11. Галантерейні товари

11.1. Цей розділ Правил визначає особливості продажу текстильної, швейної, металевої, шкіряної галантереї та іншої галантереї (далі - галантерейні товари).

11.2. Маркування галантерейних товарів передбачає наявність інформації: найменування підприємства-виробника, його адреси, товарного (фірмового) знака, назви виробу, номера артикула, моделі, кольору, довжини (для метражних товарів), розмірів (для штучних виробів), сорту (при умові поділу на сорти), ступеня стійкості забарвлення (крім виробів із сировини натурального кольору), кількості відрізів (тюлеві, мереживні полотна), способу прання, дати виготовлення, позначення нормативного документа.

При маркуванні дрібних кожгалантерейних виробів позначення нормативного документа не роблять. При маркуванні чемоданів, крім того, вказують номер, рукавиць та рукавичок - розмір, пасків довжину, зубних щіток - колір ручки та ступінь жорсткості.

11.3. Галантерейні товари зберігають в сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях на стелажах і підтоварниках на відстані не менше 1 м від приладів опалення, 0,5 м - від електроосвітлювальних приладів, 0,2 м - від стін та підлоги. Проходи між стелажами повинні бути не менше 0,5 м.

11.4. При зберіганні галантерейних товарів суб'єкт господарювання повинен забезпечити дотримання протипожежних вимог.

Товари із пластичних мас та целулоїду, як вогненебезпечні, повинні зберігатися ізольовано від інших товарів.

11.5. В торговельному (демонстраційному) залі галантерейні товари розміщують на острівних та пристінних гірках, шафах-вітринах з похилими полицями, стендах, полицях-корзинах, полицях-касетах тощо.

11.6. Працівники суб'єкта господарювання повинні знати властивості та якість матеріалів, із яких товари виготовлені, шкали розмірів і повнот, сучасний напрямок моди, особливості споживчого попиту, засоби і правила зберігання та догляду за виробами. Вони повинні допомагати покупцям у виборі товару, знайомити їх з новими виробами, вміти визначити розмір рукавиць, комірця, пояса та інших виробів.

11.7. Відмірювання тюлю проводиться шляхом накладання жорсткого стандартного метра на тюль, що вільно лежить на прилавку.

Стрічки, мереживо та тасьму відмірюють жорстким стандартним метром шляхом відкидання їх на прилавок (у відкидку) при вільному, без натягу, прикладанні цих виробів до метра.

Капронові гофровані стрічки відмірюють шляхом накладання жорсткого (брускового, дерев'яного) метра на стрічку, що лежить на прилавку (столі) у розправленому вигляді, без натягу і порушення гофрування.

11.8. Суб'єкт господарювання може здійснювати продаж супутніх товарів - рукавиць та рукавичок, шапочок, хусток, шарфів, блузок, сорочок, панчох, шкарпеток, парфумерно-косметичних товарів та туалетного мила тощо.

III. Застосування стандартів та технічних умов на непродовольчі товари

Суб'єкти господарювання в питаннях вимог щодо сировини, показників якості, методів аналізу, упаковки, маркування, транспортування, приймання і зберігання непродовольчих товарів керуються діючими стандартами та технічними умовами.

Відповідно до міжнародних договорів в Україні застосовують міжнародні, регіональні та національні стандарти.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 10.05.93 N 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію" нормативні документи з стандартизації розподіляють за такими категоріями:

державні стандарти України - ДСТУ;

галузеві стандарти України - ГСТУ;

стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України - СТТУ;

стандарти підприємств - СТП;

технічні - ТУУ.

Як державні стандарти України (ДСТУ) застосовують міждержавні стандарти (ГОСТ) та республіканські стандарти колишньої УРСР (РСТ).

Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України (СТТУ) розробляють у разі необхідності поширення результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях знань чи сферах професійних інтересів.

Стандарти підприємств (СТП) розробляють на продукцію, що використовується лише на конкретному підприємстві. СТП не повинні суперечити обов'язковим вимогам державних (ДСТУ) та галузевих стандартів (ГСТУ).

Технічні умови України (ТУУ) містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виробником) і споживачем (замовником) продукції та не повинні суперечити обов'язковим вимогам державних стандартів (ДСТУ).

Державні та галузеві стандарти України та стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України, а також заміни до них, підлягають державній реєстрації у Держстандарті України, а технічні умови України - в його територіальних органах (обласних центрах стандартизації і метрології).

Державним стандартам присвоюють позначення, яке складається з індексу (ДСТ), скороченої назви держави (У), реєстраційного номера і двох останніх цифр року затвердження або перегляду стандарту.

Назва технічних умов складається з індексу документа (ТУ), скороченої назви держави (У), коду підприємства (організації) власника оригіналу ТУ із ОКПО (вісім знаків), двох основних цифр року затвердження.

Наприклад: ТУ У 12345813.001-93.

Товари, що надходять в Україну по імпорту, повинні відповідати стандартам, технічним умовам (контракту або нормативним документам), які діють на території України.

Державні стандарти України затверджуються без обмеження строку їх дії. Також зняті обмеження на міждержавні стандарти (ГОСТ), термін дії яких закінчувався в 1992 - 1995 роках. 

Необхідна інформація про дію стандартів (ДСТУ, ГОСТ), зміни до них та скасування їх друкуються в щорічному та щомісячному інформаційному покажчиках "Стандарти" (Держстандарт України. Видання офіційне. Київ), які можна замовити в магазинах стандартів за адресами:

252073, м. Київ-73, вул. Фрунзе, 152, тел. 435-42-70;

310164, м. Харків, пр. Леніна, 66, тел. 33-35-00.

 

ПОГОДЖЕНО:
Заступник Міністра економіки України	Л. В. Мінін
Заступник Голови Державного комітету України у справах захисту прав споживачів	В. П. Пугач
Перший заступник Голови правління Центральної спілки споживчих товарів України	В. Н. Ковтуненко

		ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 27 травня 1996 р. N 294