- •Мета практичних занять:
- •Рекомендації щодо оформлення щоденників з практичних занять
- •1 Стор. Оформлення титульного листа Щоденник
- •2 Стор. Тематика практичних занять на 5-й семестр
- •3Стор. Перелік практичних навичок
- •Призначення, структура інфекційної лікарні
- •Функції приймального відділення, правила прийому пацієнтів, особливості розподілу пацієнтів у профільні відділення
- •Заповнення первинної медичної документації на інфекційного пацієнта, що надходить до стаціонару:
- •1) "Журнал реєстрації хворих, госпіталізованих до стаціонару" (ф. 001/о)
- •2) Медичну карту стаціонарного хворого (ф. № 003/о) Послідовність дій при заповненні
- •"Проведення санітарного оброблення пацієнта"
- •"Порядок користування боксом"
- •Внутрішньолікарняні інфекції та їх профілактика
- •Запобігання власне внутрішньо лікарняним інфекціям:
- •Запобігання винесенню інфекційного захворювання:
- •Санітарно-протиепідемічний режим передбачає:
- •Дезінфекційні заходи
- •Поточну дезінфекцію проводять з метою профілактики внутрішньо лікарняної інфекції.
- •Правила з техніки безпеки під час проведення дезінфекції та роботи з дезінфектантами
- •Усі дезінфекційні засоби і дезінфікуючи розчини повинні мати етикетки з указівкою назви, концентрації, дати виготовлення і терміну придатності.
- •Режим роботи медичного персоналу
- •Медичному персоналу забороняється:
- •"Застосування індивідуальних засобів захисту, дотримання правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протиепідемічного режиму"
- •Основи профілактики інфекційних хвороб
- •Тема № 2 "Методи діагностики інфекційних хвороб"
- •Алгоритм навичка "Пальпація лімфатичних вузлів"
- •Алгоритм навичка"Поверхнева пальпація живота"
- •Алгоритм навичка "Глибока пальпація живота по Образцову та Стражеско"
- •Алгоритм навичка "Визначення нижньої межі печінки за допомогою пальпації"
- •Навчальна історія хвороби
- •Навчальна історія хвороби
- •1. Паспортна частина:
- •2. Скарги хворого на момент прийому в інфекційну лікарню (загальні та специфічні)
- •3. Анамнез хвороби (anamnesis morbi):
- •6. Результати об'єктивного обстеження:
- •7. Попередній діагноз та його обґрунтування
- •8. План обстеження
- •13. Прогноз
- •Участь у проведенні специфічних лабораторних та інструментальних обстеженнях пацієнтів
- •Взяття крові для серологічного дослідження
- •Постановка внутрішньо шкірної алергійної (діагностичної) проби
- •Взяття матеріалу від хворого з підозрою на особливо небезпечні хвороби
- •Показники дослідження загального аналізу крові, сечі
- •Підготовка хворих до інструментальних методів обстеження Підготовка до ректороманоскопії – огляд прямої кишки за допомогою металевої трубки (ректоскопа), забезпеченою системою освітлення
- •Підготовка хворого до спинномозкової пункції
- •Алгоритм дій медсестри
- •Підготовки пацієнта до узд
- •"Принципи лікування хворих на інфекційні хвороби. Догляд за хворими" Анафілактичний шок. Надання медичної допомоги
- •Алгоритм практичного навичка "Введення протиботулінічної сироватки методом дробної десенсибілізації за методом Безредки"
- •Правила зберігання лікувальних засобів
- •"Черевний тиф. Паратифи а і в"
- •Взяття і висівання сечі
- •Узяття матеріалу з прямої кишки
- •Взяття і висівання калу
- •Дуоденальне зондування та посів жовчі для виділення бактерій черевного тифу (фракційний спосіб)
- •Ускладнення. Кишкова кровотеча
- •Інфекційно-токсичний шок
- •Догляд за хворими на черевний тиф
- •Техніка проведення очисної клізми
- •"Шигельоз" Оцінка характеру випопоржнень
- •Правила забору матеріалу при шигельозі
- •Визначення ступеня тяжкості при шигельозі
- •"Холера" "Дії медичного працівника у разі виявлення хворого (або підозрі) на зараження карантинними інфекціями"
- •"Організація госпіталізації хворого"
- •"Організація стаціонарів у вогнищі холери"
- •"Організація подвірних обходів"
- •"Організація роботи холерного госпіталя"
- •Лабораторна діагностика холери
- •"Взяття та транспортування до лабораторії інфікованого матеріалу при холері"
- •Направлення
- •" Харчові токсикоінфекції. Сальмонельоз. Ботулізм" "Взяття та висівання блювотних мас для бактеріологічного дослідження"
- •Допомога під час блювання
- •2. 2 Допомога під час проносі (діареї)
- •Допомога при зневодненні
- •Сифонна клізма (виконується вдвох)
- •" Вірусні гепатити" Сучасні лікарські засоби для лікування вірусних гепатитів в,с
- •Показники біохімічного аналізу крові в нормі
- •Показники системи згортання крові
- •Визначення жовчних пігментів у сечі
- •Особливості дієти № 5 при вірусному гепатиті (при захворюваннях печінки і жовчних шляхів)
- •Патогенез
- •Невідкладна мед сестринська допомога полягає:
- •Догляд. В обов’язки медсестри входить:
- •Відбір крові для проведення дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції
- •Процедура взяття крові за допомогою вакуумної системи bd Vacutainer
- •Специфічна профілактика вгв
- •Грип. Гострі респіраторні вірусні інфекції. Менінгококова інфекція" "Взяття мазків і змивів з носоглотки на вірусологічне дослідження"
- •I. Механізм відбору зразків матеріалів
- •Мал. 1. Паличка з тампоном взята правильно
- •Мал. 2. Паличка з тампоном взята неправильно іі. Методи відбору
- •Мал. 3. Взяття мазка із зіва
- •"Надання невідкладної мед сестринської допомоги під час стенозуючого ларинготрахеїту"
- •Догляд та невідкладна мед сестринська допомога
- •Медсестринський догляд
- •"Розведення та закапування в ніс лейкоцитарного інтерферону, лаферону"
- •Підрахунок частоти дихальних рухів
- •Догляд за пацієнтом при кашлю а) при сухому:
- •Б) при вологому кашлю:
- •Догляд при кровохарканні
- •Менінгококова інфекція "Визначення основних клінічних ознак менінгіту"
- •Ускладнення. При набряку мозку
- •Про ефективність проведених заходів свідчить відновлення свідомості та поява діурезу! При розвитку ітш
- •Сечовиділення 0,5-1 мл/хв. Свідчить про ефективність терапії! "Взяття мазків із носоглотки на наявність менінгококу"
- •Інтерпретація результатів лабораторного дослідження при менінгококовій інфекції
- •Організація догляду (план) у разі тяжкого перебігу менінгококової інфекції
- •"Інфекційний мононуклеоз. Ангіна. Дифтерія" "Взяття мазка із зіва для бактеріологічного дослідження"
- •"Взяття мазка із носа для бактеріологічного дослідження"
- •Прояви токсикозу
- •План спостереження для виявлення ознак токсикозу
- •Дифтерійний круп
- •Ретельне спостереження для виявлення ознак токсикозу, крупу
- •"Захворювання з переважно трансмісивним механізмом передавання Висипний тиф, хвороба Брілла"
- •Санітарне оброблення при наявності педикульозу
- •Геморагічні гарячки
- •Догляд за хворими з патологією нирок при ггнс
- •Реалізація плану мед сестринських втручань у разі оліго- та анурії
- •Вимірювання добового діурезу і визначення водного балансу
- •"Малярія" "Взяття крові з пальця і виготовлення товстої краплі крові та мазка для виявлення малярійного плазмодія"
- •"Етіотропне лікування малярії"
- •"Захворювання з переважно рановим та інокуляцій ним механізмом передавання.
- •Участь в реалізації заходів із специфічної діагностики
- •Журнал реєстрації взяття крові
- •Направлення
- •Зареєструйте аварію в "Журналі реєстрації аварій під час надання
- •"Сказ. Бешиха" План мед сестринських втручань з спостереження та догляду за хворим на сказ
- •4. Оволодіння навичками надання антирабічної допомоги.
- •Алгоритм дій медичного працівника
- •Організація та проведення щеплень
- •"Правець" План мед сестринських втручань та його реалізація
- •Інструкція до"Введення протиправцевої сироватки за методом Безредки та людського протиправцевого імуноглобуліну "
- •"Лептоспіроз. Бруцельоз"
- •"Чума. Туляремія. Сибірка"
- •Послідовність надягання та знімання протичумного костюма
- •"Користування протичумним костюмом"
- •Порядок надягання протичумного костюма
- •Порядок знімання протичумного костюма
- •Для знезараження костюма використовують:
- •Послідовність знімання протичумного костюму:
- •Взяття матеріалу
Мал. 3. Взяття мазка із зіва
2. Метод взяття переднього назального мазка:
ввести кінчик тампона в ніздрю на 2-3 см від носового отвору, торкаючись передньої носової раковини і слизової оболонки перегородки, повертаючи тампон, щоб зібрати назальні слизові виділення (мал. 4);
тампон вводити в ніздрю паралельно піднебінню;
абсорбувати виділення, зразки з обох ніздрів брати одним тампоном;
помістити тампон у стерильну пробірку з 2-3 мл транспортного середовища разом із мазком із зіва;
відламати паличку тампона так, щоб кінець його залишився у пробірці, а кришечка закрилася.
Мал. 4. Взяття мазка з носа
ЗРАЗКИ МАТЕРІАЛІВ для дослідження дихальних шляхів
Мал. 1 Зразок тампона Мал. 2. Зразок шпателя для забору матеріалу із зіва
"Взяття матеріалу для реакції імунофлюоресценції"
І спосіб
Основні етапи |
Зміст |
1. Підбір необхідного матеріалу та інструментарію |
Сухі стерильні ватні тампони, стерильний шпатель, пробірки з 2 мл ФБР (фосфатно-буферний розчин) |
2. Підготовка медперсоналу |
Помити і висушити руки, надягти маску, захисні окуляри, рукавички |
3. Підготовка хворого |
Носову порожнину звільнити від слизу окремим тампоном |
4. Узяття матеріалу з носа |
Сухий стерильний тампон увести у порожнину носа хворого по зовнішній стінці, дещо опустити донизу, ввести тампон у нижній носовий хід на глибину 2-3 см, вільною рукою легко натиснути на зовнішню стінку носа й обертальним рухом старанно зняти епітелій. Тампон опустити у пробірку з 2 мл ФБР. Іншим тампоном взяти матеріал із другої половини носа і занурити його у пробірку. |
5. Узяття матеріалу із задньої стінки ротової частини глотки |
Взяти шпатель у ліву руку і притиснути корінь язика донизу й уперед. Стерильним тампоном зібрати матеріал із задньої стінки ротової частини горла. Уводити та виводити тампон потрібно обережно, щоб не торкнутися язика, зубів, слизової оболонки щік. Після взяття матеріалу ватний тампон опустити в окрему пробірку з 2 мл ФБР. |
6. Доставка матеріалу в лабораторію |
Матеріал необхідно швидко (не пізніше ніж через 4 год) відправити в лабораторію у контейнері з холодоагентом, не допускаючи заморожування, а до цього зберігати у холодильнику за t 4*С |
|
ІІ спосіб за допомогою спеціальної пластинки |
1. Підбір необхідного матеріалу та інструментарію |
Знежирена ефіром спеціальна пластинка зі скла або плексигласу із заокругленими та відшліфованими краями (довжина – 8см, ширина 5-6 мм, товщина 2-2,5 мм), маркер |
2. Підготовка медперсоналу |
Вимити руки, висушити, надягнути маску, окуляри, рукавички |
3. Підготовка хворого |
Носову порожнину звільнити від слизу тампоном |
4. Одержання мазків-відбитків |
Спеціальну пластинку увести у носовий хід на глибину 2-3 см і притиснути до нижньої поверхні носової порожнини (нижньої носової раковини). Обережно вивести пластинку назовні, намагаючись не змазати відбиток. Контури мазка-відбитка відмітити маркером |
5. Завершення процедури |
Пластинки з мазками-відбитками підсушити за кімнатної температури та з відповідно оформленим направленням відправити у лабораторію |
Виготовлення маски
Ватно-марлева пов'язка
Необхідно для виготовлення: марля розміром 90 х 60 см; вата 15 х 15, товщиною 1 см.
Шматок вати розмістити точно посередині відрізка марлі і загорнути так, щоб вийшло три шари (відвертаємо верхній і нижній краї).
Потім кінці марлі потрібно підрізати посередині, щоб утворилися 2 пари зав’язок.
Як носити правильно маску
Аптечну маску використовують не більше 2-3 год, а ватно-марлеву – не більше 4 годин. В іншому випадку маска не захищає, а навпаки, сприяє поширенню вірусів, які можуть на ній скупчуватися.
Не можна торкатися маски на обличчі руками, а після дотику – ретельно мийте руки з милом. Не варто повторно надягати маску знову.
"Надання допомоги при гіпертермічному синдромі"
Гіпертермічний синдром (грец. hyper + therme теплота, жар) -
патологічний стан, що характеризується раптовим підвищенням t тіла до 40*С і вище внаслідок порушення терморегуляції. Розвивається при інфекційних захворюваннях (грипі, сепсисі), зневоднення, обумовлене впливом токсинів, пірогенних речовин, зменшення тепловіддачі за рахунок спазму периферичних кровоносних судин.
(Наказ МОЗ України від 15.01.2014 р. № 34 Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної допомоги Гіпертермія)
- повідомити лікаря;
- укласти горизонтально в ліжко, піднявши ноги пацієнта;
- дати охолодженої води (підкислена вода в достатній кількості), забезпечити доступ свіжого повітря, зняти одяг для доступу повітря до шкірних покривів;
- прикласти до шкіри прохолодні вологі компреси, помістивши їх в пахову ділянку, в кожну пахвинну ділянку і на шию для охолодження великих кровоносних судин (не втирати спирт, бо він приводить до закриття пор шкіри і перешкоджає виходу тепла);
- намагайтесь охолодити тіло будь-якими підручними засобами, вологими рушниками або простирадлами;
- уважно спостерігайте за станом постраждалого (пульс, ЧД, АТ), намагаючись не прогавити ознак погіршання стану пацієнта;
- вимірюйте t тіла кожні 20 хвилин;
- виконайте лікарські призначення (ненаркотичні анальгетики та жарознижувальні – анальгін, амідопірин; нейролептики – аміназин, дроперидол; антигістамінні – димедрол, дипразин). Патогенетичне лікування спрямоване на зниження теплопродукції і підвищення тепловіддачі
При зниженні t тіла до 37,5*С – припинити подальші заходи по зниженню t тіла. Продовжується лікування основного захворювання.
