- •Мета практичних занять:
- •Рекомендації щодо оформлення щоденників з практичних занять
- •1 Стор. Оформлення титульного листа Щоденник
- •2 Стор. Тематика практичних занять на 5-й семестр
- •3Стор. Перелік практичних навичок
- •Призначення, структура інфекційної лікарні
- •Функції приймального відділення, правила прийому пацієнтів, особливості розподілу пацієнтів у профільні відділення
- •Заповнення первинної медичної документації на інфекційного пацієнта, що надходить до стаціонару:
- •1) "Журнал реєстрації хворих, госпіталізованих до стаціонару" (ф. 001/о)
- •2) Медичну карту стаціонарного хворого (ф. № 003/о) Послідовність дій при заповненні
- •"Проведення санітарного оброблення пацієнта"
- •"Порядок користування боксом"
- •Внутрішньолікарняні інфекції та їх профілактика
- •Запобігання власне внутрішньо лікарняним інфекціям:
- •Запобігання винесенню інфекційного захворювання:
- •Санітарно-протиепідемічний режим передбачає:
- •Дезінфекційні заходи
- •Поточну дезінфекцію проводять з метою профілактики внутрішньо лікарняної інфекції.
- •Правила з техніки безпеки під час проведення дезінфекції та роботи з дезінфектантами
- •Усі дезінфекційні засоби і дезінфікуючи розчини повинні мати етикетки з указівкою назви, концентрації, дати виготовлення і терміну придатності.
- •Режим роботи медичного персоналу
- •Медичному персоналу забороняється:
- •"Застосування індивідуальних засобів захисту, дотримання правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протиепідемічного режиму"
- •Основи профілактики інфекційних хвороб
- •Тема № 2 "Методи діагностики інфекційних хвороб"
- •Алгоритм навичка "Пальпація лімфатичних вузлів"
- •Алгоритм навичка"Поверхнева пальпація живота"
- •Алгоритм навичка "Глибока пальпація живота по Образцову та Стражеско"
- •Алгоритм навичка "Визначення нижньої межі печінки за допомогою пальпації"
- •Навчальна історія хвороби
- •Навчальна історія хвороби
- •1. Паспортна частина:
- •2. Скарги хворого на момент прийому в інфекційну лікарню (загальні та специфічні)
- •3. Анамнез хвороби (anamnesis morbi):
- •6. Результати об'єктивного обстеження:
- •7. Попередній діагноз та його обґрунтування
- •8. План обстеження
- •13. Прогноз
- •Участь у проведенні специфічних лабораторних та інструментальних обстеженнях пацієнтів
- •Взяття крові для серологічного дослідження
- •Постановка внутрішньо шкірної алергійної (діагностичної) проби
- •Взяття матеріалу від хворого з підозрою на особливо небезпечні хвороби
- •Показники дослідження загального аналізу крові, сечі
- •Підготовка хворих до інструментальних методів обстеження Підготовка до ректороманоскопії – огляд прямої кишки за допомогою металевої трубки (ректоскопа), забезпеченою системою освітлення
- •Підготовка хворого до спинномозкової пункції
- •Алгоритм дій медсестри
- •Підготовки пацієнта до узд
- •"Принципи лікування хворих на інфекційні хвороби. Догляд за хворими" Анафілактичний шок. Надання медичної допомоги
- •Алгоритм практичного навичка "Введення протиботулінічної сироватки методом дробної десенсибілізації за методом Безредки"
- •Правила зберігання лікувальних засобів
- •"Черевний тиф. Паратифи а і в"
- •Взяття і висівання сечі
- •Узяття матеріалу з прямої кишки
- •Взяття і висівання калу
- •Дуоденальне зондування та посів жовчі для виділення бактерій черевного тифу (фракційний спосіб)
- •Ускладнення. Кишкова кровотеча
- •Інфекційно-токсичний шок
- •Догляд за хворими на черевний тиф
- •Техніка проведення очисної клізми
- •"Шигельоз" Оцінка характеру випопоржнень
- •Правила забору матеріалу при шигельозі
- •Визначення ступеня тяжкості при шигельозі
- •"Холера" "Дії медичного працівника у разі виявлення хворого (або підозрі) на зараження карантинними інфекціями"
- •"Організація госпіталізації хворого"
- •"Організація стаціонарів у вогнищі холери"
- •"Організація подвірних обходів"
- •"Організація роботи холерного госпіталя"
- •Лабораторна діагностика холери
- •"Взяття та транспортування до лабораторії інфікованого матеріалу при холері"
- •Направлення
- •" Харчові токсикоінфекції. Сальмонельоз. Ботулізм" "Взяття та висівання блювотних мас для бактеріологічного дослідження"
- •Допомога під час блювання
- •2. 2 Допомога під час проносі (діареї)
- •Допомога при зневодненні
- •Сифонна клізма (виконується вдвох)
- •" Вірусні гепатити" Сучасні лікарські засоби для лікування вірусних гепатитів в,с
- •Показники біохімічного аналізу крові в нормі
- •Показники системи згортання крові
- •Визначення жовчних пігментів у сечі
- •Особливості дієти № 5 при вірусному гепатиті (при захворюваннях печінки і жовчних шляхів)
- •Патогенез
- •Невідкладна мед сестринська допомога полягає:
- •Догляд. В обов’язки медсестри входить:
- •Відбір крові для проведення дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції
- •Процедура взяття крові за допомогою вакуумної системи bd Vacutainer
- •Специфічна профілактика вгв
- •Грип. Гострі респіраторні вірусні інфекції. Менінгококова інфекція" "Взяття мазків і змивів з носоглотки на вірусологічне дослідження"
- •I. Механізм відбору зразків матеріалів
- •Мал. 1. Паличка з тампоном взята правильно
- •Мал. 2. Паличка з тампоном взята неправильно іі. Методи відбору
- •Мал. 3. Взяття мазка із зіва
- •"Надання невідкладної мед сестринської допомоги під час стенозуючого ларинготрахеїту"
- •Догляд та невідкладна мед сестринська допомога
- •Медсестринський догляд
- •"Розведення та закапування в ніс лейкоцитарного інтерферону, лаферону"
- •Підрахунок частоти дихальних рухів
- •Догляд за пацієнтом при кашлю а) при сухому:
- •Б) при вологому кашлю:
- •Догляд при кровохарканні
- •Менінгококова інфекція "Визначення основних клінічних ознак менінгіту"
- •Ускладнення. При набряку мозку
- •Про ефективність проведених заходів свідчить відновлення свідомості та поява діурезу! При розвитку ітш
- •Сечовиділення 0,5-1 мл/хв. Свідчить про ефективність терапії! "Взяття мазків із носоглотки на наявність менінгококу"
- •Інтерпретація результатів лабораторного дослідження при менінгококовій інфекції
- •Організація догляду (план) у разі тяжкого перебігу менінгококової інфекції
- •"Інфекційний мононуклеоз. Ангіна. Дифтерія" "Взяття мазка із зіва для бактеріологічного дослідження"
- •"Взяття мазка із носа для бактеріологічного дослідження"
- •Прояви токсикозу
- •План спостереження для виявлення ознак токсикозу
- •Дифтерійний круп
- •Ретельне спостереження для виявлення ознак токсикозу, крупу
- •"Захворювання з переважно трансмісивним механізмом передавання Висипний тиф, хвороба Брілла"
- •Санітарне оброблення при наявності педикульозу
- •Геморагічні гарячки
- •Догляд за хворими з патологією нирок при ггнс
- •Реалізація плану мед сестринських втручань у разі оліго- та анурії
- •Вимірювання добового діурезу і визначення водного балансу
- •"Малярія" "Взяття крові з пальця і виготовлення товстої краплі крові та мазка для виявлення малярійного плазмодія"
- •"Етіотропне лікування малярії"
- •"Захворювання з переважно рановим та інокуляцій ним механізмом передавання.
- •Участь в реалізації заходів із специфічної діагностики
- •Журнал реєстрації взяття крові
- •Направлення
- •Зареєструйте аварію в "Журналі реєстрації аварій під час надання
- •"Сказ. Бешиха" План мед сестринських втручань з спостереження та догляду за хворим на сказ
- •4. Оволодіння навичками надання антирабічної допомоги.
- •Алгоритм дій медичного працівника
- •Організація та проведення щеплень
- •"Правець" План мед сестринських втручань та його реалізація
- •Інструкція до"Введення протиправцевої сироватки за методом Безредки та людського протиправцевого імуноглобуліну "
- •"Лептоспіроз. Бруцельоз"
- •"Чума. Туляремія. Сибірка"
- •Послідовність надягання та знімання протичумного костюма
- •"Користування протичумним костюмом"
- •Порядок надягання протичумного костюма
- •Порядок знімання протичумного костюма
- •Для знезараження костюма використовують:
- •Послідовність знімання протичумного костюму:
- •Взяття матеріалу
Порядок надягання протичумного костюма
Надягти:
1.Комбінезон (піжаму), шкарпетки, чоботи (калоші)
2. Каптур або велику косинку, які мають закривати волосся, лоб, вуха, шию.
3. Протичумний халат. Тасьму на комірі халату, а також пояс халату зав’язати попереду на лівому боці, петлею.
4. Респіратор-маску на обличчя так, щоб закрити рот і ніс. Верхній край маски повинен бути на рівні нижньої частини орбіт, а нижній – заходити за підборіддя. Верхня тасьма маски зав'язується петлею потилиці, нижня – на голові.
5. Після надівання респіратора, по боках крила носа, закладають ватні тампони.
6. Захисні окуляри повинні щільно прилягати до каптура (косинки). Іх слід натерти спеціальним олівцем або сухим милом для запобігання потіння скла. У місцях можливої фільтрації повітря закладають ватні тампони.
7. Гумові рукавички, перевіряючи їх перед одяганням на цілість.
8. За пояс халату, з правого боку, закладають рушник.
9. При проведенні розтину трупа додатково надягають другу пару рукавичок, клейончастий фартух, нарукавники. Рушник закладають за пояс фартуха.
Порядок знімання протичумного костюма
Протичумний костюм знімають після роботи за межами приміщення, де знаходиться (або знаходився) хворий або інфіковані об’єкти .
Для знезараження костюма використовують:
- таз з дезінфікуючим розчином для знезараження зовнішньої поверхні чобіт чи калош (0,2% дезактин, 0,2% септамін, 0,2% септодор);
- ємкість із дезінфікуючим розчином для дезінфекції рук у рукавичках, яку проводять після знімання кожного елементу костюма (0,2% дезактин, 0,2% септамін, 0,2% септодор);
- ємкість із 70% спиртом для знезараження окулярів і фонендоскопа;
- ємкість із дезінфікуючим розчином або мильною водою для знезараження ватно-марлевих масок (0,2% дезактин, 0,2% септамін, 0,2% септодор, в останньому випадку – кип’ятіння протягом 30 хв);
- бак із дезінфікуючим розчином для знезараження халата, косинки (каптура) і рушника (0,2% дезактин, 0,2% септамін, 0,2% септодор);
- ємкість для знезараження рукавичок (0,2% дезактин, 0,2% септамін, 0,2% септодор);
Крім вищеперерахованих дезінфектантів дозволено використовувати інші дезінфекційні засоби, згідно з чинним державним Реєстром дезінфекційних засобів в Україні.
Коли знезараження проводять автоклавуванням, кип’ятінням або в дезкамері, знятий одяг поміщають відповідно в баки, бікси, мішки, попередньо змочені в дезрозчині.
Автоклавування здійснюють при 1 атм. 30 хв, у дезінфікуючих розчинах відповідно до регламенту застосування (до 2-х годин), кип’ятінням у 2% розчині соди 30 хв.
Послідовність знімання протичумного костюму:
1. Знімають костюм повільно, протягом 1-2 хв миють руки в рукавичках у дезрозчині
2. Повільно витягують рушник і занурюють у дезрозчин.
3. Руки в рукавичках занурюють у дезрозчин.
4. Фартух протирають ватним тампоном, добре змоченим у дезрозчині і знімають так, щоб зовнішній бік був в середині.
5. Знімають нарукавники і другу пару рукавичок.
6. Руки в рукавичках занурити у дезрозчин.
7. Чоботи (калоші) протирають ганчіркою або ватним квачем, змоченим у дезрозчині (для кожного чобота, калоші – новим).
8. Руки в рукавичках занурити у дезрозчині.
9. Зняти фонендоскоп та окуляри (підтягуючи їх двома руками вперед, догори і назад. Занурюють їх в 70% спирт на 20 хв
10. Руки у рукавичках занурити у дезрозчин.
11. Зняти ватно-марлеву маску, не торкаючись відкритих частин шкіри її зовнішньою поверхнею, і згорнути всередину з кінця її зав’язок.
12. Руки в рукавичках занурити у дезрозчин.
13. Розвязати зав’язки коміра халата, пояс і, згорнувши верхній край рукавичок, розв’язати зав’язки рукавів, зняти халат.
14. Руки в рукавичках занурити в дезрозчин.
15. Зняти рукавички, обережно перевірити їх цілість шляхом набирання в них дезрозчину (не повітря).
16. Чоботи (калоші) ще раз обмити в баку з дезрозчином і зняти.
17. Після зняття костюма руки обробити 70% спиртом і ретельно вимити в теплій воді з милом. Рекомендують прийняти душ.
