допустимих реорганізаційних політик, які приводять до зміни в необхідному напрямку насамперед обсягів джерел фінансування й ефективності їх використання.

Допустимі реорганізаційні політики – заходи або комплекс заходів, спрямованих на досягнення і (або) підтримку протягом короткострокового періоду (в межах року) задовільної структури балансу.

Перший варіант – підприємство неплатоспроможне, незадовільна структура балансу виникла при К_пл < 1,5, К_звк > 0,1. Для відновлення платоспроможності та структури балансу підприємство повинне вивільнити частину необоротних активів (наприклад, обладнання, що цілком або здебільшого замортизоване або не використовується у виробництві) на величину, не меншу ніж Х₁. Виручені кошти можуть бути спрямовані на погашення найбільш термінових зобов’язань на величину, не меншу ніж Х₂, та на збільшення (поповнення) або зменшення оборотних активів на величину, не меншу ніж (Х₁-Х₂). При цьому якщо (Х₁-Х₂) > 0, то оборотні активи у майбутньому періоді необхідно збільшити на відповідну величину, якщо (Х₁-Х₂) < 0, – зменшити. У цьому разі структура нетто-балансу має вигляд

Необоротні активи	ВА-Х1	Власний капітал	ВК
Оборотні активи	ОбА+(Х1-Х2)	Поточні зобов’язання	ПЗ-Х2

Гранично-допустимі параметри реорганізаційної політики будуть обмежені нижніми нормативними значеннями показників платоспроможності: та ,

звідси

(1.2.6)

Виходячи з практичної реалізації реорганізаційних політик, необхідно задати додаткові обмеження на можливість зменшення необоротних та оборотних активів, зменшення поточних зобов’язань, тобто

Х₂-Х₁£ aОбА, Х₁£ bВА, Х₂< gПЗ , (1.2.7)

де a, b, g – відповідно гранично-допустимі для збереження статусу діяльності підприємства розміри зменшення оборотних активів (наприклад, до 20%), необоротних активів (наприклад, до 10%), поточних зобов’язань (наприклад, до 50%).

Також необхідно визначитися з пріоритетністю напрямків реорганізаційної політики: вивільнення необоротних активів та збільшення (або зменшення) оборотних активів (d₁) або погашення термінових зобов’язань (d₂), d₁+ d₂=1. Якщо підприємство обирає пріоритетним погашення термінових зобов’язань, то d₁< d₂ (наприклад, d₁=0,2, d₂=0,8), якщо вивільнення необоротних активів та збільшення (зменшення) оборотних активів, – d₁> d₂ (наприклад, d₁=0,8, d₂=0,2), при рівнозначності напрямків – d₁= d₂=0,5.

Виходячи з вищезазначеного, для схеми реструктуризації балансу оптимальні значення реорганізаційних політик будуть обмежені:

• вимогами забезпечення нормативного рівня поточної ліквідності та забезпечення власними оборотними коштами:

_, (1.2.8)

• вимогами гранично-допустимого зменшення оборотних активів, при яких збережеться статус підприємства (наприклад, не більше 20% від існуючої вартості): Х₂-Х₁£ aОбА;

• вимогами гранично-допустимого зменшення необоротних активів (наприклад, до 10% існуючої вартості):

Х₁£ bВА;

• вимогами гранично-допустимого зменшення поточної заборгованості (наприклад, до 50% існуючої заборгованості): Х₂<gПЗ;

• пріоритетністю напрямків реорганізаційної діяльності підприємства щодо вивільнення необоротних активів, поповнення (або зменшення) оборотних активів у разі необхідності та погашення термінових зобов’язань: min(d₁Х₁+d₂Х₂).

Другий варіант – підприємство неплатоспроможне, незадовільна структура балансу виникла при К_пл < 1,5, к_звк < 0,1. У цьому разі відновлення платоспроможності повинне відбуватись у напрямку збільшення власного капіталу (наприклад, за рахунок повторної емісії акцій, збільшення прибутку від реалізації продукції тощо). Виручені кошти спрямовуються на приріст оборотних активів (якщо в цьому є потреба) та погашення поточної заборгованості. Структура нетто-балансу має такий вигляд:

Необоротні активи	ВА	Власний капітал	ВК+Х1
Оборотні активи	ОбА+(Х1-Х2)	Поточні зобов’язання	ПЗ-Х2

Гранично-допустимі параметри реорганізаційних політик будуть ті самі, що й для першого варіанта, але джерела фінансування відрізнятимуться – це власний капітал.

Оптимальні значення реорганізаційних політик, крім зазначених для першого варіанта, будуть обмежені також вимогами дотримання необхідних для забезпечення фінансової стійкості балансових пропорцій, зокрема неперевищення неліквідних активів над постійними пасивами Х₁> ВА-ВК.

Третій варіант – незадовільна структура балансу виникла при К_пл>1,5 К_звк<0,1. У цьому разі реструктуризація балансу буде спрямована на збільшення власного капіталу (Х₁) та необоротних активів (Х₁-Х₂) та погашення поточних зобов’язань (Х₂). Структура нетто-балансу має такий вигляд:

Необоротні активи	ВА+(Х1-Х2)	Власний капітал	ВК+Х1
Оборотні активи	ОбА	Поточні зобов’язання	ПЗ-Х2

Гранично-допустимі параметри реорганізаційних політик за такої схеми відновлення платоспроможності мають вигляд:

(2.23)

, звідси _(1.2.9)

П

(2.24)

рактична реалізація буде обмежена додатковими значеннями Х₂-Х₁ £ bВА.

Четвертий варіант припускає розгляд комбінації перелічених вище варіантів.

Отримані під час проведення аналізу і прогнозування балансу політики відновлення його структури рекомендують лише напрямок, у якому повинен перебудовуватися баланс у майбутньому періоді. Під обрану політику повинні підбиратись окремі організаційно-технічні заходи чи їх комплекс, реалізація яких забезпечить зменшення (збільшення) майна і майнових прав, власного капіталу і зобов’язань підприємства (табл. 1.2.9).

При виборі варіанта реорганізаційної політики необхідно враховувати, що структура балансу за обсягом основних і оборотних активів та обсягом позикового і власного капіталів і їх співвідношень впливає на величину одержуваного прибутку і рентабельність роботи підприємства.

Таблиця 1.2.9 – Програма фінансової стабілізації у вартісних показниках²²

Об’єкт фінансового планування
Стратегічна мета діяльності	Напрямки досягнення цілі	Необхідні фінансові ресурси				Фінансове положення підприємства
Економічна додана вартість; ціна акції; середньозважена вартість капіталу; виручка від реалізації ; чистий прибуток; рентабельність продажу; рентабельність власного капіталу.	Фінанси Виручка від реалізації; рентабельність продажу за валовим прибутком; коефіцієнт комерційних витрат; коефіцієнт управлінських витрат; інвестиції; тривалість обороту товарних запасів; тривалість обороту дебіторської заборгованості; тривалість обороту кредиторської заборгованості; тривалість обороту власних обігових коштів; довгострокові кредити; короткострокові кредити. Відносини із покупцями Частка ринку; ранжирування покупців за АВС- схемою та частка покупців у кожній групі; індекс задоволення покупців; зміна рівня цін; темп розвитку ринку; кількість втрачених покупців. Організація бізнес-процесів Затримка термінів отримання матеріалів; середня кількість днів дебіторської заборгованості; нещасні випадки на виробництві; зниження часу на технологічну операцію; тривалість прийняття рішення. Персонал, навчання та розвиток Плинність кадрів; середній стаж роботи на підприємстві; середній вік персоналу; кількість зареєстрованих патентів; інвестиції в освоєння нових ринків.	Чистий прибуток; амортизація; приріст довгострокових кредитів; інвестиції; дивіденди.				Виручка; рентабельність продаж; рентабельність активів; рентабельність власного капіталу; тривалість обороту активів; тривалість обороту оборотних активів; тривалість обороту дебіторської заборгованості; тривалість обороту кредиторської заборгованості; коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів; коефіцієнт поточної ліквідності.
Продовження табл.1.2.9
Заходи		Запланована зміна параметрів (збільшення, зменшення)
Збільшення прибутку за рахунок ліквідації збиткових виробництв, їх перепрофілювання з розширенням виробництва та реалізації перспективної продукції, продажу зайвого майна; скорочення адміністративно управлінських витрат; продаж машин й устаткування, що амортизовані; продаж об’єктів незавершеного будівництва; перегляд норм витрат матеріально-енергетичних ресурсів у діючих виробництвах; впровадження прогресивних ресурсозберігаючих технологій; продаж наднормативних запасів матеріалів, палива; впровадження прогресивної системи оперативно-виробничого планування; встановлення максимальних обсягів виробництва перспективних видів продукції й забезпечення їх замовлень; зняття з виробництва збиткової, неконкурентоспроможної продукції з вивільненням діючих потужностей на виробництво рентабельної продукції; установлення обґрунтованих цін з урахуванням еластичності попиту й норми рентабельності тощо.		Довгострокові зобов’язання	Поточна заборгованість	Необоротні активи	Оборотні активи		Дохід	Собівартість	Прибуток

Приклади 1.2.4, 1.2.5

Визначення допустимих напрямів політики фінансування

Приклад 1.2.4

Підприємство має таку структуру нетто-балансу, тис. грн:

Необоротні активи	600	Власний капітал	650
Оборотні активи	400	Поточні зобов’язання	350

Необхідно визначити схему реструктуризації балансу

Розв’язання

К_пл= 400/350 =1,14 < 1,5, К_звк=(650-600)/ 400 = 0,125>0,1.

У цьому випадку схема реструктуризації незадовільної структури балансу до структури балансу, що задовольнить вимоги платоспроможності підприємства, буде такою:

Необоротні активи	600-Х1	Власний капітал	650
Оборотні активи	400+(Х1-Х2)	Поточні зобов’язання	350-Х2

Припустимо, що для збереження свого статусу підприємство визначило, що вивільнення оборотних активів повинно бути не більше 10% їх вартості, зменшення оборотних активів не більше 20%, погашення поточних зобов’язань не більше 50%. Тоді до цієї структури майна підприємства та обраної схеми реструктуризації балансу оптимальні значення параметрів антикризових реорганізаційних політик будуть:

або

При пріоритетному напрямку d₁=0,2, d₂=0,8 реструктуризація балансу буде обмежена , звідси Х₂=130. Тоді структура нетто-балансу матиме такий вигляд, тис. грн:

Необоротні активи	600-60=540	Власний капітал	650
Оборотні активи	400+60-130= =330	Поточні зобов’язання	350-130= =220

К_пл = 330/220 =1,5, К_звк= (650-540)/330 = 0,3.

Якщо підприємство обрало пріоритетним напрямок d₁=0,8, d₂=0,2, тоді оптимальні значення будуть обмежені , , звідси Х₁=125 – 0,5Х₂, Х₁= -80+Х₂, тоді

Х₂=136,6 тис. грн, Х₁=56,6 тис. грн. Структура нетто-балансу матиме такий вигляд, тис. грн:

Необоротні активи	600-56,6=543,4	Власний капітал	650
Оборотні активи	400+56,6–136,6= =320	Поточні зобов’язання	350-136,6= =213,4

К_пп = 320/213,4 =1,5 К_звк= (650-543,4)/320 = 0,3.