- •Мета практичних занять:
- •Рекомендації щодо оформлення щоденників з практичних занять
- •1 Стор. Оформлення титульного листа Щоденник
- •2 Стор. Тематика практичних занять на 5-й семестр
- •3Стор. Перелік практичних навичок
- •Призначення, структура інфекційної лікарні
- •Функції приймального відділення, правила прийому пацієнтів, особливості розподілу пацієнтів у профільні відділення
- •Заповнення первинної медичної документації на інфекційного пацієнта, що надходить до стаціонару:
- •1) "Журнал реєстрації хворих, госпіталізованих до стаціонару" (ф. 001/о)
- •2) Медичну карту стаціонарного хворого (ф. № 003/о) Послідовність дій при заповненні
- •"Проведення санітарного оброблення пацієнта"
- •"Порядок користування боксом"
- •Внутрішньолікарняні інфекції та їх профілактика
- •Запобігання власне внутрішньо лікарняним інфекціям:
- •Запобігання винесенню інфекційного захворювання:
- •Санітарно-протиепідемічний режим передбачає:
- •Дезінфекційні заходи
- •Поточну дезінфекцію проводять з метою профілактики внутрішньо лікарняної інфекції.
- •Правила з техніки безпеки під час проведення дезінфекції та роботи з дезінфектантами
- •Усі дезінфекційні засоби і дезінфікуючи розчини повинні мати етикетки з указівкою назви, концентрації, дати виготовлення і терміну придатності.
- •Режим роботи медичного персоналу
- •Медичному персоналу забороняється:
- •"Застосування індивідуальних засобів захисту, дотримання правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протиепідемічного режиму"
- •Основи профілактики інфекційних хвороб
- •Тема № 2 "Методи діагностики інфекційних хвороб"
- •Алгоритм навичка "Пальпація лімфатичних вузлів"
- •Алгоритм навичка"Поверхнева пальпація живота"
- •Алгоритм навичка "Глибока пальпація живота по Образцову та Стражеско"
- •Алгоритм навичка "Визначення нижньої межі печінки за допомогою пальпації"
- •Навчальна історія хвороби
- •Навчальна історія хвороби
- •1. Паспортна частина:
- •2. Скарги хворого на момент прийому в інфекційну лікарню (загальні та специфічні)
- •3. Анамнез хвороби (anamnesis morbi):
- •6. Результати об'єктивного обстеження:
- •7. Попередній діагноз та його обґрунтування
- •8. План обстеження
- •13. Прогноз
- •Участь у проведенні специфічних лабораторних та інструментальних обстеженнях пацієнтів
- •Взяття крові для серологічного дослідження
- •Постановка внутрішньо шкірної алергійної (діагностичної) проби
- •Взяття матеріалу від хворого з підозрою на особливо небезпечні хвороби
- •Показники дослідження загального аналізу крові, сечі
- •Підготовка хворих до інструментальних методів обстеження Підготовка до ректороманоскопії – огляд прямої кишки за допомогою металевої трубки (ректоскопа), забезпеченою системою освітлення
- •Підготовка хворого до спинномозкової пункції
- •Алгоритм дій медсестри
- •Підготовки пацієнта до узд
- •"Принципи лікування хворих на інфекційні хвороби. Догляд за хворими" Анафілактичний шок. Надання медичної допомоги
- •Алгоритм практичного навичка "Введення протиботулінічної сироватки методом дробної десенсибілізації за методом Безредки"
- •Правила зберігання лікувальних засобів
- •"Черевний тиф. Паратифи а і в"
- •Взяття і висівання сечі
- •Узяття матеріалу з прямої кишки
- •Взяття і висівання калу
- •Дуоденальне зондування та посів жовчі для виділення бактерій черевного тифу (фракційний спосіб)
- •Ускладнення. Кишкова кровотеча
- •Інфекційно-токсичний шок
- •Догляд за хворими на черевний тиф
- •Техніка проведення очисної клізми
- •"Шигельоз" Оцінка характеру випопоржнень
- •Правила забору матеріалу при шигельозі
- •Визначення ступеня тяжкості при шигельозі
- •"Холера" "Дії медичного працівника у разі виявлення хворого (або підозрі) на зараження карантинними інфекціями"
- •"Організація госпіталізації хворого"
- •"Організація стаціонарів у вогнищі холери"
- •"Організація подвірних обходів"
- •"Організація роботи холерного госпіталя"
- •Лабораторна діагностика холери
- •"Взяття та транспортування до лабораторії інфікованого матеріалу при холері"
- •Направлення
- •" Харчові токсикоінфекції. Сальмонельоз. Ботулізм" "Взяття та висівання блювотних мас для бактеріологічного дослідження"
- •Допомога під час блювання
- •2. 2 Допомога під час проносі (діареї)
- •Допомога при зневодненні
- •Сифонна клізма (виконується вдвох)
- •" Вірусні гепатити" Сучасні лікарські засоби для лікування вірусних гепатитів в,с
- •Показники біохімічного аналізу крові в нормі
- •Показники системи згортання крові
- •Визначення жовчних пігментів у сечі
- •Особливості дієти № 5 при вірусному гепатиті (при захворюваннях печінки і жовчних шляхів)
- •Патогенез
- •Невідкладна мед сестринська допомога полягає:
- •Догляд. В обов’язки медсестри входить:
- •Відбір крові для проведення дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції
- •Процедура взяття крові за допомогою вакуумної системи bd Vacutainer
- •Специфічна профілактика вгв
- •Грип. Гострі респіраторні вірусні інфекції. Менінгококова інфекція" "Взяття мазків і змивів з носоглотки на вірусологічне дослідження"
- •I. Механізм відбору зразків матеріалів
- •Мал. 1. Паличка з тампоном взята правильно
- •Мал. 2. Паличка з тампоном взята неправильно іі. Методи відбору
- •Мал. 3. Взяття мазка із зіва
- •"Надання невідкладної мед сестринської допомоги під час стенозуючого ларинготрахеїту"
- •Догляд та невідкладна мед сестринська допомога
- •Медсестринський догляд
- •"Розведення та закапування в ніс лейкоцитарного інтерферону, лаферону"
- •Підрахунок частоти дихальних рухів
- •Догляд за пацієнтом при кашлю а) при сухому:
- •Б) при вологому кашлю:
- •Догляд при кровохарканні
- •Менінгококова інфекція "Визначення основних клінічних ознак менінгіту"
- •Ускладнення. При набряку мозку
- •Про ефективність проведених заходів свідчить відновлення свідомості та поява діурезу! При розвитку ітш
- •Сечовиділення 0,5-1 мл/хв. Свідчить про ефективність терапії! "Взяття мазків із носоглотки на наявність менінгококу"
- •Інтерпретація результатів лабораторного дослідження при менінгококовій інфекції
- •Організація догляду (план) у разі тяжкого перебігу менінгококової інфекції
- •"Інфекційний мононуклеоз. Ангіна. Дифтерія" "Взяття мазка із зіва для бактеріологічного дослідження"
- •"Взяття мазка із носа для бактеріологічного дослідження"
- •Прояви токсикозу
- •План спостереження для виявлення ознак токсикозу
- •Дифтерійний круп
- •Ретельне спостереження для виявлення ознак токсикозу, крупу
- •"Захворювання з переважно трансмісивним механізмом передавання Висипний тиф, хвороба Брілла"
- •Санітарне оброблення при наявності педикульозу
- •Геморагічні гарячки
- •Догляд за хворими з патологією нирок при ггнс
- •Реалізація плану мед сестринських втручань у разі оліго- та анурії
- •Вимірювання добового діурезу і визначення водного балансу
- •"Малярія" "Взяття крові з пальця і виготовлення товстої краплі крові та мазка для виявлення малярійного плазмодія"
- •"Етіотропне лікування малярії"
- •"Захворювання з переважно рановим та інокуляцій ним механізмом передавання.
- •Участь в реалізації заходів із специфічної діагностики
- •Журнал реєстрації взяття крові
- •Направлення
- •Зареєструйте аварію в "Журналі реєстрації аварій під час надання
- •"Сказ. Бешиха" План мед сестринських втручань з спостереження та догляду за хворим на сказ
- •4. Оволодіння навичками надання антирабічної допомоги.
- •Алгоритм дій медичного працівника
- •Організація та проведення щеплень
- •"Правець" План мед сестринських втручань та його реалізація
- •Інструкція до"Введення протиправцевої сироватки за методом Безредки та людського протиправцевого імуноглобуліну "
- •"Лептоспіроз. Бруцельоз"
- •"Чума. Туляремія. Сибірка"
- •Послідовність надягання та знімання протичумного костюма
- •"Користування протичумним костюмом"
- •Порядок надягання протичумного костюма
- •Порядок знімання протичумного костюма
- •Для знезараження костюма використовують:
- •Послідовність знімання протичумного костюму:
- •Взяття матеріалу
Призначення, структура інфекційної лікарні
Інфекційні лікарні призначені для ізоляції, лікування інфекційних хворих та профілактики розповсюдження інфекційних захворювань. Інфекційні лікарні забезпечують лікування з подальшим диспансерним спостереженням (при відсутності кабінету інфекційних захворювань у поліклініці) та надання консультативної допомоги хворим з інфекційною патологією.
Основні вимоги до розташування – поза густонаселеними кварталами, осторонь головних транспортних магістралей, водозаборів, за можливості на околиці міст. Розрахунок необхідної земельної ділянки 200 м кв на 1 ліжко. Кількість ліжок планують з розрахунку 1,4 ліжка на 1 000 населення.
Є два типи побудови інфекційної лікарні: павільйонний і централізований. Найліпше вдається організувати роботу, якщо інфекційна лікарня побудована за павільйонним типом. Це дає змогу в окремій будівлі розташувати хворих з однаковою інфекційною хворобою, а отже, краще їх ізолювати від інших хворих. При централізованому типі стаціонари розміщують у кілька поверхневій будівлі на різних поверхах, намагаючись їх ізолювати від інших структурних підрозділів.
У будь-якій інфекційній лікарні функціонують три основних служби:
- лікувально-діагностична;
- адміністративно-господарська;
- організаційно-методична.
До складу лікувально-діагностичної служби входять приймальне та лікувальні відділення, реанімаційне відділення або палата інтенсивної терапії, аптека, відділення рентгенологічної та ультразвукової діагностики, клінічна, біохімічна, бактеріологічна, вірусологічна та імунологічна лабораторія, які працюють у відповідному протиепідемічному режимі.
Адміністративно-господарська служба необхідна для організації лікувально-діагностичного процесу і його матеріально-технічного забезпечення. Воно складається з адміністрації лікарні, бухгалтерії, канцелярії, архіву, харчоблоку, дезінфекційного відділення з пральнею, центральної стерилізаційної та інших технічних підрозділів.
На організаційно-методичну службу покладається керівництво роботою лікарів і медичних сестер щодо попередження, виявлення і лікування інфекційних хвороб на території, яку обслуговує лікарня.
Протиепідемічний режим відповідає принципу поточно-пропускної системи (хворого приймають, лікують і виписують у різних приміщеннях, він не контактує з хворими на інші інфекційні хвороби). Розподіл хворих проводять на основі попереднього діагнозу і з урахуванням епідеміологічних даних.
Функції приймального відділення, правила прийому пацієнтів, особливості розподілу пацієнтів у профільні відділення
Перевезення хворих до інфекційної лікарні здійснюється транспортом швидкої допомоги. Не можна перевозити в одній машині декілька хворих з різними хворобами.
Приймальне відділення складається з боксів для прийому пацієнтів: з кишковими інфекціями, повітряно-крапельними, трансмісивними.
Документація приймального відділення: "Карта стаціонарного хворого" (ф. № 003/0), "Журнал реєстрації інфекційних хворих" (ф. № 060-0), "Журнал-алфавіт", "Журнал реєстрації опису цінностей" та ін. Усі журнали пронумеровані, прошиті і скріплені підписом головного лікаря.
Кожного хворого зустрічає медична сестра приймального відділення, вона ознайомлюється із супровідною документацією і залежно від зазначеного діагнозу спрямовує хворого до відповідного боксу чи оглядової кімнати ( у разі не контагіозних інфекцій).
Функції приймального відділення:
1. Медична сестра заповнює паспортну частину карти стаціонарного хворого (ф. № 003/о) та долікарський огляд ( огляд на педикульоз, коросту; вимірювання температури тіла, артеріального тиску; антропометричні дані – масу тіла, ріст). При виявленні педикульозу необхідно провести обробку пацієнта, на Карті стаціонарного хворого зробити помітку "Р", через кожні 10 днів впродовж стаціонарного лікування протягом місяця кожні 10 днів оглядати пацієнта на педикульоз.
При виявленні педикульозу подається екстрене повідомлення (ф. № 058/о).
Якщо у хворого є документи, гроші, цінні речі, медична сестра приймає їх за описом у трьох примірниках і передає на зберігання в сейф бухгалтерії лікарні.
2. Лікар встановлює діагноз під час госпіталізації ( заповнюється листок лікарських призначень).
3. Надання першої допомоги за призначенням лікаря (промивання шлунка, введення лікарських засобів тощо)
4. Узяття матеріалу для дослідження. Медсестра забирає матеріал для лабораторного дослідження, засіває його на живильні середовища і кладе тимчасово в термостат або негайно відсилає в лабораторію з направленням за формою № 204-о. Патологічний матеріал підлягає дезінфекції з використанням дезінфікуючих засобів. Лабораторний посуд дезінфікується кип’ятінням у двох ємностях:
І ємність – 2% розчин гідрокарбонату натрію – 30 хв;
ІІ ємність – дистильована вода – 15 хв.
Запам'ятай! Лабораторний посуд не можна дезінфікувати з застосуванням дезінфікуючих розчинів, бо вони згубно діють на мікроорганізми.
5. Медична сестра після огляду пацієнта проводить його санітарне оброблення.
6. Заповнення та відправлення екстреного повідомлення (форма № 058-о).
7. Дезінфекція транспорту, на якому доставлено хворого.
В залежності від інфекції хворих розподіляють у відділення палатного типу, Розподіл хворих усередині відділення залежить від термінів захворювання й виду (типу) збудника, періоду хвороби. Хворих, які щойно госпіталізовані, не розміщують у палаті з реконвалесцентами через небезпеку зараження останніх. У відділенні гострих кишкових інфекцій хворих у випадку бактеріологічного підтвердження діагнозу переводять у палату, де вже перебувають хворі, в яких висіяно того самого збудника.
Хворих з інфекціями дихальних шляхів (дифтерія, кір, вітряна віспа, герпетична хвороба, скарлатина, коклюш та ін.), мікст-інфекцією, особливо небезпечними інфекціями ізолюють у бокси.
Типовий бокс складається із зовнішнього передбоксника, що сполучений з подвір'ям, кімнати для огляду пацієнта, санітарного вузла (туалет і ванна) та внутрішнього передбоксника, з’єднаного із загальним коридором. У внутрішньому передбокснику знаходяться умивальник і халати для персоналу.
Функції ізоляторів:
1. Ізоляція пацієнтів із невстановленим діагнозом.
2. Ізоляція контактних.
3. Ізоляція пацієнтів зі змішаними інфекціями.
4. Ізоляція хворих на особливо небезпечні інфекції (чума, холера, жовта гарячка), їх направляють, минаючи приймальне відділення.
5. Ізоляція хворих на дифтерію, кір, краснуху, вітряну віспу, скарлатину.
