- •Мета практичних занять:
- •Рекомендації щодо оформлення щоденників з практичних занять
- •1 Стор. Оформлення титульного листа Щоденник
- •2 Стор. Тематика практичних занять на 5-й семестр
- •3Стор. Перелік практичних навичок
- •Призначення, структура інфекційної лікарні
- •Функції приймального відділення, правила прийому пацієнтів, особливості розподілу пацієнтів у профільні відділення
- •Заповнення первинної медичної документації на інфекційного пацієнта, що надходить до стаціонару:
- •1) "Журнал реєстрації хворих, госпіталізованих до стаціонару" (ф. 001/о)
- •2) Медичну карту стаціонарного хворого (ф. № 003/о) Послідовність дій при заповненні
- •"Проведення санітарного оброблення пацієнта"
- •"Порядок користування боксом"
- •Внутрішньолікарняні інфекції та їх профілактика
- •Запобігання власне внутрішньо лікарняним інфекціям:
- •Запобігання винесенню інфекційного захворювання:
- •Санітарно-протиепідемічний режим передбачає:
- •Дезінфекційні заходи
- •Поточну дезінфекцію проводять з метою профілактики внутрішньо лікарняної інфекції.
- •Правила з техніки безпеки під час проведення дезінфекції та роботи з дезінфектантами
- •Усі дезінфекційні засоби і дезінфікуючи розчини повинні мати етикетки з указівкою назви, концентрації, дати виготовлення і терміну придатності.
- •Режим роботи медичного персоналу
- •Медичному персоналу забороняється:
- •"Застосування індивідуальних засобів захисту, дотримання правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протиепідемічного режиму"
- •Основи профілактики інфекційних хвороб
- •Тема № 2 "Методи діагностики інфекційних хвороб"
- •Алгоритм навичка "Пальпація лімфатичних вузлів"
- •Алгоритм навичка"Поверхнева пальпація живота"
- •Алгоритм навичка "Глибока пальпація живота по Образцову та Стражеско"
- •Алгоритм навичка "Визначення нижньої межі печінки за допомогою пальпації"
- •Навчальна історія хвороби
- •Навчальна історія хвороби
- •1. Паспортна частина:
- •2. Скарги хворого на момент прийому в інфекційну лікарню (загальні та специфічні)
- •3. Анамнез хвороби (anamnesis morbi):
- •6. Результати об'єктивного обстеження:
- •7. Попередній діагноз та його обґрунтування
- •8. План обстеження
- •13. Прогноз
- •Участь у проведенні специфічних лабораторних та інструментальних обстеженнях пацієнтів
- •Взяття крові для серологічного дослідження
- •Постановка внутрішньо шкірної алергійної (діагностичної) проби
- •Взяття матеріалу від хворого з підозрою на особливо небезпечні хвороби
- •Показники дослідження загального аналізу крові, сечі
- •Підготовка хворих до інструментальних методів обстеження Підготовка до ректороманоскопії – огляд прямої кишки за допомогою металевої трубки (ректоскопа), забезпеченою системою освітлення
- •Підготовка хворого до спинномозкової пункції
- •Алгоритм дій медсестри
- •Підготовки пацієнта до узд
- •"Принципи лікування хворих на інфекційні хвороби. Догляд за хворими" Анафілактичний шок. Надання медичної допомоги
- •Алгоритм практичного навичка "Введення протиботулінічної сироватки методом дробної десенсибілізації за методом Безредки"
- •Правила зберігання лікувальних засобів
- •"Черевний тиф. Паратифи а і в"
- •Взяття і висівання сечі
- •Узяття матеріалу з прямої кишки
- •Взяття і висівання калу
- •Дуоденальне зондування та посів жовчі для виділення бактерій черевного тифу (фракційний спосіб)
- •Ускладнення. Кишкова кровотеча
- •Інфекційно-токсичний шок
- •Догляд за хворими на черевний тиф
- •Техніка проведення очисної клізми
- •"Шигельоз" Оцінка характеру випопоржнень
- •Правила забору матеріалу при шигельозі
- •Визначення ступеня тяжкості при шигельозі
- •"Холера" "Дії медичного працівника у разі виявлення хворого (або підозрі) на зараження карантинними інфекціями"
- •"Організація госпіталізації хворого"
- •"Організація стаціонарів у вогнищі холери"
- •"Організація подвірних обходів"
- •"Організація роботи холерного госпіталя"
- •Лабораторна діагностика холери
- •"Взяття та транспортування до лабораторії інфікованого матеріалу при холері"
- •Направлення
- •" Харчові токсикоінфекції. Сальмонельоз. Ботулізм" "Взяття та висівання блювотних мас для бактеріологічного дослідження"
- •Допомога під час блювання
- •2. 2 Допомога під час проносі (діареї)
- •Допомога при зневодненні
- •Сифонна клізма (виконується вдвох)
- •" Вірусні гепатити" Сучасні лікарські засоби для лікування вірусних гепатитів в,с
- •Показники біохімічного аналізу крові в нормі
- •Показники системи згортання крові
- •Визначення жовчних пігментів у сечі
- •Особливості дієти № 5 при вірусному гепатиті (при захворюваннях печінки і жовчних шляхів)
- •Патогенез
- •Невідкладна мед сестринська допомога полягає:
- •Догляд. В обов’язки медсестри входить:
- •Відбір крові для проведення дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції
- •Процедура взяття крові за допомогою вакуумної системи bd Vacutainer
- •Специфічна профілактика вгв
- •Грип. Гострі респіраторні вірусні інфекції. Менінгококова інфекція" "Взяття мазків і змивів з носоглотки на вірусологічне дослідження"
- •I. Механізм відбору зразків матеріалів
- •Мал. 1. Паличка з тампоном взята правильно
- •Мал. 2. Паличка з тампоном взята неправильно іі. Методи відбору
- •Мал. 3. Взяття мазка із зіва
- •"Надання невідкладної мед сестринської допомоги під час стенозуючого ларинготрахеїту"
- •Догляд та невідкладна мед сестринська допомога
- •Медсестринський догляд
- •"Розведення та закапування в ніс лейкоцитарного інтерферону, лаферону"
- •Підрахунок частоти дихальних рухів
- •Догляд за пацієнтом при кашлю а) при сухому:
- •Б) при вологому кашлю:
- •Догляд при кровохарканні
- •Менінгококова інфекція "Визначення основних клінічних ознак менінгіту"
- •Ускладнення. При набряку мозку
- •Про ефективність проведених заходів свідчить відновлення свідомості та поява діурезу! При розвитку ітш
- •Сечовиділення 0,5-1 мл/хв. Свідчить про ефективність терапії! "Взяття мазків із носоглотки на наявність менінгококу"
- •Інтерпретація результатів лабораторного дослідження при менінгококовій інфекції
- •Організація догляду (план) у разі тяжкого перебігу менінгококової інфекції
- •"Інфекційний мононуклеоз. Ангіна. Дифтерія" "Взяття мазка із зіва для бактеріологічного дослідження"
- •"Взяття мазка із носа для бактеріологічного дослідження"
- •Прояви токсикозу
- •План спостереження для виявлення ознак токсикозу
- •Дифтерійний круп
- •Ретельне спостереження для виявлення ознак токсикозу, крупу
- •"Захворювання з переважно трансмісивним механізмом передавання Висипний тиф, хвороба Брілла"
- •Санітарне оброблення при наявності педикульозу
- •Геморагічні гарячки
- •Догляд за хворими з патологією нирок при ггнс
- •Реалізація плану мед сестринських втручань у разі оліго- та анурії
- •Вимірювання добового діурезу і визначення водного балансу
- •"Малярія" "Взяття крові з пальця і виготовлення товстої краплі крові та мазка для виявлення малярійного плазмодія"
- •"Етіотропне лікування малярії"
- •"Захворювання з переважно рановим та інокуляцій ним механізмом передавання.
- •Участь в реалізації заходів із специфічної діагностики
- •Журнал реєстрації взяття крові
- •Направлення
- •Зареєструйте аварію в "Журналі реєстрації аварій під час надання
- •"Сказ. Бешиха" План мед сестринських втручань з спостереження та догляду за хворим на сказ
- •4. Оволодіння навичками надання антирабічної допомоги.
- •Алгоритм дій медичного працівника
- •Організація та проведення щеплень
- •"Правець" План мед сестринських втручань та його реалізація
- •Інструкція до"Введення протиправцевої сироватки за методом Безредки та людського протиправцевого імуноглобуліну "
- •"Лептоспіроз. Бруцельоз"
- •"Чума. Туляремія. Сибірка"
- •Послідовність надягання та знімання протичумного костюма
- •"Користування протичумним костюмом"
- •Порядок надягання протичумного костюма
- •Порядок знімання протичумного костюма
- •Для знезараження костюма використовують:
- •Послідовність знімання протичумного костюму:
- •Взяття матеріалу
Направлення
на дослідження матеріалу на виявлення холери
Прізвище, ім'я, по батькові ___________________________ вік _______
Адреса_______________________________________________________
Місце роботи_________________________________________________
Найменування матеріалу_______________________________________
Діагноз______________________________________________________
Дата і час відбору матеріалу_______________ середовище ___________
Установа_____________________________________________________
Підпис особи, яка направляє матеріал_____________________________
Тема № 6
" Харчові токсикоінфекції. Сальмонельоз. Ботулізм" "Взяття та висівання блювотних мас для бактеріологічного дослідження"
Ресурсне забезпечення. Стерильні баночки об’ємом 50-150 мл, клейонка, лоток, рушник, захисні рукавички, водонепроникні фартухи – 2 штуки, ємкості для збирання блювотних мас (обмиті після обробки дезінфікуючим розчином гарячою водою), стерильні ложки для збирання блювотних мас
Необхідні дії |
Обґрунтування |
1. Підготовка до процедури Надіти гумові рукавички та водонепроникні фартухи на себе і пацієнта |
Захищається одяг від забруднення |
2. Виконання процедури Піднести під час блювання до рота пацієнта стерильні баночки або стерильними ложками перенести із підкладних ємкостей блювотні маси в кількості 50-100 мл |
Забезпечується взяття матеріалу для бактеріологічного дослідження |
3. Закінчення процедури Допомогти пацієнту вмитися, прополоскати ротову порожнину водою. Зняти фартухи та занурити їх в дезінфекційний розчин |
Забезпечується гігієна ротової порожнини та інфекційна безпека |
4. Провести дезінфекцію блювотних мас та підкладних ємкостей |
Забезпечується інфекційна безпека |
5. Зняти рукавички, занурити їх в дезінфекційний розчин |
Забезпечується інфекційна безпека |
6. Написати направлення і відправити матеріал в лабораторію протягом 1 години з моменту його взяття |
Дотримується доставка матеріалу |
7. Зробити запис у відповідній медичній документації про проведення процедури |
Забезпечується документування процедури |
" Промивання шлунка товстим зондом. Взяття промивних вод для бактеріологічного дослідження"
Ресурсне забезпечення. Система для промивання шлунка: два товсті стерильні шлункові зонди, сполучені скляною трубкою (сліпий кінець одного зонда зрізаний); скляна лійка ємкістю 0,5-1л, рушник, серветки, стерильні банки для промивних вод, посудина з перекип’яченою водою кімнатної температури (10л), кухоль, посудина для зливання промивних вод, рукавички, водонепроникний фартух – 2 штуки, ,водонепроникний мішок.
Необхідні дії |
Обґрунтування |
1. Підготовка до процедури Надіти водонепроникні фартухи на себе і пацієнта |
Захищається одяг від забруднення |
2. Виконання процедури Увести товстий шлунковий зонд до встановленої позначки (відстань від пупка до різців): змочіть кінець зонда водою, заокруглений кінець зонда покладіть на корінь язика, попросіть хворого ковтнути і в цей момент зонд проведіть по стравоходу . Запропонуйте пацієнту поступово робити ковтальні рухи й зонд проведіть до потрібної позначки Примітка: у разі позивів на блювання рух зонда припиніть, пацієнту запропонуйте охопити зонд губами й глибоко подихати через ніс. Якщо зонд потрапив у дихальні шляхи і хворий почав кашляти, синіти, втрачати голос – негайно витягніть зонд і після того, як пацієнт заспокоїться, повторіть процедуру |
Забезпечується можливість промивання шлунка |
3. Приєднати до зонда лійку, опустити її до рівня шлунка |
Попереджається виливання вмісту шлунку |
4. Тримаючи лійку трохи похило на рівні шлунка, налити в неї 1л води |
При такому положенні лійки вода не потраплятиме в шлунок |
5. Повільно підняти лійку вгору на 1м. Як тільки вода досягне вічка, опустити лійку до рівня колін, не допускаючи виливання води.
|
За законом сполучених посудин, вода надійде в шлунок, а потім знову в лійку. |
6. Повторити п.5 двічі і вилити промивні води (100-150 мл) в приготовлену стерильну баночку для бактеріологічного дослідження |
Забезпечується інтенсивніше перемішування вмісту шлунка з водою та взяття їх для дослідження |
7. Повторювати п.4,5, але воду виливати в посудину для зливання промивних вод (використати підготовлені 10л води) |
Забезпечується промивання шлунка |
8. Закінчення процедури Від'єднати і витягти зонд із шлунка, обгорнувши його серветкою |
Попереджається забруднення одягу і рук |
9. Занурити забруднені предмети в посудину із дезінфекційним розчином |
Забезпечується інфекційна безпека |
10.Зняти фартухи, занурити їх в посудину із дезінфекційним розчином або у водонепроникний мішок |
Забезпечується інфекційна безпека |
11. Зняти рукавички. Допомогти пацієнту вмитися і набути зручного положення |
Забезпечується відпочинок після проведення процедури |
12. Вимити і висушити руки |
Дотримується інфекційна безпека |
13. Написати направлення і відправити баночку з промивними водами в лабораторію протягом 1 години з моменту взяття матеріалу. Решту промивних вод після дезінфекції вилити в каналізацію |
Дотримується інфекційна безпека |
14. Проведення посіву промивних вод шлунка
|
|
14. Зробити запис про проведення процедури у відповідній медичній документації |
Забезпечується документування процедури |
Копрологічне дослідження калу (аналіз калу) – дослідження фізичних, хімічних і мікроскопічних характеристик калу.
Дозволяє діагностувати порушення функцій шлунка, підшлункової залози, печінки; наявність прискореного проходження їжі через шлунок і кишечник; порушення всмоктування у 12-палій і тонкій кишці; запальний процес в шлунково-кишковому тракті, виразковий, алергічний, спастичний коліт; дисбактеріоз.
Показує аналіз кишкової мікрофлори, приховану кров.
Підготовка до дослідження: за 7-10 днів до здачі калу скасувати лікарські препарати: проносні; препарати, що фарбують кал (вісмуту, заліза), ректальні свічки на жировій основі, ферменти. Не можна напередодні робити клізми. Після рентгенологічного дослідження шлунка і кишечника проведення аналізу можливе не менше, ніж через 2 доби.
Дієта перед обстеженням: протягом 4-5 днів з метою очищення кишечника і запобігання потрапляння в кал м'язових та рослинних волокон необхідно вживати молоко, молочні продукти, білий хліб з маслом, каші, картопляне пюре, трохи свіжих фруктів.
Правила збору матеріалу:збирається після самостійного випорожнення кишечника в одноразовий пластмасовий контейнер з герметичною кришкою. Слід уникати потрапляння домішок сечі, виділень статевих органів. Контейнер з калом доставити в лабораторію протягом 8-10 год, до відправки зберігати у холодильнику (4-8*С).
Аналіз результатів
Показник |
Нормальні значення |
Показник |
Нормальні значення |
1. Макроскопічне дослідження Кількість за добу |
100-250г |
3. Мікроскопічне дослідження М'язові волокна з смугастістю |
відсутні |
Консистенція |
щільна |
М'язові волокна без смугастості |
од. в препараті |
Форма |
оформлений |
Сполучна тканина |
відсутня |
Колір |
коричневий |
Жир |
відсутній |
Запах |
каловий, нерізкий |
Жирні кислоти |
відсутні |
рН |
6-8 |
Рослинна клітковина перетравлена |
од. в препар. |
Слиз |
відсутній |
Крохмаль |
відсутній |
Кров |
відсутня |
Кристали |
відсутні |
Залишки неперетравленої їжі |
відсутні |
Слиз |
відсутній |
2. Хімічне дослідження Реакція на приховану кров |
відсутня |
Епітелій |
відсутній |
Реакція на стеркобілін |
позитивна |
Лейкоцити, еритроцити |
відсутні |
Реакція на білірубін |
негативна |
Найпростіші, яйця глистів |
|
|
|
Дріжджеві гриби |
відсутні |
При діареї м.б. виявлено: поліфекалія (збільшення об’єму випорожнень); форма, консистенція – водянистий; запах – кислий, різкий; в калі – патологічні домішки (слиз, гній, кров); колір – у вигляді "рисового відвару" (холера), "гороховий суп" (сальмонельоз), "дьогтєподібний" (кровотеча); залишки неперетравленої їжі. При хімічному дослідженні – виявлено білірубін. При мікроскопічному дослідженні:
м'язові волокна з смугастістю, без смугастості; сполучна тканина, рослинна клітковина, крохмаль, жир, жирні кислоти, солі жирних кислот; кишковий епітелій (при запаленні слизової оболонки кишечника); лейкоцити – нейтрофіли (при ентериті, коліті).
Еозинофіли, кристали Шарко-Лейдена при алергії, глистяної інвазії
Гриби Кандіда – при дисбактеріозі
Найпростіші (патогенні): дизентерійна амеба, лямблії, балантидій; непатогенні – кишкова амеба, трихомонада кишкова.
Яйця глистів – аскариди, волосоголовця та ін..