- •Мета практичних занять:
- •Рекомендації щодо оформлення щоденників з практичних занять
- •1 Стор. Оформлення титульного листа Щоденник
- •2 Стор. Тематика практичних занять на 5-й семестр
- •3Стор. Перелік практичних навичок
- •Призначення, структура інфекційної лікарні
- •Функції приймального відділення, правила прийому пацієнтів, особливості розподілу пацієнтів у профільні відділення
- •Заповнення первинної медичної документації на інфекційного пацієнта, що надходить до стаціонару:
- •1) "Журнал реєстрації хворих, госпіталізованих до стаціонару" (ф. 001/о)
- •2) Медичну карту стаціонарного хворого (ф. № 003/о) Послідовність дій при заповненні
- •"Проведення санітарного оброблення пацієнта"
- •"Порядок користування боксом"
- •Внутрішньолікарняні інфекції та їх профілактика
- •Запобігання власне внутрішньо лікарняним інфекціям:
- •Запобігання винесенню інфекційного захворювання:
- •Санітарно-протиепідемічний режим передбачає:
- •Дезінфекційні заходи
- •Поточну дезінфекцію проводять з метою профілактики внутрішньо лікарняної інфекції.
- •Правила з техніки безпеки під час проведення дезінфекції та роботи з дезінфектантами
- •Усі дезінфекційні засоби і дезінфікуючи розчини повинні мати етикетки з указівкою назви, концентрації, дати виготовлення і терміну придатності.
- •Режим роботи медичного персоналу
- •Медичному персоналу забороняється:
- •"Застосування індивідуальних засобів захисту, дотримання правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протиепідемічного режиму"
- •Основи профілактики інфекційних хвороб
- •Тема № 2 "Методи діагностики інфекційних хвороб"
- •Алгоритм навичка "Пальпація лімфатичних вузлів"
- •Алгоритм навичка"Поверхнева пальпація живота"
- •Алгоритм навичка "Глибока пальпація живота по Образцову та Стражеско"
- •Алгоритм навичка "Визначення нижньої межі печінки за допомогою пальпації"
- •Навчальна історія хвороби
- •Навчальна історія хвороби
- •1. Паспортна частина:
- •2. Скарги хворого на момент прийому в інфекційну лікарню (загальні та специфічні)
- •3. Анамнез хвороби (anamnesis morbi):
- •6. Результати об'єктивного обстеження:
- •7. Попередній діагноз та його обґрунтування
- •8. План обстеження
- •13. Прогноз
- •Участь у проведенні специфічних лабораторних та інструментальних обстеженнях пацієнтів
- •Взяття крові для серологічного дослідження
- •Постановка внутрішньо шкірної алергійної (діагностичної) проби
- •Взяття матеріалу від хворого з підозрою на особливо небезпечні хвороби
- •Показники дослідження загального аналізу крові, сечі
- •Підготовка хворих до інструментальних методів обстеження Підготовка до ректороманоскопії – огляд прямої кишки за допомогою металевої трубки (ректоскопа), забезпеченою системою освітлення
- •Підготовка хворого до спинномозкової пункції
- •Алгоритм дій медсестри
- •Підготовки пацієнта до узд
- •"Принципи лікування хворих на інфекційні хвороби. Догляд за хворими" Анафілактичний шок. Надання медичної допомоги
- •Алгоритм практичного навичка "Введення протиботулінічної сироватки методом дробної десенсибілізації за методом Безредки"
- •Правила зберігання лікувальних засобів
- •"Черевний тиф. Паратифи а і в"
- •Взяття і висівання сечі
- •Узяття матеріалу з прямої кишки
- •Взяття і висівання калу
- •Дуоденальне зондування та посів жовчі для виділення бактерій черевного тифу (фракційний спосіб)
- •Ускладнення. Кишкова кровотеча
- •Інфекційно-токсичний шок
- •Догляд за хворими на черевний тиф
- •Техніка проведення очисної клізми
- •"Шигельоз" Оцінка характеру випопоржнень
- •Правила забору матеріалу при шигельозі
- •Визначення ступеня тяжкості при шигельозі
- •"Холера" "Дії медичного працівника у разі виявлення хворого (або підозрі) на зараження карантинними інфекціями"
- •"Організація госпіталізації хворого"
- •"Організація стаціонарів у вогнищі холери"
- •"Організація подвірних обходів"
- •"Організація роботи холерного госпіталя"
- •Лабораторна діагностика холери
- •"Взяття та транспортування до лабораторії інфікованого матеріалу при холері"
- •Направлення
- •" Харчові токсикоінфекції. Сальмонельоз. Ботулізм" "Взяття та висівання блювотних мас для бактеріологічного дослідження"
- •Допомога під час блювання
- •2. 2 Допомога під час проносі (діареї)
- •Допомога при зневодненні
- •Сифонна клізма (виконується вдвох)
- •" Вірусні гепатити" Сучасні лікарські засоби для лікування вірусних гепатитів в,с
- •Показники біохімічного аналізу крові в нормі
- •Показники системи згортання крові
- •Визначення жовчних пігментів у сечі
- •Особливості дієти № 5 при вірусному гепатиті (при захворюваннях печінки і жовчних шляхів)
- •Патогенез
- •Невідкладна мед сестринська допомога полягає:
- •Догляд. В обов’язки медсестри входить:
- •Відбір крові для проведення дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції
- •Процедура взяття крові за допомогою вакуумної системи bd Vacutainer
- •Специфічна профілактика вгв
- •Грип. Гострі респіраторні вірусні інфекції. Менінгококова інфекція" "Взяття мазків і змивів з носоглотки на вірусологічне дослідження"
- •I. Механізм відбору зразків матеріалів
- •Мал. 1. Паличка з тампоном взята правильно
- •Мал. 2. Паличка з тампоном взята неправильно іі. Методи відбору
- •Мал. 3. Взяття мазка із зіва
- •"Надання невідкладної мед сестринської допомоги під час стенозуючого ларинготрахеїту"
- •Догляд та невідкладна мед сестринська допомога
- •Медсестринський догляд
- •"Розведення та закапування в ніс лейкоцитарного інтерферону, лаферону"
- •Підрахунок частоти дихальних рухів
- •Догляд за пацієнтом при кашлю а) при сухому:
- •Б) при вологому кашлю:
- •Догляд при кровохарканні
- •Менінгококова інфекція "Визначення основних клінічних ознак менінгіту"
- •Ускладнення. При набряку мозку
- •Про ефективність проведених заходів свідчить відновлення свідомості та поява діурезу! При розвитку ітш
- •Сечовиділення 0,5-1 мл/хв. Свідчить про ефективність терапії! "Взяття мазків із носоглотки на наявність менінгококу"
- •Інтерпретація результатів лабораторного дослідження при менінгококовій інфекції
- •Організація догляду (план) у разі тяжкого перебігу менінгококової інфекції
- •"Інфекційний мононуклеоз. Ангіна. Дифтерія" "Взяття мазка із зіва для бактеріологічного дослідження"
- •"Взяття мазка із носа для бактеріологічного дослідження"
- •Прояви токсикозу
- •План спостереження для виявлення ознак токсикозу
- •Дифтерійний круп
- •Ретельне спостереження для виявлення ознак токсикозу, крупу
- •"Захворювання з переважно трансмісивним механізмом передавання Висипний тиф, хвороба Брілла"
- •Санітарне оброблення при наявності педикульозу
- •Геморагічні гарячки
- •Догляд за хворими з патологією нирок при ггнс
- •Реалізація плану мед сестринських втручань у разі оліго- та анурії
- •Вимірювання добового діурезу і визначення водного балансу
- •"Малярія" "Взяття крові з пальця і виготовлення товстої краплі крові та мазка для виявлення малярійного плазмодія"
- •"Етіотропне лікування малярії"
- •"Захворювання з переважно рановим та інокуляцій ним механізмом передавання.
- •Участь в реалізації заходів із специфічної діагностики
- •Журнал реєстрації взяття крові
- •Направлення
- •Зареєструйте аварію в "Журналі реєстрації аварій під час надання
- •"Сказ. Бешиха" План мед сестринських втручань з спостереження та догляду за хворим на сказ
- •4. Оволодіння навичками надання антирабічної допомоги.
- •Алгоритм дій медичного працівника
- •Організація та проведення щеплень
- •"Правець" План мед сестринських втручань та його реалізація
- •Інструкція до"Введення протиправцевої сироватки за методом Безредки та людського протиправцевого імуноглобуліну "
- •"Лептоспіроз. Бруцельоз"
- •"Чума. Туляремія. Сибірка"
- •Послідовність надягання та знімання протичумного костюма
- •"Користування протичумним костюмом"
- •Порядок надягання протичумного костюма
- •Порядок знімання протичумного костюма
- •Для знезараження костюма використовують:
- •Послідовність знімання протичумного костюму:
- •Взяття матеріалу
"Організація госпіталізації хворого"
Госпіталізацію здійснювати в умовах максимального забезпечення вимог протиепідемічного режиму у стаціонар для госпіталізації хворих (холерний)
Транспорт для госпіталізації має бути забезпечений:
- медикаментами для надання термінової медичної допомоги та патогенетичної терапії;
- посудом з кришкою для блювоти або випорожнення;
- засобами для проведення поточної дезінфекції під час перевезення хворого;
- засобами індивідуального захисту членів евакуаційної бригади;
- засобами особистої екстреної профілактики.
Перед виїздом у вогнище члени бригади (крім водія) повинні одягти спеціальний захисний одяг в залежності від діагнозу (підозрі):
- на чуму, контагіозні вірусні геморагічні гарячки, гострий респіраторний синдром – протичумний костюм І типу;
- на холеру, гострий діарей ний синдром – ІУ типу.
Водій одягає медичний халат і марлеву маску.
Забороняється супроводжувати хворого родичам, знайомим.
"Організація стаціонарів у вогнищі холери"
1. Стаціонар для хворих на холеру:
- розгортають на базі інфекційної лікарні чи відділення;
- реанімаційне відділення розгортають окремо для дітей і дорослих;
- в першу чергу оснащують сучасною апаратурою для визначення електролітів крові.
2. Провізорні стаціонару (для пацієнтів з підозрою на холеру) можуть розгортатися в непрофільних відділеннях (інфекційних, неінфекційних), але з дотриманням всіх протиепідемічних заходів
3. В психоневрологічних лікарнях та диспансерах розгортуються приміщення для провізорної госпіталізації хворих з явищами дисфункції.
4. Ізолятори (для контактних без симптомів) розгортуються на базі ЛЗ (можливо в школах, базах відпочинку, готелях).
5. Обсерватори в разі необхідності – на базах оздоровчих закладів, готелів, гуртожитків.
"Організація подвірних обходів"
Організація і ліквідація осередку холери здійснюється під керівництвом надзвичайної протиепідемічної комісії (НПК). Створюються бригади для здійснення подвірних обходів. До складу бригади входить 1 медичний працівник і 4-5 активістів або студентів. Кожна бригада опитує від 500 (сільська місцевість) до
1 000 жителів (у місті). Усі хворі з проносом, блюванням підлягають госпіталізації в холерне або діагностичне (провізорне) відділення. Ізолюють осіб, які були в контакті з хворим (вібріононосієм)
"Організація роботи холерного госпіталя"
Перед розгортанням госпіталя проводиться профілактична дезінфекція усіх приміщень.
Хворі з І-ІІ ступенем зневоднення проходять санітарну обробку в приймально-сортировочному відділенні (при цьому душем не користуються) з подальшим знезараженням речей хворого;
- при ІІІ-ІУ ст.. зневоднення санобробку проводять в палаті інтенсивної терапії.
Речі хворого складають в клейочатий мішок і відправляють в дезкамеру;
- приміщення приймального відділення після прийому хворого (вібріононосія) дезінфікується;
- транспорт дезінфікується силами медперсоналу приймального відділення на спеціально обладнаному місці.
У відділенні:
- медичний персонал працює за режимом, що встановлений для відділень з особливо небезпечними інфекціями;
- для полегшення дезінфекції одягу медичним сестрам і санітаркам доцільно надягати поверх медичного халата фартух і нарукавники з клейонки, а під час прибирання приміщення, миття суден, забору та знезараження виділень – користуватися гумовими рукавичками, маскою;
- для швидкого знезараження рук рекомендується медперсоналу носити за поясом медичного халата рушник, один кінець якого змочений у дезрозчині;
- біля порога кожної плати та вхідних дверей кладуть килимки, змочені дезрозчином;
- хворих забезпечують індивідуальними горщиками (суднами), відрами з кришками для збирання калу, блювотних мас;
- тяжкохворих – "холерним" ліжком;
- організують облік втраченої рідини (кал, блювотні маси, сеча) та їх дезінфекцію, щоденно контролюють масу тіла; ведеться лист регідратації. При дезінфекції дотримується режим знезаражування.
Поточну дезінфекцію проводить молодший медичний персонал під керівництвом старшої медичної сестри;
Після закінчення роботи (в кінці зміни) медичному працівнику необхідно прийняти душ і переодягнутися в домашній одяг. Перебування на казарменому положенні при холері не обов’язково.
Відвідувати хворих родичам заборонено, але мохна приймати передачі.
При закритті госпіталя проводять заключну дезінфекцію з обов’язковим бактеріологічним контролем.
