Система обліку витрат «стандарт-кост»85

Стандарт-кост – система обліку витрат та калькулювання з використанням стандартів (нормативів) витрат.

Термін «стандарт-кост» складається з двох слів: «стандарт», що означає кількість необхідних виробничих витрат (матеріальних і трудових) для випуску одиниці продукції, чи заздалегідь обчислені витрати на виробництво одиниці продукції, надання послуг, і «кост» – це грошове вираження виробничих витрат, що припадають на одиницю продукції. Таким чином, «стандарт-кост» означає стандартні вартісні витрати. Ця система спрямована насамперед на контроль за використанням прямих витрат виробництва, а суміжні калькуляції – на контроль накладних витрат.

Тобто система «стандарт-кост» є інструментом для контролю виробничих витрат. На основі встановлених стандартів можна заздалегідь визначити суму очікуваних витрат на виробництво і реалізацію продукції, розрахувати собівартість одиниці продукції для визначення цін, а також скласти звіт про планові доходи.

В основу системи «стандарт-кост» покладений принцип обліку та калькулювання витрат у межах установлених норм і нормативів та за відхиленнями від них.

До початку виробництва продукції здійснюють нормування витрат, як правило, за такими статтями: основні матеріали та сировина; оплата праці робітників; накладні витрати. При цьому за статтями «основні матеріали, сировина» та «оплата праці робітників» норми розраховуються на одиницю продукції. За статтею «накладні витрати» складаються кошториси, які є постійними, проте, враховуючи, що ця стаття є комплексною, можуть складатися кошториси, у яких усі накладні витрати поділяють на постійні та змінні витрати, за змінними витратами розраховують нормативи. У результаті кошторисна ставка (норма) накладних витрат визначається як сума змінних витрат за встановленими нормами на одиницю обсягу випуску і постійних витрат.

У процесі виробничої діяльності фіксують факти відхилення від нормативних показників. Для розрахунку стандартної собівартості продукції нормативні витрати на матеріали, заробітну плату робітників і накладні витрати складають. Відхилення від норм, що виникають, визначають у такий спосіб (табл. 2.3.8).

Система обліку «стандарт-кост» може бути подана так:

1. Дохід (виторг) від продажу продукції.

2. Стандартна собівартість продукції.

3. Валовий прибуток (пп.1 – 2).

4. Відхилення від стандартів.

5. Фактичний прибуток (пп.3 – 4).

Калькуляція за стандартними нормами є основою оперативного управління виробництвом і витратами. Виявлені відхилення від установлених стандартних норм витрат аналізуються для з’ясування причин їх виникнення. Це дозволяє адміністрації оперативно усувати неполадки у виробництві, уживати заходів для їх запобігання в майбутньому.

Головне в системі обліку «стандарт-кост» – контроль за найбільш точним виявленням відхилень від установлених стандартів витрат, що сприяє удосконаленню і самих стандартів витрат. За відсутності ж такого контролю застосування «стандарт-коста» буде мати умовний характер і не дасть належного ефекту.

Принципи цієї системи є універсальними, тому їх застосування доцільне при будь-якому методі обліку витрат і способі калькулювання собівартості продукції.

Разом з тим ця система має недоліки:

- залежність від зовнішнього середовища;

- неможливість використання на усіх стадіях життєвого циклу продукту;

- на практиці важко розробити стандарти відповідно до технологічної карти виробництва;

- стандарти можна встановлювати не на усі виробничі витрати, у зв’язку з чим на місцях виникнення витрат завжди послабляються.

Таблиця 2.3.8 – Розрахунок відхилень від норм витрат при системі «стандарт-кост»

Види відхилень	Розрахунок відхилень
1. За матеріалами
За ціною використовуваних матеріалів	(Нормативна ціна одиниці матеріалу – фактична ціна) х (кількість купленого матеріалу)
За кількістю використовуваних матеріалів	(Нормативна кількість матеріалу на фактичний випуск продукції – фактична витрата матеріалів) х (нормативну ціну матеріалів)
Сукупне відхилення витрати матеріалів	(Нормативні витрати на одиницю матеріалу – – фактичні витрати на одиницю матеріалу) х х (фактичну кількість використовуваних матеріалів на випуск продукції)
2. За працею
За ставками заробітної плати	(Нормативна погодинна ставка заробітної плати – фактична погодинна ставка заробітної плати) х х (фактично відпрацьований час)
За продуктивностю праці	(Нормативний час на фактичний випуск продукції – фактично відпрацьований час) х х (нормативна погодинна ставка оплати праці)
Сукупне відхилення за трудовими витратами	(Нормативні витрати праці на одиницю продукції – фактичні витрати праці на одиницю продукції) х х (фактичний обсяг випуску продукції)
3. За накладними витратами
За постійними накладними витратами	(Кошторисна ставка змінних накладних витрат на одиницю продукції – фактична ставка змінних накладних витрат на одиницю продукції) х х (фактичний обсяг випуску продукції)
За перемінними накладними витратами	(Кошторисна ставка перемінних накладних витрат на одиницю продукції – фактична ставка перемінних накладних витрат на одиницю продукції) х х (фактичний обсяг випуску продукції)
4. За валовим прибутком
За ціною реалізації	(Нормативна ціна одиниці продукції – фактична ціна одиниці продукції) х (фактичний обсяг реалізації)
За обсягом реалізації	(Обсяг кошторисної реалізації – обсяг фактичної реалізації) х (нормативний прибуток (ціна) на одиницю продукції)
Сукупне відхилення за валовим прибутком	Сукупний нормативний прибуток – сукупний фактичний прибуток

контроль за ними. Більш того, при виконанні виробничим підприємством великої кількості різних за характером і типом замовлень за порівняно короткий час обчислювати стандарт на кожне замовлення практично неможливо. У таких випадках замість науково обґрунтованих стандартів на кожен вид продукції встановлюють середню вартість, що є базисом для визначення цін на продукцію. Проте, незважаючи на ці недоліки, систему обліку «стандарт-кост» використовують як інструмент контролю за витратами виробництва і калькулювання собівартості продукції, а також для управління, планування і прийняття необхідних рішень.

У теорії вітчизняного обліку система «стандарт-кост» застосовується у вигляді нормативного методу обліку витрат (нормативний облік). Проте система «стандарт-кост» не є аналогом нормативного методу обліку витрат.